
- •Навчальні цілі:
- •Задачі для самостійної роботи під час підготовки до заняття:
- •Що повинен знати студент:
- •Що повинен вміти студент:
- •Зміст теми
- •Терапія пухлин цитокінами
- •3. Теорія розладу імунологічної регуляції.
- •6. Теорія розвитку аутоімунітету під впливом суперантигенів.
- •7. Теорія генетичної схильності.
- •Матеріали, необхідні для самопідготовки
Змістовий модуль №1
«Клінічна імунологія та алергологія»
Методичні вказівки для проведення заняття зі студентами
Практичне заняття №8 ”Імунологія пухлин.
Імунні аспекти аутоімунної патології” – 4 год.
Актуальність
Однією з найважливіших функцій імунної системи є імунологічний нагляд. Він забезпечує вчасне руйнування імунною системою аномальних клітин, які з’являються внаслідок мутацій, запобігаючи при цьому розвитку пулу атипових клітин, що потенційно володіють здатністю до необмеженого поділу (пухлини). Тобто, імунодефіцит сприяє онкогенезу. Особливо актуальною ця проблема є у зв’язку зі збільшенням поширеності онкопатології. Дані останніх років показали, що імунна система переважно контролює пухлини вірусної природи і значно менше має можливість контролювати віруснезалежні пухлини. Мішенями протипухлинного імунітету можуть служити не тільки антигени онковірусів, але і трансплантаційні антигени пухлини. Перспективним для імунодіагностики онкопатології є використання виявлення онкомаркерів окремих пухлин чи їх структур в сироватці крові, спинномозковій рідині імуноферментним та радіоімунним методом. Активно вивчається можливості неспецифічної та специфічної імунотерапії пухлин з використанням протипухлинних вакцин.
Аутоімунна патологія охоплює широкий спектр захворювань в різних галузях медицини (неврологія, пульмонологія, акушерство, ревматологія, пульмонологія, гастроентерологія, кардіологія та ін.). Поширеність аутоімунної патології, порівняно з іншими нозологіями незначна (8-15%), вона не є причиною високої смертності як онкопатологія чи захворювання серцево-судинної системи, проте, саме хвороби цієї природи є основними у виході на інвалідність людей працездатного віку.
Навчальні цілі:
Вивчити імунні механізми протипухлинного захисту.
Охарактеризувати основні відомі сучасні онкомаркери, які використовуються в діагностичному процесі;
Вивчити фактори імунорезистентності пухлин та шляхи їх подолання;
Засоби імуносупресивної терапії, супровідна імунокорегуюча терапія;
Окреслити імунологічні перспективи лікування в онкології;
Мати поняття про аутоімунітет, аутоантитіла, аутоімунні захворювання;
Розглянути імунні механізми виникнення аутоімунних захворювань;
Дати класифікацію аутоімунних захворювань;
Розглянути генетичні аспекти аутоімунної патології;
Вивчити принципи діагностики і лікування аутоімунних захворювань.
Задачі для самостійної роботи під час підготовки до заняття:
Імунні механізми протипухлинного захисту (фактори, що беруть участь у розвитку пухлини): антибластомні фактори, фактори імунорезистентності пухлини, пробластомні фактори, що пригнічують імунітет, пробластомні фактори, що посилюють ріст пухлини;
Участь вірусів в онкогенезі;
Основні сучасні онкомаркери, які використовуються для діагностики пухлин;
Імунотерапія пухлин, можливість використання імунних засобів для їх профілактики;
Поняття про імунологічну толерантність, аутоантигени, аутоімунні захворювання;
Механізми та передумови виникнення аутоімунної патології;
Аутоімуні захворювання бронхолегеневої (саркоїдоз, алергічний альвеоліт), серцево-судинної (синдром Дреслера, міокардити), нервової (розсіяний склероз), ендокринної (цукровий діабет 1 типу, аутоімунні тиреоїдити) системи, шлунково-кишкового тракту (неспецифічний виразковий коліт, гастрит типу А);
Основні ревматичні захворювання (ревматизм, системний червоний вовчук, ревматоїдний артрит, системні васкуліти, хвороба Бехтєрева, системна cклеродермія): діагностичні критерії, клінічні синдроми;
Принципи лікуваня аутоімунних захворювань, основні лікарські засоби (покази, протипокази), критерії ефективності, схеми застосування.
Що повинен знати студент:
Механізми реалізації неспецифічного протипухлинного імунного захисту;
Фактори специфічного імунного захисту;
Механізми імунорезистентності пухлин (пробластомні та антибластомні фактори, фактори імунорезистентності пухлини);
Імунодіагностика в онкології;
Засоби імунотерапії онкологічних захворювань, механізми дії імунотропних препаратів;
Перспективи імунопрофілактики пухлин;
Поняття імунної толерантності, причини ії формування та зриву на різних рівнях,аутоантитіл, аутоімунних реакцій, аутоімунних захворювань;
Імунні та генетичні механізми аутоімунної патології;
Класифікація аутоімунних захворювань, клінічні критерії відповідно до нозології та тести для діагностики;
Основні принципи лікування аутоімунної патології, поняття базисної терапії, критерії ефективності терапії.
Що повинен вміти студент:
Вміти проводити клінічне обстеження хворого з пухлинною та аутоімунною патологією,
Призначити спектр необхідних лабораторних та інструментальних методів;
Вміти провести диференційний діагноз в межах суміжних нозологій та вибрати тактику лікування хворого з урахуванням супутньої патології.