11.Пасивна і активна політика на ринку праці.

Залежно вiд стану ек-ки та стану РП передбачається здiйснення активноi чи пасивноi полiтики, щодо регулювання зайнятостi i РП в цiлому. Пасивна полiтика передбачає виплату допомоги безробiтним i надання найпростiших послуг для пiдбору робочих мiсць через ДСЗ. Часто застосовують термiн „помiрна пасивна полiтика”-вона передбачає матерiальну пiдтримку безробiтних та iншi рiзноманiтнi послуги по пiдбору робочих мiсць. Однак тактика пасивного очiкування ек-го пiдйому може оправдати себе лише при високiй гнучкостi РП. Оскiльки, стримуючi регулятори пасивноi полiтики на РП є досить слабкими i тому можуть навiть погiршити ситуацiю. Активна полiтика – це сукупнiсть правових, органiзацiйних i ек-х мiр впроваджених державою з метою зниження рiвня безробiття. Вона передбачає заходи пов’язанi з профiлактикою звiльнення робiтники i збереження робочих мiсць, навчання, перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацii осiб шукаючих роботу, активний пошук i пiдбiр робочих мiсць, фiнансування створення нових робочих мiсць, органiзацiю нових робочих мiсць через систему громадських робiт. Вiдсутнiсть активноi полiтики значно звужує функцii служби зайнятостi .

12.Зайнятість як соціально=економічна категорія

Використання трудових ресурсiв характеризується показником зайнятостi. Зайнятiсть населення являє собою дiяльнiсть частини населення щодо створення суспiльного продукту (нацiонального доходу). Саме в цьому полягає ii економiчна сутнiсть. Зайнятiсть населення — найбiльш узагальнена характеристика економiки. Вона вiдбиває досягнутий рiвень економiчного розвитку, внесок живоi працi в досягнення виробництва. Зайнятiсть об'єднує виробництво i споживання, а ii структура визначає характер iхнiх взаємозв'язкiв. Соцiальна сутнiсть зайнятостi вiдображає потребу людини в самовираженнi, а також у задоволеннi матерiальних i духовних потреб через дохiд, який особа отримує за свою працю. Демографiчна сутнiсть зайнятостi вiдображає взаємозалежнiсть зайнятостi з вiково-статевими характеристиками населення, його структурою тощо. Принципами зайнятостi в ринкових умовах є: * право громадян розпоряджатися своєю здатнiстю до продуктивноi i творчоi працi. Тобто людина незалежно вiд статi, вiку, має прiоритетне право самостiйно вибирати для себе зручнi режими працi i зайнятостi. * вiдповiдальнiсть держави за створення умов для реалiзацii права громадян на працю. Реалiзацiя цих принципiв сприятиме активному впливу на стан зайнятостi, полiпшенню всiх ii якiсних характеристик, таких як освiтнiй, професiйно-квалiфiкацiйний склад зайнятого населення, його галузева i демографiчна структура, соцiально-економiчна мобiльнiсть, конкурентоспроможнiсть тощо.

13. Форми і види зайнятості.

Розрiзняють первинну i вторинну зайнятiсть. Первинна зайнятiсть характеризує зайнятiсть за основним мiсцем роботи. Якщо, крiм основноi роботи чи навчання, ще є додаткова зайнятiсть, вона називається вторинною зайнятiстю. Види зайнятостi характеризують розподiл активноi частини трудових ресурсiв за сферами використання працi, професiями, спецiальностями тощо. Пiд час iх визначення враховують: характер дiяльностi; соцiальну належнiсть; галузеву належнiсть; територiальну належнiсть; рiвень урбанiзацii; професiйно-квалiфiкацiйний рiвень; « статеву належнiсть; вiковий рiвень; вид власностi тощо. Повна зайнятiсть — це дiяльнiсть протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка забезпечує дохiд у нормальних для даного регiону розмiрах. Неповна зайнятiсть характеризує зайнятiсть конкретноi особи або протягом неповного робочого часу або з неповною оплатою чи недостатньою ефективнiстю. Неповна зайнятiсть може бути явною або прихованою. Явна неповна зайнятiсть зумовлена соцiальними причинами, зокрема необхiднiстю здобути освiту, професiю, пiдвищити квалiфiкацiю тощо. Неповну зайнятiсть можна вимiряти безпосередньо, використовуючи данi про заробiток, вiдпрацьований час, або ж за допомогою спецiальних вiдбiркових обстежень. Прихована неповна зайнятiсть вiдбиває порушення рiвноваги мiж робочою силою та iншими виробничими факторами. В Украiнi прихована неповна зайнятiсть поки що не регламентована законом. Водночас прихована неповна зайнятiсть у нашiй краiнi набула великих розмiрiв. Часткова зайнятiсть — це добровiльна неповна зайнятiсть. Окрiм цих видiв зайнятостi, iснують ще так званi нетрадицiйнi, до яких належать: сезонна, поденна та тимчасова зайнятiсть, зайнятiсть неповний робочий день. Нерегламентована зайнятiсть — це дiяльнiсть працездатного населення працездатного вiку, яка виключена зi сфери соцiально-трудових норм та вiдносин i не враховується державною статистикою.