Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення

Важливе місце в системі суб'єктів, що вирішують справи, від­ведене органам і посадовим особам, що уповноважені розгляда­ти справи про адміністративні правопорушення. Система таких органів визначена третім розділом КУпАП. У ст. 213 КупАП закріплюється, що справи про адміністративні правопорушен­ня розглядають:

— адміністративні комісії при районних державних адмініст­раціях і виконавчих комітетах, міських, районних у містах, се­лищних і сільських рад. Вони вирішують всі справи про адмі­ністративні правопорушення, за винятком тих, які належать до компетенції інших органів. Комісія створюється відповідною держадміністрацією чи виконавчим комітетом у складі голови, секретаря і членів комісії;

• виконавчі комітети селищних і сільських рад уповноваже­ні розглядати справи про порушення громадського порядку, пра­вил торгівлі та інші аналогічні порушення;

• місцеві суди (судді) розглядають справи про адміністра­тивні правопорушення, віднесені до їх компетенції Кодексом. Судді одноособове розглядають справи про дрібне хуліганство, порушення правил адміністративного нагляду тощо;

— органи внутрішніх справ (ОВС), органи державних інспек­цій та інші уповноважені органи (їхні посадові особи) розгля­дають справи, віднесені до їх компетенції законодавством. Так, наприклад, ОВС (їхні посадові особи) розглядають справи про порушення громадського порядку, порушення правил паспорт­ної системи, правил прикордонного режиму, правил перебуван­ня в Україні і транзитного проїзду через територію України іно­земних громадян і осіб без громадянства, правил дорожнього ру­ху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на за­безпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про не­законний відпуск і незаконне придбання бензину чи інших па­льно-мастильних матеріалів.

Отже, закон визначає систему органів, що мають право роз­глядати справи про адміністративні правопорушення та визна­чає їхню підвідомчість.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення

Як уже зазначалося, провадження у справах про адміністра­тивні правопорушення здійснюється на певних стадіях. На дум­ку Д. Бахрах, таких стадій чотири, а саме:

— адміністративне розслідування;

• розгляд справи;

• перегляд постанови;

• виконання постанови.

Адміністративне розслідування розпочинається порушенням справи про адміністративне правопорушення. Підставою для по­рушення справи є вчинення суб'єктом адміністративного пра­вопорушення, яке фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення. Останній складає уповноважена посадова осо­ба чи представник громадської організації, чи орган громадської самодіяльності (наприклад народний дружинник).

У протоколі мають бути вказані певні дані: дата та місце його складання; дані про особу, яка склала протокол; дані про особу порушника; місце, час вчинення і суть правопорушення; норма­тивний акт, який передбачає відповідальність за це правопору­шення; інші матеріали, необхідні для вирішення справи. Про­токол підписує особа, яка його склала, порушник, а за наявності свідків і потерпілих — і ці особи.

Протокол направляється уповноваженому органу (посадо­вій особі), який розглядає справу про адміністративне правопо­рушення. Протокол не складається у випадках, коли згідно із законодавством адміністративний штраф накладається чи бе­реться, а попередження фіксується на місці вчинення правопо­рушення. На штраф порушнику дають довідку (квитанцію) вста­новленого зразка.

Справа про адміністративне правопорушення розглядаєть­ся, як правило, за місцем його вчинення. Термін вирішення спра­ви встановлюється законодавством. Справа розглядається у при­сутності особи, яка притягується до адміністративної відпові­дальності. Без «винної» особи справа може бути розглянута тільки у випадках, коли є дані про своєчасне оповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від цієї особи не було клопо­тання про відкладення справи. Законодавство передбачає також випадки, коли присутність особи, яка притягається до адмініст­ративної відповідальності, обов'язкова.

Справа про адміністративне правопорушення розглядаєть­ся відкрито. На цій стадії провадження орган (посадова особа) повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'як­шують чи збільшують провину; чи мав місце матеріальний зби­ток; чи є підстави для передачі матеріалів справи на розгляд гро­мадських організацій, трудового колективу; інші обставини, які б мали значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) видає постанову у справі.

Постанову у справі оголошують одразу по закінченні роз­гляду справи особі, що притягнута до відповідальності. Копію цієї постанови протягом трьох днів видають чи надсилають особі, якій вона винесена. Таку саму копію одночасно вручають по­терпілому на його прохання.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення мо­же бути опротестована особою, щодо якої вона була винесена, а також потерпілим. Постанова адміністративної комісії, викон­кому сільської, селищної ради, державного органу виконавчої влади та посадових осіб може бути оскаржена в районний (мі­ський) суд, рішення якого є кінцевим. Постанови інших органів (посадових осіб) про стягнення адміністративного штрафу ос­каржуються у вищому органі чи вищою посадовою особою чи в районному (міському) суді, рішення якого є кінцевим.

Скарга подається протягом десяти днів від дня винесення по­станови в адміністративній справі. Подання скарги вчасно зу­пиняє виконання постанови до її розгляду, за винятком поста­нови про застосування попередження і адміністративного ареш­ту, а також у випадку стягнення штрафу, який береться на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення і рішення у скарзі можуть бути оскаржені прокурором.

При розгляді скарги чи протесту відповідний орган (посадо­ва особа) перевіряє законність і обгрунтованість винесеної по­станови і приймає одне з таких рішень: постанову залишити без змін, скаргу і протест — без задоволення; відмінити постанову і направити справу на новий розгляд; відмінити постанову і за­крити справу; змінити міру стягнення, але щоб не було збіль­шення її.

Встановлено порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше 15 днів від дня вручення постанови про його призначення.

Постанову про відшкодовуване вилучення предмета, про кон­фіскацію, про позбавлення спеціальних прав, про виправні ро­боти видає уповноважений на це орган у порядку, встановлено­му законодавством. Постанова про адміністративний арешт ви­конується органами внутрішніх справ.

Отже, адміністративне право і законодавство включає нор­ми як матеріального, так і процесуального права. Тому вжива­ються заходи, аби його систематизувати, особливо кодифікува­ти, що сприятиме удосконаленню практики застосування норм адміністративного права.