- •Формальна перевірка.
- •Арифметична перевірка.
- •Нормативно-правова перевірка.
- •Зустрічна перевірка.
- •Взаємна перевірка.
- •Контрольне порівняння.
- •Відновлення кількісно-сумового обліку.
- •Хронологічна перевірка.
- •Прийоми фактичного контролю
- •Обстеження.
- •Контрольне придбання.
- •Контрольний обмір виконаних робіт.
- •Контрольний запуск сировини і матеріалів.
- •Перевірка фактів по заключній операції.
- •Контрольне приймання продукції за якістю і кількістю.
- •Лабораторний аналіз якості товарів, сировини, матеріалів та готової продукції.
- •Перевірка операцій в натурі.
- •Експертна оцінка.
- •Дослідження операцій на місці.
- •Перевірка дотримання трудової дисципліни.
- •Перевірка виконання прийнятих рішень.
- •Отримання письмових пояснень і довідок.
Відновлення кількісно-сумового обліку.
Відновлення кількісно-сумового обліку, як і контрольне порівняння, надає можливість виявити протиріччя в документах, які відображають рух однорідних цінностей тільки на кінець інвентаризаційного періоду.
Прийом відновлення кількісно-сумового обліку застосовують тоді, коли документи правильно відображають фактичні операції. Він застосовується при ревізії баз, підприємств громадського харчування, складів деяких організацій, де кількісний облік не ведеться, хоча кожна операція по надходженню та витрачанню матеріальних цінностей оформляється первинними документами. На інших об'єктах ревізії цей прийом застосовується при перевірці товарно-матеріальних цінностей, за якими аналітичний облік на складах або інших місцях зберігання ведеться за так званими середніми цінами.
Суть зазначеного прийому перевірки полягає в тому, що за первинними документами в хронологічній послідовності відтворюється надходження та витрачання матеріальних цінностей за кожним артикулом, видом або типовим розміром. Результат відновлення кількісно-сумового обліку дають можливість аналізувати рух цінностей за певний період часу, викривати випадки приховування недостач дорогих товарів шляхом заміни їх дешевими тощо.
Таким чином, застосування даного прийому дозволяє ревізору зібрати додаткові свідчення про ознаки потенційних зловживань, виявити значну кількість протиріч в облікових даних. Серед таких протиріч можуть бути:
а) кількість відпущених товарно-матеріальних цінностей перевищує їх максимально можливий залишок;
б) документально присутнє (оформлене) таке витрачання товарно-матеріальних цінностей, якого взагалі не могло бути в наявності тощо.
Недолік цього прийому полягає в тому, що зловживання здійснені матеріально-відповідальними особами між датами інвентаризацій також можуть бути добре завуальованими шляхом збалансування обсягів оприбуткування і документального витрачання товарів протягом міжінвентаризаційного періоду. Усунути даний недолік можна застосувавши хронологічний принцип контролю господарських операцій за сутністю.
Хронологічна перевірка.
В багатьох випадках зловживання і розкрадання здійснюються та приховуються так, що протиріччя виникають в інші дні інвентаризаційного періоду, а до його кінця в підсумкових результатах руху цінностей вони усуваються. Матеріально відповідальні особи зазвичай заздалегідь знають, коли у них буде проведена інвентаризація, і до цього часу впроваджують заходи по збалансуванню надходжень і витрачання.
За допомогою хронологічної перевірки можна також порівнювати дані про щоденне оприбуткування готової продукції за технологічним процесом виготовлення і відвантаження її покупцю. Таким чином можна виявити, наприклад, що в окремі дні продукції відпущено більше, ніж виготовлено, оприбуткування готової продукції до моменту повного її виготовлення тощо.
Для виявлення зловживань також рекомендується порівнювати групи документів, що відображають однотипні операції. Такими документами є, наприклад, звіти однієї й тієї ж матеріально відповідальної особи за суміжні періоди; накладні на відпуск з підприємства одного і того ж товару (продукції) іншим підприємствам тощо. Якщо порівняння таких документів не відповідає показникам всіх інших документів даної групи при відсутності об'єктивних причин для цього, це може свідчити, наприклад, про реалізацію неврахованих матеріальних цінностей і готової продукції.
Отже, хронологічна перевірка руху цінностей застосовується ревізором тоді, коли він має дані про розкрадання товарно-матеріальних цінностей, а при проведенні інвентаризації розбіжностей не виявлено. За допомогою такої перевірки виявляють: невраховані товарно-матеріальні цінності, завищення цін, кількості (маси) товарно-матеріальних цінностей, що відпускаються; наявність товарно-матеріальних цінностей, які на підприємство, що ревізується, не надходили та їх відпуск стороннім підприємствам. Наприклад, при порівнянні даних прибуткових документів про щоденний випуск готової продукції допоміжним виробництвом з щоденним виробітком продукції за технологічним процесом виробництва та її відпуску із допоміжного виробництва можна встановити перевищення в окремі дні відпуску продукції в порівнянні з їх виготовленням, оприбуткування продукції при невиконанні виробничих операцій в необхідній кількості, оприбуткування готової продукції до її повного виготовлення. В періодичній звітності ці показники можуть бути взаємопов'язані.
Застосування прийому хронологічної перевірки руху товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів дозволяє ревізору виявити значну кількість додаткових свідчень про протиріччя в облікових даних. Серед таких протиріч, які підтверджують можливість зловживань, можуть бути:
1. кількість відвантажених товарно-матеріальних цінностей на визначену дату перевищує їх максимально можливий залишок на момент відпуску;
2. в окремі дати документально оформлене витрачання товарно-матеріальних цінностей, які ще не надійшли до економічного суб'єкту тощо.
Цей методичний прийом документального контролю ще більше трудомісткий, ніж контрольне порівняння або відновлення кількісно-сумового обліку. Однак при комп'ютеризованому обліку (а також при наявності у ревізорів певних навичок роботи з відповідним програмним забезпеченням) строки виконання таких методичних прийомів можуть бути короткостроковими.
Однак хронологічна перевірка руху товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів також є досить дорогим прийомом, а тому її застосовують тільки в тих випадках, коли є інші відомості про можливі зловживання
Фактичний контроль
Правильність здійснення багатьох господарських операцій не завжди можна перевірити прийомами документального контролю. Часто виникає необхідність провести перевірку наявності грошових коштів, матеріальних цінностей та основних засобів в натурі. З цією метою разом з прийомами документального контролю в ході ревізії застосовуються прийоми фактичного контролю (органолептичні прийоми)
Огляд.
Майже у всіх системах внутрішньогосподарського контролю огляд - однин із самих масових методичних прийомів фактичного контролю. Практично будь-яка людина зустрічається з ним навіть на побутовому рівні. Наприклад, ви вирішили обміняти у встановленому порядку гривні на долари; в цьому випадку ви з касиром здійснюєте більше чи менше детальний огляд купюр, які обмінюєте. Огляд являє собою безпосереднє вивчення компетентною людиною (не тільки ревізором, але і іншим працівником підприємства, наприклад, матеріально-відповідальною особою) визначених об'єктів обліку, що виконують ті чи інші конкретні функції (наприклад, грошові кошти, в тому числі іноземна валюта, цінні папери, товарно-матеріальні цінності тощо), а також, якщо це вимагалося, фіксацію важливої інформації про особливості розглянутих об'єктів.
