Тона Плешакова

7. Основні правила методу Декарта. Перше — ніколи не приймати за істину того, що ви не визнали б таким з очевидністю, тобто ретельно уникати похапливості і упередженості та включати у свої судження тільки те, що уявляється вашому розумові настільки ясно і виразно, що не дає вам жодного приводу для сумніву.

Друге — ділити кожне з розгляданих вами проблемних питань на стільки частин, скільки можливо і потрібно для кращого їх розв'язання.

Третє — розташовувати свої думки у певній послідовності, починаючи з предметів найпростіших і найлегше пізнаваних, і сходити поволі, мов по сходинках, до пізнання найскладніших, припускаючи існування порядку навіть серед тих, які природно не передують одне одному.

І останнє — робити скрізь переліки настільки повні й огляди настільки всеохопні, щоб бути впевненим, що нічого не пропущено

8. Методи В.Девіса.: оповідний, індуктивний, історичний, систематичний і регіональний.

-Оповідний метод застосовується, коли хочуть дати попереднє загальне повідомлення про дослідження або подорожі по новій країні(використовують на лекціях). Доповідач в хронологічному порядку розповідає своє дослідження матеріали з щоденника. – Індуктивним методом користуються в тому випадку, коли викладають порівняно прості результати досліджень, при яких великий є фактично матеріал призводить до виразних даних. метод описує факти і враження не в хронологічному порядку, а в послідовності таким чином, щоб від найпростіших явищ поступово переходити до більш складних і, до добре обгрунтованих висновків. – Аналітічний метод застосовується при обширних пошуках, при яких доводиться вибрати одну яку-небудь гіпотезу з декількох, щоб знайти бажане пояснення. Прицьому доповідач розглядає й інші гіпотези, розповідає про ті щаблі та підстави, що привели його до кінцевого висновку(гіпотези)-Історичний метод полягає в складанні огляду робіт колишніх дослідників.-Систематичний метод зводиться до систематичного опису явищ, незалежно від їхнього поширення, Метою є наукова класифікація предметів і явищ за ознаками подібності чи відмінності. – регіональний метод є вінцем географічного дослідження і полягає в описі певного ландшафту.  Його починають з найбільш характерних рис даної території; напочатку передувати стислий загальний огляд усього району.

9. Класифікація за Преображенським – за положенням методу в етапах дослідження:

• М-ди спостереження і складання протоколів спостережень;

• М-ди обробки і систематизації матеріалів;

• М-ди побудови наукових теорій та їх перевірки;

• М-ди викладу наукових результатів;

• М-ди інтерпретації наукових даних.

10. Класифікація методів географічних досліджень за Максаковським – за універсальністю використання. 2 класа – загально географічні (мають наскрізний характер) та конкретно географічні (фізичної географії та соціально-економічної географії).

Загальнонаукові використовуються у всіх галузях науки.

Мають рівні класифікації: Емпіричний рівень (збур фактичного матеріалу) і Теоретичний рівень (розробка наукових гіпотез, теорій, формул, законів, теоретичне моделювання, прогнозування).

Конкретнонаукові формуються від конкретної предметної галузі науки.

11. Загальні методи використовуються всіма природними науками при вивченні будь-якого об'єкта. Найбільш загальним методом дослідження природи являється діалектичний, у двох різних формах: у вигляді порівняльного методу, за допомогою якого розкривається загальний зв'язок явищ, і історичного,для розкриття і обґрунтування принципу розвитку в природі. Особливі методи теж знаходять застосування в усьому. Однак вони стосуються не всього досліджуваного об'єкта в цілому, а лише однієї певної його явища або ж певних прийомів дослідження, таких як спостереження, експеримент, вимір, аналіз і синтез, моделювання і т.д. Приватні методи - це спеціальні методи, пов'язані зі специфічним характером тієї чи іншої форми руху матерії (Хімічні, фізичні, біологічні, геологічні). Одні з них застосовуються тільки в межах окремих природничих наук, інші використовуються при вивченні об'єктів в суміжних науках. Отже, Загальні, що представляють собою конкретизацію діалектичного методу: - Порівняльно-географічний та історико-географічний ; Особливі, використовувані у всіх географічних науках: картографічний, математичний, моделювання, прогнозування, районування, експерименту; Приватні, застосовувані у всіх природно-географічних (фізико-географічних) науках: - геохімічний, геофізичний, Палеогеографічна, аерометоди, космічні методи. Рангами нижче є специфічні і конкретні методи. Специфічні методи формуються в процесі вирішення певних наукових завдань і в подальшому застосовуються для вирішення завдань даного класу. У фіз географії це методи: ландшафтний, комплексної ординації, фізико-географічного районування і т.д. Конкретні методи - це складові частини специфічного методу, прості методи і прийоми вирішення приватних завдань.

