5.Економічно-активне і економічно неактивне населення.

Економічно активне населення — це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг.

Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних, до яких за цією методикою відносять чітко визначені групи людей.

• Зайняті економічною діяльністю — це особи у віці 15 — 70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятими за цією методикою вважаються особи, які працювали протягом тижня не менше 4 годин (в особистому підсобному господарстві — не менше 30 годин) незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.

• Безробітні, (у визначенні МОП) — це особи у віці 15 — 70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів. До цієї категорії відносяться також особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але в цей час ще не працюють.

Економічно неактивне населення, (за методикою МОП) — це особи у віці 15 — 70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні.

До цієї категорії належать:

• учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;

• особи, що одержують Пенсії за віком або на пільгових умовах;

• особи, що одержують пенсії за інвалідністю;

• особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими;

• особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;

• інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.

6.Трудовий потенціал : сутність, показники, структура.

рудові ресурси - це працездатна частина населення, яка, володіючи фізичними й інтелектуальними можливостями, здатна виробляти матеріальні блага або надавати послуги. З цього визначення випливає, що трудові ресурси включають в себе, з одного боку, людей, зайнятих економічною діяльністю (у різних галузях), а з іншого, - не зайнятих, але які можуть працювати. Таким чином, трудові ресурси складаються з реальних і потенційних працівників. Приналежність людини до трудових ресурсів також визначається його віком. Існують певні вікові межі (віковий ценз), перебуваючи в яких (за інших рівних умов), людина ставиться до трудових ресурсів. Ці кордони зазвичай регламентуються національним трудовим законодавством. Розрізняють такі фази відтворення трудових ресурсів: фаза формування, фаза розподілу і перерозподілу і фаза використання. Фаза формування характеризується природним відтворенням трудових ресурсів, відновленням здатності до праці реальних працівників і отриманням людьми освіти, спеціальності й певної трудової кваліфікації. Фаза розподілу та перерозподілу в умовах ринкової економіки, в основному, забезпечується функціонуванням ринку праці та характеризується розподілом робочої сили за сферами зайнятості, галузями економіки, видами робіт, підприємствам, регіонам і районах країни. Фаза використання полягає у використанні економічно активного населення на конкретних підприємствах і в економіці в цілому. Існують екстенсивний та інтенсивний типи відтворення трудових ресурсів. Екстенсивний тип відтворення характеризується збільшенням чисельності трудових ресурсів без зміни їх якісних характеристик. Інтенсивний тип відтворення передбачає зміну якісних характеристик робочої сили. До них відносять: зростання освітнього рівня працівників, їхньої кваліфікації, фізичних і розумових здібностей і т.п.Структура трудових ресурсів багатогранна і включає різні компоненти і характеристики трудових ресурсів. Трудові ресурси можуть бути структуровані за різними ознаками: віком, статтю, освітою, професією, релігії, зайнятості, за сферами економіки, місцем проживання і т.п. (Рис.1). Рис.1. Структура трудових ресурсів З економічної точки зору, основними структурними складовими трудових ресурсів є: економічно активне і економічно неактивне населення. Економічно активне населення - це сукупність працездатних зайнятих і безробітних громадян, яка забезпечує пропозицію робочої сили для товарного виробництва та сфери послуг у певному періоді. Рівень економічної активності населення (УЕА) характеризується питомою вагою чисельності економічно активного населення в його загальної середньої чисельності в аналізованому періоді. Рівень економічної активності населення

УЕА =

Де: Чеа - чисельність економічно активного населення. У 2007 році економічно активне населення, за розрахунками статистичного відомства Російської Федерації, досягло 75,3 млн. осіб, що становить 53% від загальної чисельності населення Російської Федерації. У 2008 році економічно активне населення склало 75 млн. чоловік. Усі економічно активне населення ділять на зайнятих і безробітних. Зайняті - особи обох статей від 16 років і старше, а також осіб молодших вікових груп, що у розглянутий період -Виконували роботу за наймом за винагороду на умовах повного або неповного робочого дня, а також іншу приносить дохід роботу. - Тимчасово відсутні на роботі через хворобу, відпустки, страйки, вихідних днів і інших причин. -Виконували роботу без оплати на сімейному підприємстві. Безробітні-особи від 16 і старше, що у розглянутий період -Займалися пошуком роботи -Були готові приступити до роботи - Проходили навчання або перепідготовку за направленням служби зайнятості Безробіття. Наприкінці лютого 2009р., За оцінкою, 6,4 млн. осіб, або 8,5% економічно активного населення, класифікувалися як безробітні (відповідно до методології Міжнародної Організації Праці). У державних установах служби зайнятості населення як безробітні було зареєстровано 2,0 млн. осіб, у тому числі 1,7 млн. осіб отримували допомогу по безробіттю. Економічно неактивне населення - це населення, яке з яких-небудь причин не створює пропозиції робочої сили. Зазвичай, до економічно неактивного населення відносять такі його категорії: § Учні та студенти денної форми навчання § пенсіонери за віком та інших категорій, згідно національного трудового законодавства; § інваліди відповідних груп (згідно законодавства); § домоработнікі і працюють по догляду за дітьми, хворими і т.п. § працюючі особи, які за будь - яких причин припинили пошук роботи (вичерпали всі можливості знайти підходящу роботу, залишили надію знайти роботу); § заможні особи, у яких немає необхідності (бажання) працювати з метою отримання трудового доходу.

Кількісні зміни чисельності трудових ресурсів характеризуються такими показниками, як абсолютний приріст, темпи росту і темпи приросту трудових ресурсів. Абсолютний приріст визначається як різниця між чисельністю трудових ресурсів на кінець і початок аналізованого періоду. Звичайно це може бути рік або більш тривалий відрізок часу. Темп зростання розглядається як відношення абсолютної величини чисельності трудових ресурсів в кінці цього періоду до їх величині на початку періоду. Якщо розглядаються темпи за ряд років, то середньорічний темп зростання визначається як середня геометрична за формулою:

де: ТРС - середньорічний темп зростання; п - кількість років;

	- Чисельність в кінці періоду;
		- Чисельність на початку періоду.

Темп приросту розраховується за формулою:

де: Тпрс-середньорічний темп приросту