- •2.Населення як демоекономычна категорія.
- •3.Відтворення населленя і його характеристика.
- •4.Трудові ресурси як соціально-економічна і статистична категорія
- •5.Економічно-активне і економічно неактивне населення.
- •6.Трудовий потенціал : сутність, показники, структура.
- •7.Формування та розвиток трудового потенціалу.
- •8.Поняття та сучасне розуміння сутності соц.-труд. Відносин
- •9.Сторони і суб’єкти соц.-труд. Відносин
- •10.Державна служба зайнятості , її роль у регулюванні ринку праці.
- •11.Пасивна і активна політика на ринку праці.
- •13. Форми і види зайнятості.
- •14.Державна політика зайнятості.
- •16.Безробіття: сутність, типи, соціально-економічні наслідки.
- •17. Показники, які характеризують рівень безробіття.
- •18. Сутність закона Оукена
- •19. Сутність соціального партнерства та його ролб у функціонуванні ринкової економіки.
- •20.Ринок праці як підсистема ринкової економіки.
- •21.Механізм функціонування ринку праці.
- •22.Сегментація ринку.
- •23,Сутність моніторингу соц.-труд сфери і його концептуальні положення.
- •24.Завдання моніторингу соціально-трудової сфери.
- •25. Міжнародна організація праці (моп) у сучасному світі: цілі, завдання, структура.
- •26.Організація діяльності моп.
- •27.Механізм нормотворчої діяльності моп.
- •28.Сутність , зміст, завдання і значення організації праці.
- •29. Принципи організації праці.
- •30.Основні напрями організації праці на підприємстві.
- •31.Організація праці на робочому місці.
- •32.Умови праці: сутність і значення, фактори їх формування.
- •33.Нормування праці як провідна складова її організації.
- •34.Класифікація витрат робочого часу.
- •35.Методи нормування праці.
- •36.Види норм праці
- •37.Методи дослідження трудових процесів.
- •38. Методи встановлення норм.
- •39.Сутність продуктивності і продуктивності праці.
- •40. Показники і методи виміру продуктивності праці.
- •41.Фактори продуктивності та їх класифікація.
- •42.Резерви зростання продуктивності праці.
- •43.Теоретико-методологічні аспекти ефективності праці.
- •44.Економічний аналіз у сфері праці.
- •45.Характеристика основних трудових показників. Їх аналіз.
- •46.Звітність показників з праці: статистична, оперативна.
- •47.Аудит у сфері праці.
- •48.Напрями, етапи і методи проведення аудиту.
- •49.Сутність, джерела та структура доходів населення.
- •50.Номінальні і реальні доходи.
- •51.Заробітна плата як соціально-економічна категорія ринкової економіки і основна форма доходів найманих працівників.
- •52.Організація зп, її принципи і елементи.
- •53.Характеристика елементів організації зп на підприємстві.
- •54.Тарифне нормування оплати праці.
- •55.Системи винагороди за працю.
- •56.Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.
- •57.Види планів з праці.
- •58.Методи планування трудових показників на рівні підприємства.
56.Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.
Персонал органiзацii є об’єктом управлiння, продуктивною силою, основною складовою кожного виробничого процесу. У зв'язку з цим планування, формування, перерозподiл i рацiональне використання «людських ресурсiв» в органiзацii є основним змiстом управлiння персоналом. У сучасних умовах поряд iз фiнансовим та виробничим капiталом дедалi важливiшими ресурсами стають знання, досвiд, трудовi навички, iнiцiатива, дiловитiсть, цiннiсно-мотивацiйна сфера працiвникiв. Тому кадри є суб’єктом управлiння. Здатнiсть персоналу бути об’єктом i суб’єктом управлiння основна особливiсть управлiння персоналом в органiзацii. Ефективнiсть внутрiшнього ринку виявляється у зменшеннi плинностi трудових ресурсiв, скороченнi витрат, пов'язаних з купiвлею-продажем робочоi сили, з навчанням персоналу, сприяннi просуванню працiвникiв службовими схiдцями. Аналiз внутрiшнiх ринкiв передбачає вивчення системи соцiально-трудових вiдносин, управлiння трудовими ресурсами на рiвнi пiдприємства, тобто дослiдження проблем управлiння персоналом, нормування i органiзацii працi, управлiння продуктивнiстю праці, систем оплати працi, планування працi тощо.
57.Види планів з праці.
Планування робiт з працi повинно включати визначення завдань пiдроздiлам i службам пiдприємства. Воно здiйснюється на основi: перспективних (п'ятилiтнiх) - комплексних планiв полiпшення умов працi i санiтарно-оздоровчих заходiв, що є частиною планiв економiчного i соцiального розвитку пiдприємства; поточних (рiчних) планiв заходiв щодо працi, що включаються в угоди по працi для висновку колективних договорiв; оперативних (квартальних, мiсячних) планiв по цехах i дiлянкам.
58.Методи планування трудових показників на рівні підприємства.
Основними трудовими показниками є: продуктивнiсть працi, чисельнiсть працiвникiв, фонд оплати працi, середня заробiтна праця. Планування трудових показникiв на рiвнi пiдприємства вiдбувається такими методами: по факторам – вплив кожного фактора дає пiдвищення продуктивностi працi на основi двох показникiв: - на основi зниження трудомiсткостi; - полiпшення використання робочого часу
59.Планування соціального розвитку трудових колективів.
Розвиток персоналу є важливим фактором успiшноi дiяльностi пiдприємства. Розвиток персоналу – це сукупнiсть заходiв щодо набуття i пiдвищення квалiфiкацii працiвникiв, а саме: навчання, яке у формi загального i професiйного навчання дає необхiднi знання, навички i досвiд; пiдвищення квалiфiкацii, тобто полiпшення професiйних знань i навичок у зв'язку з розвитком науково-технiчного прогресу; навчання в школi управлiння i керiвництва, що дає необхiднi знання i пiдготовку для призначення на керiвну посаду i формування кар'єри керiвника. Завданням планування персоналу є визначення майбутнiх вимог, що ставляться до робочих мiсць, а також планування заходiв, необхiдних для професiйного розвитку працiвникiв. У плануваннi розвитку персоналу важливим завданням є планування заходiв, спрямованих на досягнення рiвня освiти, необхiдного для призначення на певну посаду. На пiдприємствах треба розробляти плани щодо подальшоi освiти спiвробiтникiв, направлених для набуття спецiальноi професiйноi квалiфiкацii i виробничого досвiду. Успiшний розвиток персоналу обумовлений трьома факторами: знаннями, можливостями i поведiнкою працiвникiв. Знання є основою розвитку здiбностей персоналу, сприяє формуванню особистого потенцiалу. Можливостi виражають умови використання отриманих знань, визначають iх кориснiсть, реалiзацiю. Розвиток персоналу неможливо забезпечити тiльки на основi пiдвищення знань i можливостей. Необхiдно враховувати особливостi поведiнки, взаємовiдносин, мiж особистiсних i неформальних комунiкацiй.
