Основные направления экономической мысли второй половины хх в.

1. Теории экономической интеграции.

2. Посткейнсианство.

3. Неолиберализм: лондонская, франкфуртская, парижская, чикагская школы.

4. Неоклассическое возрождение, «теории рациональных ожиданий», «теории предложения», теории экономического роста.

Слайд

Теории экономической интеграции

Основная идея: участь країни в митному союзі, що зумовлює розширення зовнішньої торгівлі, розглядалася як засіб зменшення деструктивної дії її власних тарифів.

Слайд

Дж. Вайнер у праці “Питання про митні союзи” (1950) наголошував, що розширення торгівлі підвищує добробут країн тією мірою, якою внутрішнє виробництво заміщується імпортом з країн-партнерів, що знижує витрати; відносно більш дешевший імпорт стає можливим завдяки скасуванню тарифів.

Слайд

Дж. Мід наголошував, що зрушення в потоках інвестицій у межах однієї країни та всього міжнародного ринку капіталів має певні відмінності. Якщо в першому випадку відбувається розподіл капіталу країни між галузями її господарства, то в другому спостерігається міжнародна аллокація капіталу. Ця теза підводить до розгляду ситуації спільного ринку, на якому забезпечується повна мобільність усіх факторів виробництва. Дж. Мід уперше проаналізував дію цього фактора на добробут країн у межах інтеграційної зони. Він дійшов висновку, що свобода перемі-щення факторів виробництва є вигідною для країн-учасниць, оскільки знижує відносну ступінь рідкості цих факторів. Цей висновок передбачає, що вирівнювання цін на фактори виробництва за рахунок розвитку торгівлі не відбувається.

Слайд

Р. Ліпсі ефект зростання добробуту від створення митного союзу має залежати від співвідношення частки у внутрішньому споживанні товарів, що виробляються всередині країни, і товарів, що імпорту-ються з країн, які не входять до союзу. За решти рівних умов чим ви-щою у споживанні є частка місцевої продукції і чим нижчою – частка імпорту з країн – не членів союзу, тим більшою є ймовірність підви-щення добробуту внаслідок створення митного союзу.

Слайд

Послідовниками теорії економічної інтеграції виступили С. Купер, Б. Мессел та Г. Джонсон.

Неолібералізм — це система поглядів, яка базується на принципі саморегулювання економіки, вільної від надмірної регламентації.

Слайд

Ко­ло­к­віум Ліппмана (1938 р.): державне сприяння по­верненню правил вільної кон­ку­ренції і забезпечення їх виконання всіма господарськими суб’є­к­та­ми; пріоритет особистої власності, сво­боди підприємництва та ринків.

Слайд

Представники неолібералізму дотримуються дв­о­х основних положень:

1) виходять з того, що ринок, як найбільш ефективна система господарювання, створює найкращі умови для економічного зростання;

2) обстоюють пріоритетне значення свободи суб’­єк­тів економічної діяльності.

Слайд

Лондонська школа неолібералізму.

Ф. Хайєк

Ос­нов­ні роботи Хайєка: «Чиста теорія капі­­­талу», «Дорога до рабства», «Індиві­дуа­­лізм і економічний порядок».

Слайд

Ф. Хайєк — прихильник повної економічної свободи. Провідною ідеєю його економічної філософії виступає концепція спонтанного устрою, який не є резу­ль­та­том свідомої діяльності. Хайєка не турбує засилля монополій або присутність чис­тої спекуляції. Пріоритет свободи людини, на його думку, — головний принцип. Свобода — це відсутність якого завгодно обмеження з боку держави.

Слайд

Хайєк вважає, що державі треба відмовитися і від кон­тро­лю над грошовою політикою. Єдина національна валюта не потрібна. Найкращий результат може дати конкуренція приватних валют, які випускаються банками, і вільна кон­ку­рен­ція приватних банків.

Слайд

Головна функція вільного ринку — розповсюдження інфор­­мації, яка надходить через систему ринкових цін. Ціни — показ­ники значимості товарів. Будь-який контроль над ці­на­ми перекручує інформацію. Володіння інформацією дає пев­ні кон­курентні переваги співучасникам господар­ського процесу.

Слайд

Існування у суспільстві соціальної нерівності, на думку Хайєка, річ цілком закономірна. Будь-яка форма розподілу доходів є справедливою, бо вона виникає як результат кон­ку­рентної боротьби, яка розгортається згідно з певними пра­ви­лами. В суспільстві виникає свого роду селекція, у конку­рен­т-н­ій боротьбі визначається ніша діяльності і частка кожного суб’єкта господарювання, стверджуються правовий порядок і норми моралі.

Слайд