Матеріали, необхідні для самопідготовки

1. Клінічна імунологія та алергологія / підручник за ред. проф. Г.М. Дранніка.– К.–Здоров’я, 2006. – 888 с.

2. Андрейчин М.А., Чоп’як В.В., Господарський І.Я. Клінічна імунологія та алергологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 372 с.

3. Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. – Вінниця: Нова книга. – 2006. – 528 с.

Контрольні завдання до теми ”Імунологія пухлин. Імунні аспекти аутоімунної патології”

1. СА-125 – онкомаркер, специфічний для:

A. Раку підшлункової залози

B. Раку молочної залози

C. Раку яєчників

D. Раку легень

E. Раку прямої кишки

2. Хворий 60 років, скаржиться на відсутність апетиту, важкість в епігастрії, нудоту, загальну слабкіть. Хворіє 2 місяця. Периферічні лимфовузли не збільшені. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Черевна стінка резистентна, болюча в епігастрії. В калі позитина реакція на приховану кров. Ваш діагноз?

A. Хронічний гастрит

B. Виразкова хвороба шлунка

C. Хронічний холецистит

D. Рак шлунку

E. Рак кишечника

3. Виявлення злоякісних клітин в регіональних лімфовузлах свідчить про:

А. Активацію клітинної імунної відповіді

B. Гіперреактивність організму

C. Відсутність імунної відповіді

D. Адекватну імунну відповідь

Е. Імовірність метастазування

4. Дослідження пухлинно-специфічних антигенів дає можливість:

A. Встановити зміну антигенної структури пухлини

B. Виключити діагноз онкопатології

C. Оцінити активність імунної відповіді

D. Виявити порушення порушення специфічної імунної відповіді

E. Виявити рецидив чи метастазування пухлини

5. Жінка 37 років скаржиться на біль в колінних, променевозап’ясних, дрібних суглобах кистей рук, ранкову скутість у суглобах тривалістю до 2-х годин, підвищену втому. Захворіла 3 роки тому. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. На рентгенограмі кистей: епіфізарний остеопороз, звуження суглобової щілини, одиничні узури. Який механізм розвитку захворювання є ведучим?

A. Вплив бактеріального агенту

B. Генетично-детерміновані аутоімунні процеси

C. Зниження вмісту протеогліканів хрящової тканини

D. Зв’язок з HLA B27 антигеном

E. Відкладення мікрокристалів уратів

6. Хвора 26 р. скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, сухий кашель, біль в мілких суглобах рук і ніг, підвищення температури тіла до 38⁰С, схуднення, випадіння волосся, висипку на лиці червоного кольору. Об‘єктивно: стан хворої важкий, гіперемія обличчя, спинки носа, зміна форми проксимальних міжфалангових суглобів. АТ-100/70 мм рт.ст. Пульс 100 за хв., ритмічний. Межі серця зміщені вліво, тони серця послаблені, систолічний шум на верхівці. При рентгеноскопії органів грудної клітини виявлено потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. Ан. крові: еритр. 2,6*10¹²/л, Hb-96г/л, лейк.3,3*10⁹/л, ШОЕ-68 мм/год. Ан. сечі: білок-1,65 г/л, еритр.-8-10 в полі зору, гіалінові циліндри -4-5 в полі зору. Про яке захворювання можна думати в даному випадку?

A. Ревматичний ендокардит

B. Інфекційний ендокардит

C. Інфекційно-алергічний міокардит

D. Системний червоний вовчак

E. Системна склеродермія

7. Хворий, 52 років, скаржиться на біль в суглобах, м’язах, слабість у м'язах, першіння в горлі при їжі. Хворіє біля року. Лікування нестероїдними протизапальними препаратами без ефекту, стан хворого поступово погіршувався. При огляді: самостійні рухи тулуба та кінцівок утруднені, в параорбітальній області та на грудині – темна ериітема. Пальпація скелетних м'язів болюча. Ліва межа серця поширена вліво на 2 см, тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Який найбільш імовірний основний патогенетичний механізм розвитку цього захворювання?

A. Синтез міозин-специфічних антитіл

B. Синтез антимікросомальних антитіл

C. Утворення антитіл до РНК

D. Утворення антитіл до нативної ДНК

E. Утворення антинуклеарних антитіл

8. У хворого 42 років виразковий коліт, гостра форма, важкий перебіг, тотальне ураження кишківника, активність ІІІ ступеня, токсична дилятація товстого кишківника. Що необхідно призначити у випадку значного підвищення гамма-глобулінів?

A. Глюкокортикоїди

B. Вітаміни групи В

C. Анаболічні гормони

D. Неспецифічні протизапальні середники

E. Цитостатики

9. Дівчинка 10 років, хворіє біля 6 міс., коли вперше відмітила прояви артриту правого колінного суглобу, через 1,5 міс такі ж зміни виникли в гомілково-ступеневих суглобах, кілька днів тому в процес втягнувся правий променево-зап'ястний суглоб. Періодично спостерігається субфебрилітет. В загальному аналізі крові: ШОЕ – 25 мм/год, реакція Ваалера - Роузе 1:32. Вставлено діагноз ревматоїдного артриту. Що із перечислених засобів є найбільш придатним для лікування?

A. Метотрексат

B. Вольтарен

C. Кризанол

D. Делагіл

E. Преднізолон

10. У хворої 42 років через 1,5 місяця після лікування (сульфаніламідами і ампіциліном) з’явилася загальна слабкість, біль в суглобах, температура підвищилась до 38⁰С. При обстеженні виявлено збільшення лимфатичних вузлів, печінки, селезінки, папульозний висип з ліхеніфікацією шкіри. В аналізі крові: помірна анемія, лейкопенія, ШОЕ 40 мм/год. Вкажіть найважливіший метод обстеження в діференціальній діагностиці алергії від ліків з ураженням багатьох органів і системного червоного вовчаку.

A. Клінічний аналіз крові

B. Ревмопроби

C. Титр реакції Ваалера-Роузе

D. Визначення LE-клітин в крові

E. Визначення антитіл до нативної ДНК

Відповіді до тестів теми ”Імунологія пухлин. Імунні аспекти аутоімунної патології”

1-C, 2-D, 3- E, 4-A, 5-B, 6-D, 7-A, 8-E, 9-A, 10-Е.