- •Формальна перевірка.
- •Арифметична перевірка.
- •Нормативно-правова перевірка.
- •Зустрічна перевірка.
- •Взаємна перевірка.
- •Контрольне порівняння.
- •Відновлення кількісно-сумового обліку.
- •Хронологічна перевірка.
- •Прийоми фактичного контролю
- •Обстеження.
- •Контрольне придбання.
- •Контрольний обмір виконаних робіт.
- •Контрольний запуск сировини і матеріалів.
- •Перевірка фактів по заключній операції.
- •Контрольне приймання продукції за якістю і кількістю.
- •Лабораторний аналіз якості товарів, сировини, матеріалів та готової продукції.
- •Перевірка операцій в натурі.
- •Експертна оцінка.
- •Дослідження операцій на місці.
- •Перевірка дотримання трудової дисципліни.
- •Перевірка виконання прийнятих рішень.
- •Отримання письмових пояснень і довідок.
Контрольне придбання.
Контрольне придбання - це спеціальний, за особливою програмою організований методичний прийом фактичного контролю, який потенційно дозволяє визначити правильність і законність відпуску товарів покупцям, розрахунків з ними в умовах безпосереднього здійснення вказаних господарських операцій. Контрольне придбання покликане сприяти виявленню і документальній фіксації фактів обману покупців, порушення продавцями ліцензійних правил торгівлі тощо.
Контрольне придбання також може бути організоване не тільки як самостійний прийом, але як і прийом, що доповнює матеріали обстеження, особливо коли це тематичне обстеження касового господарства, обладнання та інвентаря (в тому числі і ваговимірювальних пристроїв), дотримання правил торгівлі, організації обслуговування покупців тощо.
Раптовість проведення контрольного придбання настільки важлива, що на відміну від огляду і обстеження її завжди організують і практикують без отримання попередньої згоди на те зі сторони адміністрації перевіряємого об'єкту; її представника частіше всього запрошують на місце перевірки тільки після того, як придбання оголошене ревізором. Проте, це не виключає можливості такої нетипової ситуації, при якій контрольне придбання здійснюється ревізорами або іншими покупцями не тільки з попередньої згоди адміністрації перевірямого об'єкту, але за її прямим дорученням.
На практиці, контрольне придбання, яке дозволяє потенційно визначити правильність відпуску товарів покупцям і розрахунків з ними досить складний методологічний прийом, його результати залежать не тільки від раптовості. Ефект можливий лише у тому випадку, коли контрольне придбання проводиться за продуманою програмою спеціалістами високої кваліфікації, добре знайомими з правилами роботи роздрібного торговельного підприємства, закладу громадського харчування, підприємства побутового обслуговування тощо. Можлива, наприклад, ситуація при якій перевіряючі повинні розумітися в самих різних аспектах здійснення працівниками перевіряємих об'єктів своїх функцій - від питань первинного обліку товарно-матеріальних цінностей до питань дотримання на об'єкті правил санітарної гігієни або правил користування ваговимірюючими пристроями.
Контрольне придбання повинно здійснюватися за дотриманням наступних умов:
1. груповий (колективний) метод перевірки, тобто її проведення не одною людиною, а групою з 2-4 чоловік;
2. попереднє спостереження за тим, які навички роботи продавців за відпуском товару і які - касирів-контролерів за розрахунками з покупцями (якщо за існуючою системою внутрішньогосподарського контролю ці функції розділені), як саме працівники дотримуються правил торгівлі, які порушення правші звичайно ними допускаються;
3. перевірці повинні бути піддані не тільки фактично відпущені, але і вже розфасовані, підготовлені до відпуску товари, що знаходяться в торговому залі;
4. документальне оформлення факту контрольного придбання, на раніше підготовлених для цієї цілі бланках. Таку заключну процедуру контролю рекомендується виконувати і в тих випадках, коли факти обману покупців не виявлені.
Є певні процедури контрольного придбання як особливого методичного прийому фактичного контролю. Від їх дотримання залежить результативність контрольного придбання. Розглянемо більш детально ці процедури.
1. Перевіряючий (це може бути менш кваліфікований учасник групи) вибирає відповідні товари і оплачує їх вартість за тією сумою, яка офіційно названа продавцем або касиром. В господарській операції, що контролюється за допомогою даного прийому, повинен бути реальний товар (послуга), а в розрахунках можуть приймати участь готівка, платіжні доручення тощо. В ході такої перевірки імітується перехід права власності на реальний товар (послугу), а тому:
а) таке імітування повинно бути якомога більше переконливим і зовнішньо бездоганним;
б) якщо в цьому є необхідність, то наслідків такої імітації (у відношенні товару і грошей) після перевірки, звичайно, можна і потрібно уникнути,
2. Існує так званий момент оголошення придбання контрольним, і він не повинен бути раніше таких дій продавця або касира, як фактичний відпуск товару покупцю, отримання від нього коштів тощо. Наприклад, податковий інспектор разом із студентом-практикантом купує в меблевому магазині стілець, платить подавцю за нього гроші і навіть приймає від продавця документи на цей стілець, а потім починає складати акт про контрольне придбання, в якому зазначається, що воно здійснене без реєстрації виручки через касовий апарат. Але якщо цей стілець не був переданий в руки перевіряючим (наприклад, за цим стільцем тільки пішли на склад), то такі дії податкового інспектора звичайно передчасні. Вони можуть звести всі результати контрольного придбання нанівець, оскільки цей стілець ще не був фактично реалізований.