12. Класифікація за історичним принципом або часом виникнення за Жучковою, Раковською:

• Традиційні (описовий, порівняльно-географічний, історійко-географічний, картографічний);

порівняльно-географічний (Геродотом, Аристотелем),Осново положник сучасного порівняльно-географічного методу А. Гумбольдт. Два основних аспекти застосування порівняльно-географічного методу. Перший -використанням методу аналогій. Другий аспект полягає в дослідженні однаково вивчених об'єктів. Можливі два шляхи порівняння таких об'єктів. Можна порівнювати об'єкти, що знаходяться на однаковій стадії розвитку, що дозволяє встановити їх схожість і відмінність, шукати і знаходити фактори та причини, що зумовлюють їх схожість. Інший шлях полягає в порівнянні об'єктів, що існують одночасно, однаково вивчених, але перебувають на різнійстадії розвитку. Картографічний Перші карти були наскальні малюнки стародавньої людини, пізніше - перші примі тивні «карти» для мореплавання. Особливо велике значення і розвиток картографічний метод придбав в епоху великих географічних відкриттів. Спочатку карти використовувалися винятково для зображення взаємного розміщення і поєднання різних географічних об'єктів, зіставлення їх розмірів, з метою орієнтування, оцінки відстаней. Тематичні карти для наукових досліджень з'явилися лише в XIX ст. (А. Гумбольдт + він ввів в науку новий термін «ізотерми» В. В. Докучаєв в грунтовому картографуванні зображав просторове разміщення грунтів+ будував легенди карт з урахуванням генетичного принципу і чинників грунтоутворення. А.Г.Ісаченко за картами вивчення склад і структура географічних комплексів +елементи їх динаміки, розвитку. На початкових етапах пізнання картографічний метод - використовується як метод відображення об'єктивної реальності. Своєрідним протоколом польових спостережень є кар та фактичного матеріалу, подальший аналіз якої позволяє створити первинну тематичну (спеціальну) карту. Картографування результатів досліджень - невід'ємна частина комплексних фізико-геограческих досліджень. Історичний XVIII сторіччі (основоположник І. Кант, М. В.Ломоносов. Сучасний історичний метод базується на положенні діалектичного матеріалізму про безперервний русі і розвитку матерії. Історичний метод важливий коли явище потребує розгляду в розвитку і становленні.Завдання :простежити становлення сучасних рис Землі, встановити стадії розвитку. Ретроспективний аналіз дає можливість пізнати взаємозв'язки між різними компонентами і комплексами в історичному аспекті, тобто створити просторово-часову характеристику ПТК. Поряд з ретроспективним аналізом структури сучасних ПТК для палеогеографічних реконструкцій використовується ряд інших методів: спорово-пилковий, Палентологічний, фауністичні аналізи, вивчення похованих грунтів і кори вивітрювання, радіо вуглецевий і т.д

• Нові (30-50 рр) – геофізичні, геохімічні, аерометоди;

