Борщівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1

Проект

«Світильник»

Проект виконав:

учень 9-А класу

Гладиборода Андрій

Проект прийняв:

Польовий Сергій Михайлович

Борщів 2013

1. Організаційно-підготовчий етап

   1. Мотивація виробу, форми виробу

Людина, щоб облаштувати своє житло, здавна навчилася виготовляти різні речі з каменю, дерева, а пізніше – з пластмаси. Першу пластмасу було отримано англійським металургом і винахідником Александром Парксом у 1855 році. Паркс назвав її «паркезин». Паркезин вперше було представлено на Всесвітній виставці в Лондоні у 1862 році. Розвиток пластмас почався з використання природних пластичних матеріалів (жувальної гумки, шелаку), далі продовжився використанням хімічно модифікованих природних матеріалів (гума,ебоніт, нітроцелюлоза, колаген, галаліт) і, накінець, перейшов до повністю синтетичних молекул (бакеліт, епоксидна смола, полівінілхлорид, поліетилен та ін.). Поширенню пластмас сприяють їх мала густина (0,85—1,8 г/см³), що значно зменшує масу деталей, висока корозійна стійкість та широкий діапазон інших властивостей. Добрі антифрикційні характеристики багатьох пластмас дають можливість з успіхом застосовувати їх для виготовлення підшипників ковзання. Високий коефіцієнт тертя деяких пластмас дозволяє використовувати їх для гальмових пристроїв. Окремі пластмаси мають специфічні властивості: високі електроізоляційні та теплоізоляційні характеристики, велику прозорість, та ін.

Для комфортної роботи над уроками необхідне відповідне місцеве освітлення робочої зони. На ринку настільні лампи та бра коштують від 50 гривень. Можливості шкільної майстерні дозволяють виконати багато технологічних операцій. Якщо світильник виконати з пластмаси він буде дешевим, для його виготовлення не потрібно купувати додаткові інструменти. При виборі форми свого виробу – я насамперед керувався такими принципами: зручність, доступність, надійність і краса. Саме тому була вибрана така форма: основа у формі пластмасового циліндра, у верхній частині – пластмасовий грибок конічної форми. По центру основи вирізані у певному порядку дірки, які будуть слугувати для естетичного оформлення виробу. В середині основи прикріплена лампочка. Таку річ доречно буде поставити в будь-якій кімнаті, оскільки основним завданням виробу є прикраса інтер’єру. Вона буде не тільки зручною і необхідною річчю, але й стане прикрасою оселі. А її мешканцям принесе ще й естетичне задоволення.

1

2. Вимоги до конструкції

При створені кожного виробу встановлюються певні вимоги.

При виготовленні свого виробу я поставив такі вимоги:

• Зручний у використанні.

• Дешевий.

• Естетичний.

• Безпечний.

• Технологічний.

• Екологічно чистий.

Переглянувши відповідну літературу та мережу Internet я знайшов непогану конструкцію світильника на одну лампочку. Його можна взяти за основу змінивши деякі деталі.

3. Вимоги до матеріалів

Для виготовлення свого виробу мені потрібні такі матеріали:

• Основа ти грибок повинен бути з якісної та екологічно чистої пластмаси;

• На поверхні не повинно бути явних признаків вад пластмаси

(вади будови пластмаси, тріщини та інші).

2

2. Конструкційний етап

4

Для виготовлення світильника «Вежа» за моїм проектом потрібно мати заготовки з пластмаси:

Грибок вентеляційний ( 1 штука ) Ø110

Заглушка( 1 штука ) Ø110

Труба каналізаційна ( 300 ) Ø110

Патрон ( 1 штука )

Енергозберігаюча лампочка ( 15 Вт )

При виготовленні виробу застосовувалися такі технологічні операції:

• Різання ножівкою;

• Свердління;

• Шліфування;

• Різання електролобзиком;

Виконувалися такі операції:

• Розмічання;

• Креслення;

• Виготовлення ескізів;

