8. Історичні умови виникнення, метод і соціальний зміст кейнсіанства.

Вплив неокласицизма в 20-30рр. різко упав, тому що світ переживав кризу.

Механізм вільної конкуренції не забезпечував подолання протиріч ринкового господарства. необхідність втручання держави в господарське життя. За цих умов в 30рр. 20ст. виникає новий – “регульована економіка”, засновником якого був Кейнс..

Кейнс зробив спробу розглянути капіталістичне господарство в цілому, оперувати переважно агрегатними категоріями – споживання, нагромадження, заощадження, зайнятість, інвестиції – тобто величинами, які визначають рівень і темпи зростання національного доходу.

Аналізуючи ці народногосподарські величини він прагнув встановити причинно-наслідкові зв’язки, залежність та пропорції між ними, цим було покладено початок тому напряму в економічній науці (макроекономіка).

Сміт та неокласики, зокрема, Маршал, Пігу та Кларк досліджували економічні проблеми буржуазного суспільства з боку пропозиції ресурсів.

Кейнс на І-ше місце висунув проблему ефективного попиту. На його думку сучасний рівень виробництва або національного дохода залежить від ефективного попиту, тобто платоспроможного попиту.  А тому основна увага в кейнсіанстві приділяється проблемі реалізації тому, що на думку кейнсіанців неузгодження у сфері попиту – це основна перешкода для раціонального використання ресурсів, головна причина порушень процесу відтворення.

В цілому кейнсіанство спричинило суттєвий вплив як на економічну теорію і всю сучасну економічну науку в цілому, так і на економічну політику значної частини країн світу.

Виникнувши в 30рр. кейнсіанство займало провідні позиції в економічній теорії та політиці провідних країн світу та протязі 40рр.

8. Теорія ефективного попиту та макроекономічна модель Дж.М.Кейнса.

Кейнс. Загальна теорія, зайнятості, процента і грошей 1936р. Ідеї:

1. Кейнс значно розширив рамки дослідження, роблячи спробу розглянути національне капіталістичне господарство в цілому, оперувати переважно агрегатними категоріями - споживання, нагромадження, заощадження, інвестиції, зайнятість.

2. Прагнув установити причинно-наслідкові зв'язки, залежності та пропорції між ними, започаткувавши макроекономіку.

3. Заперечив дію автоматичного ринкового механізму на ринку товарів, робочої сили та капіталу.

4. Поставив під сумнів існування вільного руху цін у напрямі зниження.

5. Вважав, що всі проблеми капіталістичного суспільства слід шукати у сфері попиту. Висунув теорію ефективного попиту. Ефективний попит – це такий рівень сукупного опиту, який забезпечує макроекономічну рівновагу за відповідного рівня зайнятості. Сукупний попит – очікувана виручка від реалізації продукції, виробленої за певного рівня зайнятості. Сукупний попит складається із споживчого та інвестиційного попиту.

6. Ввів поняття схильності до споживання. с= х(у) .

Витрати на споживання зростають із збільшенням доходу. Суть основного психологічного закону полягає в тому, що при збільшенні чи зменшенні реального доходу рівень споживання змінюватиметься в тому ж напрямі, але з меншою швидкістю.

7. Інвестиційний попит. Фактори, що впливають на обсяг інвестицій:

• норма очікуваного прибутку

• норма процента – ціна відмови від ліквідності.

Інвестиції можуть здійснюватися лише тоді, коли очікуваний прибуток перевищує позичковий процент.

Величину процентної ставки ставив у залежність від пропозиції грошей та попиту на них. На пропозицію грошей впливає кількість грошей в обігу, а на попит – закон переваги ліквідності.

Схильність до ліквідності визначається 3-а факторами: комерційний мотив, спекулятивний і мотив завбачливості.

8. Теорія зайнятості. Поставив зайнятість у залежність від змін не ЗП, а у ефективному попиті. У впадку недостатності сукупного попиту існує неповне використання виробничих потужностей, внаслідок чого виникає циклічний спад і безробіття.

9. Мультиплікатор інвестицій. k - це множник, який дорівнює відношенню приросту НД до приросту інвестицій. Показує у скільки разів отриманий приріст НД більший за початковий приріст інвестицій, що обумовив це зростання.