Аерометоди - дослідження території за допомогою літальних аппаратів. Вони поділяються на аеровізуальні і різні види зйомок, з яких у фізико-географічних дослідженнях на ходить застосування аерофотознімання. Аерофотозйомка - це фотографування місцевості з лет.апаратів. Результат зйомки – аерофотоматер. Перші аерофотознімання для вир-чих цілей (лісовпорядкування, землеустрою, дорожнього будів ¬ ництва) 1924 р. У 30-х рр Після ІІ Св. Війни Аерофотометоди стали використовувати у всіх географічних науках і у ряді суміжних наук. Томущо поява нових видів аерофотозйомки: чорно-білої спек-трозональной, кольоровий і кольоровий Спектрозональная, а також вдосконалення ¬ налення методів дешифрування аерофотоізобр. Дешифрування грунтується на аналізі прямих дешифрувальних ознак: тону (або кольору), структури, форми і розміру фотозображення, а також відкидаємо об'єктами тіні Значно зростає обсяг інформ, отриманої з аеро фотознім, при використанні непрямих дешіфровочних оз знак. Аерометоди - це метод виключно першого етапу пізнання - збору фактичного матеріалу і отримання інформації про природні комплекси. Подальша обробка зібраних даних проводиться вже із застосуванням інших методів: математичних, порівняльного, історичного і т.д. Однак незважаючи на це, значення його в географічних дослідженнях надзвичайно велике.

Подальший розвиток і вдосконалення аерометодів йде шляхом автоматизації дешифрування, а також у рамках аерокосмічних методів. Геофізичний метод майже настільки ж старий і традиційний, як порівняльний і картографічний, проте відноситься до нових точних методів дослідження. Справа в тому, що довгий час географія і геофізика розвивалися як одна наука. В даль ¬ дальшої геофізичні методи в географії використовувалися лише при вивченні найбільш динамічних компонентів - повітряних і водних мас. Застосування їх до вивчення таких складних динамічних-чеських систем, що включають в себе різні рівні організації матерії, як природні територіальні комплекси та геогра ¬ фіческая оболонка, в цілому стало якісно новим етапом у розвитку геофізичного методу в географії. Геохімічний метод.поч XX с. на стику хімічних наук і наук про Землю. Обидва ці методу активно впроваджуються в сучасні комплексні фізико-географічні дослідження, тому надалі вони будуть розглянуті більш детально.

• Новітні (60-80 рр) – космічні, математичного моделювання;

Космічні на базі аерометодів з 1960 р., коли був запущений перший метеоролог. супутник і отриманий перший космічний знімок Землі. космічних знімків велика оглядовість,. З ракет зйомка ведеться вже з висоти 80 - 250 км. За допомогою космічних методів можна вивчати просторово-часові зміни г.о. сучасну структуру і динаміку ланд-фту глобального і регіонального рівнів. Математичні методи викор. у фізичній географії Д.Л.Арманд Розділи математики (диференціальне та інтегральне числення. Розвиток нових розділів математики, спеціально призначених для вивчення складних динамічних систем, і накопичений досвід їх використання в біології та геології полегшили впровадження математичних методів в географію. Крім методів математичної статистики і теорії ймовірності, викор.в фізичної географії математичний аналіз, теорія множин, теорія графів, теоретико-інформаційних методів і кібернетики. До цих пір ще в географії найбільш широко використовуються ймовірнісно-статистичні методи, необхідні для аналізу протоколів спостережень та систематизації фактичних даних, тобто на емпіричному рівні пізнання. Однак при переході на теоретичний рівень для узагальнень і виявлення основних за ¬ закономірностей географи все більше починають використовувати мате ¬ тичних і векторний аналіз, теорію інформації і теорію множин, теорію графів і теорію розпізнавання образів, тео ¬ рію ймовірності і теорію кінцевих автоматів (В. С. Преображен ¬ ський, 1972. - С. 120 - 121). При цьому різко зростає роль таких пізнавальних операцій, як ідеалізація, абстракція, гіпотеза. Отримання результатів дослідження у вигляді карт, графіків, математичних формул і т. д. по суті справи вже є моделюваням. Значення - зміна масштабу при створенні карт. На етапі отримання інфор. Викор фізичну модель, модель-уявлення. Кібернетичного моделювання розробка географічних прогнозів.

• Сучасні (геоінформаційні).

метод моделювання віднесений до новітніх. В останній час різко зросла роль теоретичного моделювання. З проблемою моделювання повязане завдання побудови банку географічних даних(автоматизовану систему обробки та аналізу інформ.). Потрібно, щоб така система дозволяла зберігати, на ¬ накопичуються, систематизувати, комбінувати і переробляти географічні дані для будь-яких цілей і в будь-якій послідовності.