34.Класифікація витрат робочого часу.

Затрати робочого часу подiляються на нормованi i ненормованi. До нормованих належать необхiднi для даних конкретних умов затрати основного i допомiжного часу, часу обслуговування робочого мiсця, на вiдпочинок та особистi потреби, регламентованi перерви з органiзацiйно-технiчних причин, пiдготовчо-завершальний час. Сумарна величина цих затрат часу на одиницю продукцii є штучно-калькуляцiйним часом. Визначення фактичних затрат часу на виконання елементiв операцiй потрiбне для розроблення нормативiв часу, вибору найрацiональнiших методiв працi, аналiзу якостi норм i нормативiв тощо. Найпоширенiшими на пiдприємствах методами дослiдження трудових процесiв є: хронометраж, фотографiя робочого часу, фотохронометраж. При цьому фактичнi затрати часу вимiрюються за допомогою секундомiрiв, хронометрiв, годинникiв, хронографiв.

35.Методи нормування праці.

Розрiзняють такi методи нормування: сумарний дослiдно-статистичний, розрахунково-аналiтичний, укрупнений, мiкроелементний. Суть сумарного дослiдно-статистичного методу полягає в установленнi норми загалом на операцiю без розчленування ii на складовi елементи. За розрахунково-аналiтичного методу операцiю попередньо розчленовують на елементи. Норму часу в цьому разi розраховують на кожний елемент операцii.В умовах iндивiдуального i дрiбносерiйного виробництва, коли операцiя повторюється кiлька разiв або й зовсiм не повторюється, застосування трудомiсткого аналiтичного методу розрахунку норми часу економiчно себе не виправдовуe. Суть укрупненого методу полягаe у визначеннi норми на основi попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин затрат робочого часу на типовi операцii, деталi або види робiт. За цим методом найдоцiльнiше розраховувати норми на пiдприємствах з iндивiдуальним i дрiбносерiйним типом виробництва. Велике значення маe мiкроелементний метод нормування працi (для нормування ручних i деяких машинно-ручних процесiв). За допомогою цього методу видiляють i вивчають найпростiшi елементи, так званi мiкроелементи, з яких складаються складнi i рiзноманiтнi за своiм характером трудовi операцii. Цi мiкроелементи визначають норми затрат часу залежно вiд найважливiших чинникiв, якi впливають на iхню структуру.

36.Види норм праці

На пiдприємствах застосовують рiзнi види норм працi. Найпоширенiшi з них такi: а) норми часу, якi визначають кiлькiсть робочого часу, потрiбного для виготовлення одиницi продукцii або для виконання певного обсягу робiт; б) норми виробiтку, якi визначають кiлькiсть продукцii або обсяг роботи, якi мають бути виконанi за одиницю робочого часу. Норми виробiтку вимiрюються в натуральних одиницях (штуках, метрах тощо) i виражають необхiдний результат дiяльностi працiвникiв; в) нормоване завдання, що визначаe необхiдний асортимент i обсяг робiт, що мають бути виконанi одним працiвником або групою (бригадою, ланкою) за даний вiдрiзок часу (змiну, добу, мiсяць). Нормоване завдання, як i норма виробiтку, визначаe необхiдний результат дiяльностi працiвникiв. Проте нормоване завдання можна установлювати не тiльки в натуральних одиницях, а й у нормо-годинах, нормо-гривнях; г) норми обслуговування, якi визначають кiлькiсть одиниць устаткування, робочих мiсць, квадратних метрiв площi тощо, якi обслуговуються одним робiтником або бригадою; д) норми чисельностi робiтникiв, за якими встановлюють кiлькiсть робiтникiв тiєi чи iншоi категорii, потрiбну для виконання певного обсягу робiт; е) норми керованостi (кiлькостi пiдлеглих) визначають кiлькiсть працiвникiв, яка має бути безпосередньо пiдпорядкованою одному керiвниковi.