Прийоми документального контролю наступні:

1. Прийоми перевірки окремого документа:

1.2 формальна перевірка;

1.3 арифметична перевірка

1.4 нормативно-правова перевірка.

2. Прийоми перевірки декількох документів, які відображають одну й ту ж або взаємопов‘язані операції:

2.1 зустрічна перевірка;

2.2 взаємний контроль,

3. Прийоми перевірки документів, що відображають рух однорідних цінностей:

3.1 контрольне порівняння;

3.2 відновлення кількісно-сумового обліку;

3.3 хронологічна перевірка руху цінностей.

Для виявлення суперечностей в змісті окремих документів використовуються прийоми, які відносяться до першої групи, що використовує формальну, арифметичну і нормативно-правову перевірки.

Формальна перевірка.

Формальна перевірка - це перевірка правильності здійснюваних виправлень в документах. Сама наявність виправлень може бути сигналом недоброякісності того чи іншого документу: при його складанні була допущена помилка (хоча вона могла б бути непередбаченою). Далі, це - перевірка наявності і достовірності тих реквізитів, які передбачені для даного типу документів. Такі реквізити, як підписи, печатки, штампи при необхідності можна порівняти з реквізитами на інших документах, складених раніше або пізніше.

На кожному підприємстві, в межах окремих його прийомів діють визначені правила ведення документації. Одні з них є загальними для всіх підприємств (наприклад, ведення бухгалтерської документації), інші діють в межах окремих відомств (наприклад, по зберіганню документації і відповідальності за зберігання бухгалтерських документів розробляється всередині підприємства і затверджується її керівником або уповноваженими на це особами).

Крім того, в галузі бухгалтерського обліку діє спеціальне Положення про документи і записи в бухгалтерському обліку підприємств та господарських організацій. Цим положенням передбачено, що документи, які є підставою для записів в бухгалтерському обліку, повинні складатися своєчасно, як правило, в момент здіснення операції, доброякісно та містити достовірні дані.

Отже, формальною перевіркою встановлюють наявність доброякісних та недоброякісних документів. Так, до доброякісних відносять правильно оформлені документи, які правдиво відображають здійснення операцій. До . недоброякісних документів відносять такі, в яких документи відображаються у спотвореному виді або документи оформлені фіктивні операції.

При проведенні формальної перевірки досліджують документи, з метою виявлення фактів підробки та дописувань в них, виправлення цифрових даних та зміни реквізитів та пам'ятаючи про можливість навмисного порушення порядку запису в документах або спотворення реквізитів особою, яка його склала.

Арифметична перевірка.

Арифметична перевірка - це перевірка документів, що здійснюється з метою визначення правильності підрахунків та виявлення зловживань і крадіжок, що приховані за неправильними арифметичними діями. Такою перевіркою встановлюються випадки спотворення собівартості продукції, сировини і матеріалів, обсягів будівельно-монтажних тощо.

Арифметична перевірка здійснюється шляхом перерахунку результатів таксирування, загальних підсумків, узгодження нарахувань і утримань (знижок) тощо. У великій господарській системі кількість документів, а тим більше результатів (арифметичних дій відображених у документах) може бути надзвичайно великою. Тому ревізор повинен мати достатній досвід і інтуїцію, щоб визначити розмір вибірки, її достатність для висновків про арифметичну точність документів, що перевіряються. Прийоми арифметичної перевірки дозволяють виявити допущені суттєві викривлення інформації, завуальоване розкрадання. Наприклад, бухгалтер вступає в змову з касиром і завищує підсумок до видачі готівки за платіжною відомістю, а касир, що фактично видав зазначену в цій відомості особам меншу суму, списує по касі завищену суму, після чого учасники змови ділять між собою надлишкове списану різницю. В грошових документах слід звертати увагу на підсумки, які викривляються при множенні кількісних показників на вартісні (наприклад, акт приймання-передачі, накладна на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей тощо).