- •2.Населення як демоекономычна категорія.
- •3.Відтворення населленя і його характеристика.
- •4.Трудові ресурси як соціально-економічна і статистична категорія
- •5.Економічно-активне і економічно неактивне населення.
- •6.Трудовий потенціал : сутність, показники, структура.
- •7.Формування та розвиток трудового потенціалу.
- •8.Поняття та сучасне розуміння сутності соц.-труд. Відносин
- •9.Сторони і суб’єкти соц.-труд. Відносин
- •10.Державна служба зайнятості , її роль у регулюванні ринку праці.
- •11.Пасивна і активна політика на ринку праці.
- •13. Форми і види зайнятості.
- •14.Державна політика зайнятості.
- •16.Безробіття: сутність, типи, соціально-економічні наслідки.
- •17. Показники, які характеризують рівень безробіття.
- •18. Сутність закона Оукена
- •19. Сутність соціального партнерства та його ролб у функціонуванні ринкової економіки.
- •20.Ринок праці як підсистема ринкової економіки.
- •21.Механізм функціонування ринку праці.
- •22.Сегментація ринку.
- •23,Сутність моніторингу соц.-труд сфери і його концептуальні положення.
- •24.Завдання моніторингу соціально-трудової сфери.
- •25. Міжнародна організація праці (моп) у сучасному світі: цілі, завдання, структура.
- •26.Організація діяльності моп.
- •27.Механізм нормотворчої діяльності моп.
- •28.Сутність , зміст, завдання і значення організації праці.
- •29. Принципи організації праці.
- •30.Основні напрями організації праці на підприємстві.
- •31.Організація праці на робочому місці.
- •32.Умови праці: сутність і значення, фактори їх формування.
- •33.Нормування праці як провідна складова її організації.
- •34.Класифікація витрат робочого часу.
- •35.Методи нормування праці.
- •36.Види норм праці
- •37.Методи дослідження трудових процесів.
- •38. Методи встановлення норм.
- •39.Сутність продуктивності і продуктивності праці.
- •40. Показники і методи виміру продуктивності праці.
- •41.Фактори продуктивності та їх класифікація.
- •42.Резерви зростання продуктивності праці.
- •43.Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці.
- •44.Економічний аналіз у сфері праці.
- •45.Характеристика основних трудових показників. Їх аналіз.
- •46.Звітність показників з праці: статистична, оперативна.
- •47.Аудит у сфері праці.
- •48.Напрями, етапи і методи проведення аудиту.
- •49.Сутність, джерела та структура доходів населення.
- •50.Номінальні і реальні доходи.
- •51.Заробітна плата як соціально-економічна категорія ринкової економіки і основна форма доходів найманих працівників.
- •52.Організація зп, її принципи і елементи.
- •53.Характеристика елементів організації зп на підприємстві.
- •54.Тарифне нормування оплати праці.
- •55.Системи винагороди за працю.
- •56.Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.
- •57.Види планів з праці.
- •58.Методи планування трудових показників на рівні підприємства.
46.Звітність показників з праці: статистична, оперативна.
Для здійснення моніторингу соціально-трудової сфери на всіх рівнях (див. главу 11), для стратегічного й оперативного управління підприємством необхідно мати достовірну, оперативну і повну інформацію про перебіг процесів, пов'язаних з організацією та використанням праці й соціально-трудовими відносинами. Показники у сфері праці оформляються у вигляді звітів і широко використовуються в роботі як всередині підприємства, так і за його межами — на місцевому, регіональному, галузевому та загальнодержавному рівнях управління. Звітність показників з праці на підприємстві поділяється на статистичну та оперативну, вона може мати різні напрямки використання та періодичність складання.
Найширшу та достовірну інформацію про результати впровадження програм з праці, управління і розвитку персоналу надає державна статистична звітність підприємств з питань праці. Вона формується на основі звітів установлених форм, які підприємства незалежно від форм власності та господарювання зобов'язані подавати в установлені терміни до управління статистики місцевості, де підприємство зареєстроване (головного управління статистики в АР Крим, обласного (районного, міського) органу державної статистики). У регіональних управліннях статистики ця звітність акумулюється, аналізується і узагальнені результати подаються до Держ-комстату України та Міністерства праці та соціальної політики України, яке використовує ці дані для планування і координації роботи з управління соціально-трудовими процесами в країні. Державна статистична звітність підприємств з питань праці складається з статистичної звітності про працю, про стан заборгованості щодо виплати заробітної плати та про використання робочого часу.
Державна статистична звітність з питань праці включає такі звіти:
· "Звіт по праці" (форма № 1-ПВ місячна), який подається підприємствами, установами, організаціями (далі — підприємствами) незалежно від форм власності та господарювання до сьомого числа наступного після звітного періоду місяця;
· "Зведений звіт по праці" (форма № 1-ПВ місячна зведена), який подають підприємства, незалежно від форм власності та господарювання, що мають декілька видів діяльності, до сьомого числа наступного після звітного періоду місяця;
· "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах" (форма № 1-ПВ (умови праці) річна), який подається промисловими підприємствами, будівельними організаціями, підприємствами та організаціями транспорту і зв'язку, колективними сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від форм власності не пізніше 31-го грудня звітного року;
· "Чисельність окремих категорій робітників та підготовка кадрів" (форма № 6-ПВ річна) подається підприємствами та колективними сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від форм власності не пізніше п'ятого січня року, наступного за звітним.
Державна статистична звітність про стан заборгованості щодо виплати заробітної плати включає "Звіт про стан заборгованості щодо виплати заробітної плати" (форма № 1-ПВ (заборгованість) середньомісячна) подається 11-го числа наступного після звітного періоду місяця підприємствами незалежно від форм власності та господарювання.
