2. Відпрацювання деталі на технологічність

Конструкцію деталі барабан гальмівний має перепади в діаметрах, що робить використання піщано-глинястих форм економічно невигідним із-за витрат великої кількості матеріалу. Одним з можливих методів отримання заготовки може бути лиття в кокіль.

По конструктивним оцінкам деталь не потребує особливих технічних вимог.

Деталь виготовлена із чавуну ВЧ-50-2 ГОСТ 7293-85, яка добре обробляється різанням. Точність виконання поверхонь деталі дозволяє проводити обробку на обладнанні нормальної точності.

Деталь має велику кількість поверхонь, які орієнтовані в одній площині, що дозволяє застосувати обробку поверхонь з одного установи на агрегатному верстаті.

Технологічність виробів деталей оцінюють по двох рівнянь - якісному і кількісному. Кількісну оцінку проводять по абсолютних і відносних показниках.

Коефіцієнт уніфікації елементів:

- кількість уніфіковаваних елементів в деталі;

- кількість загальних елементів в деталі;

0,722>0,6 умова виконується.

Коефіцієнт стандартизації:

- кількість стандартних розмірів.

-кількість загальних розмірів. К_ст=28/34=0,82;

Коефіцієнт точності обробки:

- середня точність обробки.

0,9147>0,8 умова виконується;

Коефіцієнт шорсткості:

=1/ <0,32;

- середня шорсткість обробки взята з ряду Rа;

= 1/6,88=0,145 < 0,32 умова виконується.

3. Вибір способу отримання заготовки, економічне обґрунтування

Метод одержання заготовок для деталей визначається призначенням, конструкцією деталі, матеріалом, технічними вимогами, масштабом і серійністю випуску, а також економічністю виготовлення. Вибрати заготовку - значить вибрати спосіб її одержання. Враховуючи тип виробництва, масу деталі, її конфігурацію і призначення, заготовку вибираємо виливок.

Призначення основних припусків і допусків необхідно визначити в залежності від маси,марки чавуну,ступеня складності і класу точності виливка вихідний індекс по ГОСТу 7505-85.

Розрахункова маса поковки визначається виходячи з її номінальних розмірів. Орієнтовно величину розрахункової маси виливка допускається вираховуючи по формулі :

-розрахункова маса виливка. - маса деталі.

= 1.5-розрахунковий встановлений відповідно по ([2],додЗ,таб20).

=4,1 1.5=6,15 кг

Визначаємо вихідний індекс по (таб.2 ст5) [2].

Визначаємо коефіцієнт використання матеріалу:

Для вихідної заготовки цього типу цей показник свідчить про задовільне використання матеріалу.

Другим критерієм вибору раціонального отримання заготовки є його економічне обґрунтування.

Заготовку можна отримати двома методами: лиття в кокіль і лиття в піщано-глинясті моделі.

Вартість заготовок, які отримуються литвом в земляні форми і литвом в кокіль можна визначити за формулою:

де: - маса заготовки, кг.;

- базова вартість одної тонни заготовок, грн.;

- маса деталі, кг.;

- ціна одної тонни відходів, грн.;

- коефіцієнти, що враховують клас точності, групу складності, масу, марку матеріалу і об'єм випуску заготовок.

Проведемо розрахунок по двох різних варіантах виготовлення заготовки і порівняємо їх.

І варіант - лиття в піщано-глинясті форми.

= 6,56 кг. - маса заготовки, кг.;

= 4,1 кг. - маса деталі по кресленню;

= 985 грн. - базова вартість одної тонни чавуну;

= 25 грн. - вартість одної тонни відходів чавуну;

= 1 - коефіцієнт, що враховують клас точності виливка[1, с.37];

= 1 - коефіцієнт групи складності виливка [1, с.38];

=0,91 - коефіцієнт, що враховує масу заготовки [1, с.38];

= 1 - коефіцієнт, що залежить від марки матеріалу [1, с.34];

= 1 - коефіцієнт групи серійності виготовлення виливка [1, с.34];

II варіант - лиття в кокіль.

= 6,347 кг. - маса заготовки, кг.;

= 4,1 кг. - маса деталі по кресленню;

= 560 грн. - базова вартість одної тонни сталі 45Х ;

25 грн. - вартість одної тонни відходів сталі 45Х ;

= 1,1 - коефіцієнт, що враховують клас точності виливка[1, с.37];

= 1,12 - коефіцієнт групи складності виливка [1, с.38];

= 0,91 - коефіцієнт, що враховує масу заготовки [1, с.38];

= 1 - коефіцієнт, що залежить від марки матеріалу [1, с.34];

= 1 - коефіцієнт групи серійності виготовлення виливка [1, с.34];

Економічний ефект при співставленні способів отримання заготовок визначаємо за формулою [1, с.39]: