2. Кількісна інтерпретація локальних гравітаційних аномалій для тіл правильної геометричної форми.
Можливість кількісних розрахунків (інтерпретації) гравітаційних аномалій, звичайно, у практичних умовах обмежується рядом умов. Головними серед них є:
Наявність досить подрібненої геологічної інформації про район або ділянку досліджень, яка дозволяє при виконанні нижче вказаних умов, сформулювати фізичну модель геологічного середовища, що пригідна для цілей інтерпретації гравітаційних аномалій.
Різка перевага впливу якої-небудь однієї з геологічних ознак (фактору) на аномальне гравітаційне поле над впливом інших факторів. Для виконання цієї умови досить часто застосовують трансформації аномалій. Виконання цієї умови дає у ряді випадків можливість зробити при інтерпретації припущення, що аномалія, яка досліджується, на певній ділянці обумовлена дією тільки одного геологічного тіла.
Витриманість фізико-геологічних умов (розподіл густини, умови залягання гірських порід і т.п.), що дозволяє для всіх однотипних аномалій у межах території досліджень застосовувати однакові прийоми інтерпретації.
Велика детальність і висока точність гравітаційної зйомки. Під цим в теорії інтерпретації розуміють, що досліджувана гравітаційна аномалія відома як більш точно і при цьому в будь-якій точці профілю, який її перетинає. При інтерпретації, як правило, використовують горизонтальні координати точок нульових значень, максимуму, мінімуму і т.д. аномальної кривої чи кривих, числові значення максимуму і мінімуму і т.д. Тому при використанні даних зйомки, яка проводиться через кінцевий інтервал, необхідно, щоб цей інтервал був досить малим, як правило, в декілька разів менше глибини залягання аномального тіла. Друга умова – висока точність зйомки.
Наявність відповідної теорії інтерпретації гравітаційних аномалій, яка добре пристосована до реальних геологічних умов та задач, які ставляться перед гравірозвідкою.
2. Застосування гравіметрії при пошуках родовищ рудних корисних копалин.
Застосування гравірозвідку на рудних родовищах дозволяє вирішувати структурні задачі, здійснювати пошуки і розвідку окремих рудних покладів. До структурних задач відносять:
виділення рудоконтролюючих структур під наносами;
оконтурювання ультраосновних інтрузій, до контакту яких може бути приурочено мідно-нікелеве зруденіння;
виділення гранітних, основних і ультраосновних інтрузій і т.п.
ці задачі успішно на сучасному етапі вирішуються гравіметричними зйомками масштабу 1:50 000 і іноді крупніше.
Пошуки і розвідку окремих рудних покладів здійснюють за допомогою високоточних і детальних гравіметричних зйомок. Значні рудні тіла, що залягають на значній глибині, можуть бути виділені за результатами пошукових зйомок. Середні і дрібні за розмірами рудні об’єкти, особливо ті, що розташовані на значній глибині виявляються каротажними роботами і за результатами гравіметричних досліджень в підземних гірських виробках.
Оскільки
аномалії сили тяжіння, що обумовлені
впливом рудних тіл, малі або незначні
– від сотих частин мГал до перших
одиниць, - для їх виявлення необхідно
використання гравіметричних зйомок
масштабу 1:25000
1:1000
з похибкою визначення аномалій сили
тяжіння не більше 0,05 мГал.
Для успішного вирішення задач пошуків і розвідки рудних корисних копалин застосування гравірозвідки необхідно якомога більше вивчення густини порід і корисних копалин ділянки досліджень. При цьому має використовуватися вся наявна геолого-геофізична інформація. Якщо дані про густину гірських порід обмежені, необхідно проводити спеціальне визначення густини по наявному керну, зразкам з відслонень, за допомогою ГГКг, а при розгалуженому рельєфі місцевості визначати густину проміжного шару гравіметричним методом. Найбільш повний розвиток задачі досягається при комплексуванні гравірозвідки з іншими геофізичними методами.
Основна вимога до гравітаційної зйомки – забезпечення виділення найменших аномалій сили тяжіння (або її похідних), що представляють інтерес до вирішення поставленої задачі. При майданових гравіметричних зйомках це задовольняється правильним вибором перерізу ізоаномал звітної карти і раціональної густотою сітки точок спостережень. Переріз ізоаномал має бути в 2-3 рази менше за інтенсивність аномалій сили тяжіння. Густота сітки точок спостережень повинна бути достатньою, щоб аномалії, які виділяються в гравітаційному полі і які відповідні впливу пошукуваних геологічних об’єктів, були достовірними (тобто підтвердженими не менше, ніж трьома точками різних рейсів).