Классическое Средневековье (XI-XV вв.)

На этом этапе развития феодализма завершается процесс формирования феодальных отношений и все структуры феодального общества достигают наиболее полного расцвета.

Главной отраслью экономики было сельское хозяйство. Укреплялись права крестьян на земельные наделы. Они могли все чаще свободно передавать землю по наследству, завещать и закладывать ее, сдавать в аренду, дарить и продавать.

Слайд

Важнейшей характеристикой этого периода был рост городов: Париж, Милан, Флоренция.

Слайд

Средневековое ремесло. Важным все время увеличивающимся слоем городского населения были ремесленники. Ремесленники объединялись в цехи. В городах могли быть десятки и сотни цехов различной хозяйственной ориентации – ведь специализация производства проходила не внутри цеха, а между цехами.

Слайд

Торговля и купечество. Важным слоем городского населения были купцы, игравшие главную роль во внутренней и внешней торговле. Внешняя торговля в этот период, по-видимому, все еще более развита, чем внутренняя. Центрами внешней торговли в Западной Европы тогда были Северное, Балтийское и Средиземное моря. Из Западной Европы вывозили сукна, вина, металлические изделия, мед, строевой лес, мех, смолу. С Востока на Запад везли в основном предметы роскоши: цветные ткани, шелк, парчу, драгоценные камни, слоновую кость, вино, фрукты, пряности, ковры. Ввоз в Европу в целом превышал вывоз. Крупнейшим участником внешней торговли Западной Европы были ганзейские города. Их было около 80, и наиболее крупными из них были Гамбург, Бремен, Гданьск, Кельн.

Слайд

Позднее Средневековье (XVI – нач. XVII вв.)

Реформация церкви.

новое мировоззрение, основанное на гуманизме. Теперь в центр мира ставилась конкретная личность, а не церковь. Г

гуманисты резко противостояли традиционной средневековой оформляется важнейшая идея Запада: активное отношение к жизни, стремление познавать окружающий мир и убежденность в том, что он может быть познан с помощью разума, желание преобразовывать мир в интересах человека.

Слайд

Основними передумовами ВГВ були:

1) економічні (криза левантійської (середземної) і континентальної торгівлі головних італійських міст; турецькі війни у Малій Азії і на Балканах, які завершилися розпадом Візантійської імперії; нестача дорогоцінних металів для економічної і політичної діяльності розвинутих країн (так звана «жага золота»); пошук нових ринків збуту для постійно зростаючого європейського виробництва, у першу чергу до Китаю і індії, торгівля з якими була ускладнена через арабські, монголо-татарські і турецькі завоювання);

2) соціальні (підвищення рівня престижного споживання серед привілейованих і заможних людей; розвиток абсолютизму, внаслідок чого європейські монархи прагнули розширення своїх володінь, їм були потрібні великі кошти для утримання, чиновників, двору; збільшення кількості людей, безпосередньо не пов’язаних із харчовим виробництвом; подальше соціально-майнове розшарування);

3) технічні (успіхи у мореплаванні, кораблебудуванні, навігації і військовій справі, зокрема створення каравелл і швидкісних суднів, вдосконалення компасу і морських карт);

4) релігійні (плани церкви поширити християнство на нових землях).

Слайд

Першими країнами, що почали шукати нові морські шляхи до Африки, Індії і Азії, стали Португалія і Іспанія.

Слайд

Таблиця – Великі географічні відкриття ХV–початку ХVIІ ст.

Рік	Географічне відкриття
1441	Португальці ступили на територію Північної Африки
1470-1473	Португальці відкрили північне узбережжя Гвінейської затоки (Берег Слонової Кістки, Золотий Берег, невільничий Берег)
1487	Б. Діас досяг Мису Доброї Надії
1492	Христофор Колумб відкрив Америку
1493-1500	Колумб відкрив Кубу, Гаїті, Ямайку, острови Карибського моря, східне узбережжя Центральної Америки і Венесуелли
1498	Васко да Гама відкрив морський шлях до Індії
1499-1504	Америго Віспуччі обслідував береги Південної Америки і запропонував країни цього континенту назвати Новим світом (на відміну від Європи – Старого світу).
1519-1521	Фернан Магеллан здійснив першу в історії навколосвітню подорож
1519-1521	Едвар Кортес розпочав конкісту (завоювання) народів Центральної Америки
1576-1578	Мартін Фробішер здійснив три плавання у південних водах Америки і започаткував відкриття Баффінової землі
1606	Голландці відкрили Австралію
	Відкрили Нову Зеландію
1648	Федот Попов і Семен Дежнєв пройшли з Північного Льодовитого океану у Тихий, обігнувши східну частину Азії

Слайд

Основними наслідками ВГВ є такі.