5

3. Технологічний етап

   1. Складання технологічної картки

№ п/п	Послідовність операцій	Ескізи	Інструмент і пристосування
1	Підбір заготовок		Лінійка, олівець, ножівка
2	Нанести контури майбутнього виробу на заготовку		Лінійка, олівець
3	Обрізати заготовку по контуру виробу		Ножівка
4	Прикріпити в заглушку патрон		Викрутка
5	В обрізаній заготовці просвердлити дірки згідно проекту		Дриль
6	Скласти виріб згідно проекту		Лінійка, олівець
7	Перевірка якості виконаної роботи		Кутник, лінійка

2. Визначення собівартості

Собівартість продукції (робіт, послуг) с одним із найважливіших показників роботи кожного підприємства чи організації, так як вона характеризує всі сторони його (її) діяльності. В собівартості продукції втілені всі затрати на виробництво і реалізацію продукції, тому вона показує наскільки ефективно на підприємстві використовуються всі види ресурсів. Крім того, собівартість продукції характеризує результати виробничої, господарської і комерційної діяльності підприємства.

Собівартість продукції (робіт, послуг) - це виражені у грошовій формі витрати, пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції (виконання робіт, надання послуг). Собівартість продукції (робіт, послуг) підприємства складається з витрат природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів, а також інших витрат.

Собівартість — один з найважливіших показників діяльності підприємства, оскільки він:

• комплексно характеризує рівень витрат усіх наявних ресурсів підприємства, а відтак, і рівень техніки, технології та організації виробництва;

• є базою для оцінки економічної ефективності виробництва;

• є базою для встановлення цін на продукцію (роботи, послуги);

• є базою для визначення прибутку підприємства.

Собівартість продукції є якісним показником, в якому концентровано відображаються результати господарської діяльності організації, її досягнення і резерви. Чим нижча собівартість продукції, тим більшою є економія праці, краще використовуються основні фонди, матеріали, паливо, тим дешевше виробництво продукції обходиться як підприємству, так і суспільству в цілому.

Крім цього, до собівартості продукції (робіт, послуг) включаються також втрати від браку, від простоїв за внутрішньовиробничими причинами, нестачі матеріальних цінностей у виробництві й на складах в межах норм природного убутку. Залежно від того, які витрати включаються до собівартості продукції, традиційно виділяються такі її види:

• технологічна—включає лише прямі витрати, пов'язані з підготовкою та виготовленням продукції;

• виробнича — включає прямі витрати і загальновиробничі витрати; вона характеризує витрати самостійного виробничого підрозділу (цеху) на виготовлення продукції;

7

• маргинальна (обмежена) — це виробнича собівартість, яка характеризує рівень прямих змінних витрат, які припадають на одиницю продукції;

• фабрично-заводська — собівартість, до складу якої включаються, крім безпосередніх затрат на її виготовлення, ще й адміністративні та інші операційні витрати;

• повна — виробнича собівартість, яка збільшена на суму адміністративних, комерційних і збутових витрат. Цей показник інтегрує загальні витрати підприємства, які пов'язані як з виробництвом, так і з реалізацією продукції;

• індивідуальна — характеризує витрати конкретного підприємства, які пов'язані з випуском продукції;

• середньогалузева — характеризує середні по галузі витрати на виробництво даного виробу і розраховується за формулою середньозваженої із індивідуальних собівартостей підприємств галузі.

На виготовлення виробу я використав такі матеріали:

• Труба каналізаційна ( 300 ) – 10,2 грн.

• Грибок вентеляційний ( 1 штука ) – 19,77 грн.

• Заглушка ( 1 штука ) – 6 грн.

• Патрон ( 1 штука ) – 7 грн.

• Енергозберігаюча лампочка ( 15 Вт ) – 15,8 грн.

• Шурупи ( 2 штуки ) – 0,05 грн.

Були виконані такі види роботи:

• Робота з електричним дрилем.

Витрати електроенергії знаходимо як добуток потужності інструменту на час роботи над виробом.

Велк. = Ч х П = 10 хв. х 500 Вт = 5кВт

Велк. = 5 х 0,28 = 1,4 грн.

Загальна витрата електроенергії становить – 1,4грн.

Отже, собівартість виробу становить 60,22 грн.

Економію сировини і матеріалів можна забезпечити зменшенням і раціональним використанням відходів. Рівень продуктивності праці залежить від раціонального використання робочого часу. Непродуктивні розходи і витрати можна забезпечити за рахунок ліквідації браку, поліпшення умов зберігання сировини, заготовок і готової продукції.

8