Державна статистична звітність про використання робочого часу містить "Звіт про використання робочого часу" (форма № 3-ПВ середньо квартальна) та "Зведений звіт про використання робочого часу" (форма № 3-ПВ зведена), які подаються до сьомого числа наступного після звітного періоду місяця підприємствами незалежно від форм власності та господарювання.
Всі перераховані звіти підприємства подають до управління статистики місцевості, де підприємство зареєстроване (головного управління статистики в АР Крим, обласного (районного, міського) органу державної статистики). Ці, а також інші звіти подаються підприємствами для здійснення оперативного управління до органу, до сфери управління якого належать (за його вказівкою).
На підприємствах роботу зі складання і своєчасного подання звітів з питань праці здійснює економіст з питань праці.
Також для здійснення аналізу використовуються дані бухгалтерської звітності, дані відділу кадрів, акти ревізій і перевірок. Оперативна звітність з праці складається для задоволення поточних потреб підприємства в даних про працю та соціально-трудові відносини. На її базі здійснюється прийняття оперативних та розробка перспективних рішень щодо кадрових змін на підприємстві, змін у чисельності та складі персоналу, показниках продуктивності праці, мотивації праці в організації, соціально-економічного розвитку трудового колективу.
Резюме
Планування праці як встановлення доцільних і бажаних пропорцій праці, її продуктивності, чисельності персоналу, фонду заробітної плати для виконання виробничої програми і т. ін. є частиною загальної системи організації праці, яка забезпечує ефективне її функціонування. Найважливішими завданнями планування праці є забезпечення повної зайнятості та високої продуктивності праці, створення сприятливих умов для роботи персоналу і підвищення рівня оплати праці, досягнення високої якості трудового життя працівників. План з праці та заробітної плати є важливим розділом стратегічного плану та всієї сукупності планових документів підприємства. Він складається з плану підвищення продуктивності праці; плану по фонду оплати праці; плану з організації праці; плану чисельності працівників і т. ін. До основних трудових показників планування праці відносять такі: продуктивність праці, чисельність працівників, фонд заробітної плати та середня заробітна плата.
Трудові показники підприємства знаходять втілення в усій сукупності планів, що розробляються на підприємстві. За об'єктами планових рішень, інтервалами планування та іншими аспектами діяльності конкретного підприємства можна виділити такі види планів: стратегічний план, довгостроковий план, середньостроковий план, поточне планування, оперативне планування, інвестиційні проекти (плани капіталовкладень), бізнес-плани.
Бізнес-план — це план-програма з потрібними економічними обґрунтуваннями. Його розробка та представлення є початковим етапом підприємницької діяльності, базою визначення доцільності започаткування певної справи чи укладання окремої угоди, основою розрахунку очікуваних результатів діяльності. В розділі "Організаційний план" бізнес-плану подають короткі довідки про наявних співробітників, відомості щодо їх кваліфікації, досвіду роботи, доцільність їх подальшого використання, а також потреба в наборі нових співробітників визначеної кваліфікації тощо. Також у бізнес-плані наводяться відомості з приводу необхідності здійснення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів; розмірів оплати праці різним категоріям працівників та інших виплат; умов праці; кадрових показників тощо.
У плануванні трудових показників на підприємстві широко використовуються загальні методи планування, а також ті, які характерні для розробки планів з певної групи трудових показників, зокрема, з продуктивності праці, чисельності працівників та заробітної плати. Найпоширенішим методом планування показника підвищення продуктивності праці є планування її за факторами зростання. Планування чисельності персоналу передбачає її розрахунок на основі повної трудомісткості, тобто розрахунку чисельності необхідної кількості працівників усіх категорій і різних спеціальностей, здатних виконати весь обсяг робіт виробничої програми. Методи планування фонду заробітної плати поділяються на укрупнені та детальні. Укрупнені методи ґрунтуються на врахуванні динаміки чисельності працівників та середньої заробітної плати, а також на основі кількісно виявлених нормативних величин. Методи детального планування фонду заробітної плати застосовуються для розрахунку фонду заробітної плати на черговий плановий рік з поквартальною розбивкою та із зазначенням конкретних заходів зі зменшення витрат на заробітну плату на одиницю продукції.
Планування соціального розвитку колективу (соціальне планування) є системою методів планомірного управління розвитком трудового колективу підприємства, цілеспрямованого регулювання соціальних процесів та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин на рівні підприємства. Мета цього планування — підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок соціальних чинників, створення умов для повнішого задоволення потреб працівників та для розвитку членів колективу.
Економічний аналіз є важливою складовою науково обґрунтованого планування, регулювання та управління. Економічний аналіз у сфері праці виконує ряд завдань: забезпечення об'єктивної оцінки використання робочої сили та продуктивності праці; виявлення чинників та кількісного виміру їх впливу на зміну трудових показників; розробка рекомендацій з покращання використання робочої сили в напрямку підвищення продуктивності праці.
Аудит є незалежним контролем, здійснюваним аудиторськими організаціями на комерційній основі. Метою аудиту в сфері праці є виявлення проблем економного та ефективного використання ресурсів праці, дослідження їх причин, надання необхідних рекомендацій щодо їх усунення. Персонал — головний предмет та об'єкт аудиту в трудовій сфері, а сам аудит виступає як незалежний аналіз системи соціально-трудових показників. Аудит у сфері праці дає змогу підвищити прибутковість підприємства за рахунок виявлення резервів організації соціально-трудових відносин на підприємстві
