Управлінські органи у загальноосвітньому навчальному закладі.

До їхнього складу належить:

1) адміністрація (директор; заступники з навчально-виховної роботи у молодших, середніх та старших класах; заступники із виховної, наукової та соціально-педагогічної та господарської роботи);

2) органи колегіального управління (конференція, рада школи, педагогічна рада);

3) органи громадського самоврядування (учнів - учкоми, учнівські парламенти, ради командирів тощо; батьків - батьківський комітет; учителів - профспілкові об'єднання).

Директор школи.

Є найвищою посадовою особою у загальноосвітньому навчальному закладі. Представляє його в усіх ділянках діяльності: навчально-виховній, фінансово-господарській, організаційно-управлінській. У його компетенції - добір і розстановка педагогічних кадрів, формування творчого педагогічного колективу створення у навчальному закладі атмосфери ініціативного творчого пошуку, взаємоповаги та взаємопідтримки.

Учителем учителів називав директора школи В.О.Сухомлинський. "Якщо ви хочете бути хорошим директором, - писав він, - прагніть передусім бути хорошим педагогом - хорошим учителем-дидактом і хорошим вихователем не лише щодо тих дітей, яких ви навчаєте на своїх уроках, але й щодо всіх вихованців школи, довіреної вам суспільством, народом, батьками. Якщо ж ви, зайнявши посаду директора, вважаєте, що успіх залежить від якихось особливих адміністративних талантів, прощайтеся з думкою стати хорошим директором" (Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором //Педагогіка: Хрестоматія / Уклад.: А.І.Кузьмінський, В.М.Омеляненко. -К, 2003. - С. 690).

Предметом особливої турботи талановитого педагога було формування творчого педагогічного колективу. На його думку, одним із секретів педагогічної творчості є пробудження в учителів інтересу до пошуку, до аналізу власної діяльності. Той, хто намагається розібратися в хорошому і поганому на своїх уроках, у своїх взаємовідносинах із вихованцями, той уже досяг половини успіхів. На основі багаторічного досвіду В.О.Сухомлинський прийшов до висновку, що самою сутністю педагогічної творчості є думка, задум, ідея, пов'язані з тисячами повсякденних явищ. "Педагогічна ідея, - писав він, - це, образно кажучи, повітря, в якому парять крила педагогічної майстерності. Творча праця в нашій складній, багатогранній справі починається там, де загоряється іскра живої, трепетної думки, що шукає відповідь на питання, яке висувається життям. Без питання, без бажання знайти причинні залежності між явищами ця іскра ніколи не загориться. Питання, що запалює іскру творчості, виникає тоді, коли ти хочеш бачити свою справу, свою працю, результати своєї праці кращими, ніж вони є зараз, коли тобі не дає спокою думка: чому твої зусилля не приводять до того, до чого вони, здавалося б, повинні привести? Ви - директор школи, ви повинні, образно кажучи, повернути до колективу невідшліфований дорогоцінний камінь педагогічної праці саме тією гранню, яка відкрила б перед усіма вчителями цю думку, щоб вона схвилювала, стривожила всіх" (Там же. - С. 693).

Одним із важливих обов'язків директора загальноосвітнього навчального закладу є налагодження системи безпеки життєдіяльності.