6. Основні типи моделей, що використовуються у фінансовому аналізі

Моделювання – метод дослідження, за допомогою якого створюється умовний образ (модель) досліджуваного показника у вигляді математичного рівняння.

Фінансовий аналіз проводиться за допомогою різних типів моделей, що дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними показниками.

Основні типи моделей:

1) дескриптивні моделі – моделі описового характеру. Вони є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них відносяться:

• побудова системи звітних балансів;

• подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах;

• вертикальний и горизонтальний аналіз звітності;

• система аналітичних коефіцієнтів;

• аналітичні записки до звітності.

2) предикативні моделі – це моделі прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів підприємсттва та його майбутнього фінансового стану. Найбільш ррозповсюдженеми з них є:

• розрахунок точки критичного обсягу продажу (беззбитковості);

• побудова прогностичних фінансовых звітів;

• моделі динамічного аналізу (детерміновані і стохастичні моделі факторного аналізу);

• моделі ситуаційного аналізу.

3) нормативні моделі – дозволяють проводити порівняння фактичних результатів діяльності підприємства з очікуваними, розрахованими за бюджетом (використовуються в основному у внутрішньому аналізі). Їх суть зводиться до встановлення нормативів по кожній статті розходів за технологічними процесами, видами виробів, центрами відповідальності і т. п. та до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Аналіз значною мірою базується на застосуванні детермінованих факторних моделей.

При вивченні зв'язків у фінансовому аналізі вирішується декілька завдань:

• встановлення факту наявності або відсутності зв'язку між аналітичними показниками;

• вимірювання тісноти зв'язку;

• встановлення невипадкового характеру виявлених зв'язків;

• кількісна оцінка впливу зміни чинників на зміну результативного показника;

• виділення найбільш значущих чинників, що визначають поведінку результативного показника.

Залежно від виду зв'язку між показниками ці завдання вирішуються за допомогою різних моделей.

Типи моделей по характеру зв'язків між показниками:

• детерміновані (функціональні) – описують функціональну залежність;

• стохастичні (кореляційні, імовірнісні) – описують неповну, імовірнісну залежність.

Вимоги до моделювання детермінованих факторних систем:

1. фактори, що включаються в модель, і самі моделі повинні мати економічний сенс і чітко виражений характер;

2. фактори, що входять в систему, повинні знаходитися з досліджуваним показником в причинно-наслідковому зв'язку;

3. всі фактори повинні бути кількісно вимірними;

4. факторна модель повинна забезпечувати можливість вимірювання впливу факторів на результат, сума впливів окремих факторів повинна дорівнювати загальному приросту результативного показника.

Види детермінованих факторних моделей:

1. адитивні:

Y=X1+X2+.+X_n; С=мз+тз+а+рсм+пр;

2. мультиплікативні:

Y=X1*X2*.*X_n; Вр=к*ц;

3. кратні:

Y=X1/X2; R=П/К;

4. комбіновані:

Y=X1(X2-X3), Y=X1/(X2-X3); Пр=к(Ц-С).

Факторний аналіз – виявлення величини впливу чинників на зміну і рівень результативного показника.

Типи факторного аналізу:

• детермінований;

• стохастичний.

Типові завдання детермінованого факторного аналізу:

1. оцінка впливу відносної зміни чинника на відносну зміну показника (IРф);

2. оцінка впливу абсолютної зміни чинника на абсолютну зміну результативного показника (Рф);

3. визначення частки величини зміни результативного показника під дією деякого чинника в загальній зміні результативного показника (Рф/Рзаг);

4. визначення приросту результативного показника за рахунок зміни величини деякого чинника (Рф/Рбаз).

СПОСОБИ ДЕТЕРМІНОВАНОГО ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ
ЕЛІМІНІРОВАНІЄ	ІНШІ СПОСОБИ
Ланцюгові підстановки	Інтегральний
Абсолютні різниці	Диференціальний
Відносні різниці	Логарифмічний
Індекси	Пайової участі

Основні завдання стохастичного аналізу:

• вивчення впливу чинників, по яких не можна побудувати детерміновану модель чинника (наприклад, рівень фінансового левериджу = темп зростання чистого прибутку / темп зростання валового доходу);

• вивчення впливу чинників, що паралельно діють, які не піддаються об'єднанню в одній детермінованій моделі;

• вивчення впливу складних чинників, які не можуть бути виражені одним кількісним показником (наприклад, рівень науково-технічного прогресу).

Елімінування – спосіб виключення впливу на результативний показник всіх чинників, окрім одного.

Основоположне припущення: всі чинники змінюються незалежно один від одного, послідовно.

Порядок чинників в моделі: кількісні, структурні, якісні.

Спосіб ланцюгових підстановок:

Вр=к*ц; ΔВР = ΔВР _до + ΔВР _ц

ВР0=К0*Ц0;

ВР усл=К1*Ц0; ΔВР(К)=ВР усл–ВР0= К1*Ц0- К0*Ц0;

ВР1=К1*Ц1; ΔВР(Ц)=ВР1-ВР усл= К1*Ц1- К1*Ц0.

Сфера застосування: всі види моделей.

Абсолютні різниці.

Вр=К*Ц; ΔВР = ΔВР _до + ΔВР _ц;

ΔВР(К)= К1*Ц0- К0*Ц0=ΔК*Ц0;

ΔВР(Ц)= К1*Ц1- К1*Ц0=К1*ΔЦ.

Сфера застосування: мультиплікативні і адитивно-мультиплікативні моделі.

Відносні різниці.

ВР = К * Ц; ΔВР = ΔВР _до + ΔВР _ц

ΔК% = { (К1- К0)/К0 } * 100%

ΔЦ% = { (Ц1- Ц0)/Ц0 } * 100%

ΔВР _До = { ВР0 * ΔК% } / 100%

ΔВР _Ц = { (ВР0 + ΔВР _к ) * ΔЦ% } / 100%

Сфера застосування: мультиплікативні моделі.

Індекси.

В Р = К * Ц; I _ВР = I _к * I _ц

Сфера застосування: мультиплікативні і кратні моделі.