4. Аналіз використання прибутку

Ефективність роботи підприємства, його фінансовий стан багато в чому залежать від управлінських рішень щодо використання прибутку, який залишається у його розпорядженні після сплати податків. Доцільно, щоб була досягнута оптимальність у задоволенні інтересів трьох груп зацікавлених учасників: держави (сплата податків і платежів з прибутку), власників і керівництва (дивіденди, інвестиції у виробництво чи фінансові активи), робітників (розвиток соціальної сфери, дивіденди та заохочення).

Задачі аналізу використання прибутку:

1. оцінка виконання плану щодо обсягу і структури використання прибутку за конкретними напрямками;

2. пошук варіантів більш ефективного використання прибутку;

3. встановлення причин виникнення непродуктивних виплат з прибутку та пошук шліхів їх ліквідації.

Діюче законодавство передбачає першочергове внесення платежів до бюджету за руханок прибутку. Підприємства зацікавлені у мінімізації суми податку на прибуток. Тому слід про аналізувати причини завищення суми оподатковуваного прибутку.

Причини завищення оподатковуваного прибутку:

• приріст балансової вартості залишків матеріальних запасів;

• несвоєчасне подання документів в судебно-арбітражні органи у випадку несплати за відвантажену продукцію;

• здійснення витрат, які не включаються до складу валових;

• при розрахунках з пов’язаними сторонами за заниженими цінами при реалізації (чи за завищеними цінами при придбанні) у порівнянні зі звичайними цінами на ці товари.

Далі доцільно оцінити виконання плану використання прибутку за сумою і за структурою.

Доцільно проводити факторний аналіз розподілу прибутку за наступною моделлю:

Ф_і=ЧП*К_і,

де Ф_і – сума відрахувань прибутку до і-го фонду;

ЧП – чистий прибуток;

К_і – коефіцієнт відрахувань до і-го фонду.

Аналіз можна провести способом ланцюгових підстановок або абсолютних різниць.

5. Поняття та система показників рентабельності

Показники прибутку не відображають ступеню ефективності господарювання, тому що сума прибутку може зростати і при недостатньо ефективному використанні матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, основних фондів. Тому для характеристики ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, раціональності здійснення операцій використовують показники прибутковості або рентабельності.

Показники рентабельності відображають співвіднощення економічного ефекту з використаними або наявними ресурсами.

У науковій літературі і на практиці використовується достатньо широкий спектр показників рентабельності, тому їх доцільно поєднувати у однорідні групи.

Групи показників рентабельності:

1. рентабельність капіталу показуе співвідношення між прибутком і середньою за період вартістю загальногого капіталу підприємства чии його окремих частин (рентабельність капітальных витрат);

2. рентабельність витрат або інвестиційних проектів показує співвідношення між прибутком і витратами на виробництво чи реалізацію інвестиційного проекту (рентабельність операційних витрат);

3. рентабельність продажу відображає відношение прибутку до виручки від реалізації;

4. рентабельність окремих виробів характеризує співвідношення прибутку від реалізації одиниці продукції та її собівартості.

Показники рентабельності капіталу відображають у відсотках, скільки прибутку (до оподаткування чи чистого) приносить кожна гривня, вкладена у різні види капіталу підприємства.

Інший зміст мають показники рентабельності витрат. Вони характеризують прибутковість поточних витрат підприємства.

Рентабельність продукції загалом, груп виробів та окремих їх видів є важливим показником порівняльного аналізу прибутковості (збитковості) виробництва тих чи інших видів продукції, особливо на підприємствах, що виробляють широкий їх асортимент.

Залежно від мети аналізу показники рентабельності розраховують відносно валового прибутку, прибутку від операційної діяльності, від звичайної діяльності, чистого прибутку пвдприємства.