1. Переміщення центру економічного життя з Середземномор’я до Атлантики.

3. Поява нових форм організації торгівлі (біржі).

5. «Революція цін» і зародження класу буржуазії.

6. «Великий прорив» у науці.

7. Створення колоніальних імперій.

4. Формування світового ринку.

Слайд

Основними чертами средневековой мысли являются:

- натурально-господарську орієнтацію та практицизм, прагнення дослідити принципи раціональної організації феодального помістя, взаємовідносини натурального та товарного господарства;

- тісний зв'язок з економічною політикою держави, спрямованою на захист феодального устрою, обґрунтування законності феодального землеволодіння, вічності станового поділу суспільства;

- яскраво виражений теологічний (богословський) характер, релігійно-етичну форму викладу економічних ідей, догматизм, хитросплетіння схоластичних і софістичних суджень.

Слайд

Основними джерелами дослідження економічних ідей епохи середньовіччя є:

- юридичні кодекси, цехові статути, міське право, покликані впорядкувати повсякденне господарське життя на основі стійких правових норм, захистити власність та регламентувати розподільчі відносини;

- релігійні твори, церковні пам’ятки, присвячені дослідженню етичних проблем та прагненню привести господарську практику у відповідність до божественних настанов;

- „єресі” та вимоги селянських повстань.

Слайд

„Салічеська Правда” – це аграрний кодекс, який:

- Ігнорує питання торгівлі.

- проповедует Соціальна рівність.

- Перевага общинної власності, лише король мав право землеволодіння общини.

- Родова община, вже тоді заміняється земельною або сусідською.

- Роль держави в особі короля.

Слайд

„Капітулярії про вілли”:

- визначається монопольне право феодалів на земельну власність;

- натуральне господарство проголошується ідеальною формою організації економічного життя;

- як виключення допускається продаж надлишків продукції та купівля того, що не виробляється у маєтках власними силами;

- чітко окреслюються правила поведінки та обов'язки суб'єктів господарювання.

Слайд

Августин Блаженний:

вважав, що вид праці не повинен впливати на положення людини в суспільстві і взагалі був прибічником рівності між людьми.

теорія багатства, згідно з якою багатство у вигляді матеріальних благ, у тому числі золото і срібло, створюється працею людей, а нетрудове накопичення дорогоцінних металів, так званого штучного багатства вважав гріхом.

обмін повинен здійснюватися по принципу пропорціональності і є актом вільного волевиявлення людей.

гроші (монети) вважав штучним винаходом людей, які необхідні для полегшення та прискорення мінових операцій на ринку завдяки «внутрішній цінності» монети.

Слайд

Фома Аквінський (Аквінат):

основной труд - «Сума теології».

вважав “справедливою” не однакову, а різну для різних верств ціну на один і той самий товар, виправдовуючи прагнення людей до багатства, яке відповідає їх соціальному статусу.

у ціні також мають враховуватись, на думку Ф. Аквінського, витрати на збереження, доставлення товарів, а також страховка на випадок можливих втрат товару.

гроші виникають у результаті домовленості для зручності обміну. прибутки не повинні бути самоціллю, а заслуженою платою і нагородою за те, що у торгівлі і позикових операціях мають місце праця, транспортні, матеріальні витрати і навіть ризик.

Слайд

Історія економіки України часів раннього та класичного середньовіччя пов'язана з добою Київської Русі.

Слайд

Основними джерелами економічної думки цього періоду є літописи, угоди, грамоти князів, кодекси й записи норм світського та церковного права тощо. Найвідомішими з цих пам'яток є «Руська правда» (зведення законів давньоруського права XI—XII ст.), «Повість временних літ», «Повчання дітям» Володимира Мономаха.

Слайд

„Руська правда” встановлює норми права відповідно до канонів християнської релігії. Вона визнає вирішення судових суперечок за допомогою кривавого двобою. Більшість статей присвячено нормам господарських відносин – праву власності, принципам спадкування, покаранням за порушення орної землі, практиці відшкодування грошових і натуральних боргів

Слайд

Причины распада феодального общества:

розвитие товарного хозяйства;

усиление имущественной и социальной дифференциации;

формирование крупных капиталов и развтитие расширенного воспроизводства;

превращение феодальной земельной собственности на объект купли-продажи;

использование наемного труда.

Слайд