3. Якщо в конкретних умовах відпуск товару практикується за касовими чеками, то оголосити придбання контрольним краще після того, як чек буде наколотий. Одночасно з оголошенням контрольного придбання перевіряючий повинен вимагати в свої руки (на час перевірки) і наколотий чек.
4. При контрольному придбанні в супермаркеті або магазині, де покупці самостійно вибирають товар (самообслуговування), момент оголошення придбання контрольним повинен слідувати за моментом вручення покупцю чека, який і в цьому випадку на час перевірки також передається перевіяючим. До цього моменту з покупцем повинні бути завершені і всі грошові розрахунки за придбаний товар.
5. Іноді керівник перевіряючих визначає (намічає) придбання, яке слід оголосити контрольним, з числа тільки що фактично здійснених і оплачених випадковим покупцем. Таке на практиці можливе, і іноді такий прийом оправданий. Наприклад, перевіряючі помітили, що продавець-контролер і касир, займаючи суміжні робочі місця, відпускаючи покупцю 5 однакових сорочок, і у відповідності з діючими в цьому магазині правилами саме вданому випадку вони зобов'язані надати йому знижку в розмірі 10%, а фактично вибили замість одного чека два (на 2 і на 3 сорочки) і знижки не надали. В такому випадку придання може бути оголошене контрольним (але тільки із згоди даного покупця), а перевіряючі продавцю і касиру пропонують обслужити покупця заново.
6. Контрольну процедуру перевірки маси, об'єму або міри придбаного товару здійснюють, як правило, поблизу прилавку і продавця (саме в його присутності, а також в присутності представника адміністрації), оскільки інакше можуть виникнути неприємності у відношенні, скажімо, невизнання продавцем відхилень у масі або об'ємі тільки що проданого товару.
7. Перевірку маси придбаного товару краще зробити на тих же вагах, якими користувався продавець при відпуску товару, але попередньо підданих окремій перевірці на справність (точність) і в разі необхідності відрегульованих. На практиці існують та зустрічаються певні технічні хитрощі для заниження показників маси (об'єму, міри), які перевіряючим також повинні бути відомі. Перевірка і регулювання можуть бути доручені самому продавцю, завідуючому секцією або магазином, однак в цьому випадку також необхідний поточний контроль перевіряючих за виконанням вказаних процедур.
8. Перевіряючі повинні бути готові до того, що існують і деякі ускладнення по перевірці маси окремих видів специфічних товарів, особливо коли вони відпускаються старим "дідівським" способом, без попереднього розфасування тощо. Наведемо окремі приклади:
а) при відсутності нерозфасованого м'яса, риби та інших подібних товарів їх частіше всього загортають в папір, який може убирати в себе частину жиру або соку, а продавці можуть посилатися на цю обставину, і саме цим аргументувати розбіжність у масі. Таке ускладнення знімається порівнянням маси, що має відношення до справи паперу з масою аналогічного чистого паперу подібного формату і товщини;
б) чиста маса таких нерозфасованих раніше товарів, як мед, повидло, сметана або джем, визначається як різниця між їх масою з тарою покупця (звичайно скляною) і масою саме цієї тари, попередньо очищеної, помитою і висушеною;
в) деякі товари продавець перед продажем повинен очистити від відходів (наприклад, ковбаса повинна бути покладена на вагу після зняття шпагату або пакувального мотузка, відходів кишкової або поліетиленової оболонки, скріпок з металевих кілець тощо), і якщо він цього не зробив, то переважування проданого товару здійснюється два рази - і з цими відходами, і без них;
г) такі товари, як гриби або квашена капуста, продають (і відповідно контролюють) разом з рідиною (маринадом або розсолом), а такі товари, як оселедці з бочки, мочені яблука або солоні огірки - без відповідної рідини.
9. Одночасно з перевіркою ваги (переважуванням) або з перемірюванням купленого товару здійснюють перевірку своєчасності (не більше року) клеймування терезів і ваг, вивіряються маса і чистота тари (якщо в цьому є необхідність), робиться перевірка мірного інвентарю і здійснюються інші подібні процедури.
10. Результати контрольного придбання документально оформлюють актом з висвітленням фактів, що мають відношення до справи, подробиць обману покупців. В ході цього оформлення у відповідних винних осіб вимагають письмове пояснення. До підсумкового документу включають (якщо це доречно) фразу про те, що в ході перевірки маси чи міри нічого не було розлито або розсипано.
