- •Список скорочень.
- •1.1.3 Область використання
- •1.2 Технічні характеристики
- •1.2.1 Види з’єднань
- •1.2.2 Нумерація і категорії абонентів
- •1.2.3 Автоматичне визначення номера і категорії викликаючого абонента
- •1.2.4 Додаткові види послуг і додаткові можливості
- •1.2.5 Вимоги до абонентського доступу
- •1.2.5.1 Типи і параметри абонентських ліній.
- •1.2.5.2 Типи термінальних абонентських пристроїв.
- •1.2.6 Вимоги до лінійного доступу і міжстанційної взаємодії
- •1.2.6.1 Типи і параметри з’єднувальних ліній
- •1.2.6.2 Типи і параметри цифрових лінійних стиків
- •1.2.6.3 Міжстанційна сигналізація .
- •1.2.7 Вимоги до організації локального модуля технологічного обслуговування (мто)
- •1.3 Склад станції
- •1.3.1 Комплектація станції
- •1.3.2 Найменування основних складових частин станції
- •1.3.3 Позначення та розташування основних складових частин станції
- •1.3.4 Загальні відзнаки в конструкції різних модифікацій станції від базового виробу та один від одного
- •1.3.4.1 Конфігурація атс “єс-11” ємністю від 15 до 240 номерів
- •1.3.4.2 Конфігурація атс “єс-11” ємністю від 240 до 1200 номерів.
- •1.3.4.3 Конфігурація цатс “єс-11” ємністю від 1200 до 13500 номерів
- •1.3.4.4 Конфігурація станції з використанням блСа
- •1.3.5 Встановлений для станції комплект зіПу
- •1.4 Побудова і робота станції в цілому
- •1.4.1 Структурна схема баДа
- •1.4.2 Структурна схема блСа
- •1.4.3 Змішана структурна схема в межех одного блоку
- •1.4.4 Структурна схема бкк
- •1.4.5 Схема станції в цілому
- •1.5 Опис і робота складових частин станції
- •1.5.1 ТеЗи кв1- кв4, кв5, кв6, кк60, кі6
- •1.5.1.1 Тези кв1-кв4, кв5, кв6
- •1.5.5 ТеЗи д5, д5/1
- •1.5.6 ТеЗи-ук10,ік10,вк10
- •Встановлення вихідного міжміського зв’язку .
- •Встановленя вхідного з’єднання.
- •Встановлення вхідного міжміського зв’язку.
- •2. Модуль охоронної сигналізації та керування
- •1.6 Маркування
- •1.7 Пакування і пломбування
- •2 Технічне обслуговування (то)
- •2.1 Загальні вказівки з експлуатації
- •2.2 Зовнішні елементи включення і під’єднання до станції
- •2.3 Внутрішні елементи під’єднання до станції
- •2.3.1. Блок бад.
- •2.3.2. Блок блс.
- •2.3.3. Блок бкк.
- •2.4 Наочні елементи працездатності станції
- •2.5 Періодична провірка деяких параметрів станції
- •2.6 Опис технологічного програмного забезпечення
- •2.7 Програма "euromeag” для мт
- •3 Поточний ремонт
- •4 Транспортування і зберігання
- •C Додаток . Програма запису даних “ProgStan”.
1.2.5 Вимоги до абонентського доступу
1.2.5.1 Типи і параметри абонентських ліній.
1.2.5.1.1. Станції передбачають підімкнення двопроводових аналогових абонентських ліній (ААЛ) з інтерфейсом Z.
1.2.5.1.2. Станції забезпечують роботу по індивідуальних ААЛ з параметрами:
- послаблення на частоті 1020 Гц – до 6 дБ при діаметрі жил абонентського кабеля не менше 0,5 мм, до 4,5 дБ при жилах 0,4 мм та до 3,5 дБ при жилах 0,32 мм;
- опiр шлейфа АЛ не більше 1700 Ом з урахуванням опору телефонного апарату;
- ємнiсть мiж проводами або будь-яким проводом і землею – до 1,0 мкФ (без врахування ємності кінцевого абонентського пристрою);
- опiр iзоляцiї між проводами або будь-яким проводом і землею не менше 20 кОм;
- перехідне послаблення між колами двох абонентських ліній на станційному боці на частоті 1020 Гц не менше 69,5 дБ.
1.2.5.1.3. Станції забезпечують підімкнення віддалених абонентів при використанні ТА з підсилювачем приймання по індивідуальних ААЛ з параметрами:
- послаблення на частоті 1020 Гц – до 10 дБ;
- опiр шлейфа АЛ до 2400 Ом з урахуванням опору телефонного апарату;
- ємнiсть мiж проводами або будь-яким проводом і землею – до 1 мкФ (без врахування ємності кінцевого абонентського пристрою);
- опiр iзоляцiї між проводами або будь-яким проводом і землею – не менше 20 кОм;
- перехідне послаблення між колами двох абонентських ліній на станційному боці на частоті 1020 Гц не менше 69,5 дБ.
Для компенсування послаблення довгої лінії повинні використовуватися телефонні апарати, що забезпечують загальне послаблення сигналу до 4,5 дБ.
1.2.5.1.4. Станції забезпечують підімкнення спарованих ТА (без взаємного зв’язку) по ААЛ з параметрами:
послаблення на частоті 1020 Гц – до 6 дБ;
опiр шлейфа АЛ не більше 1700 Ом з урахуванням опору телефонного апарату;
ємнiсть мiж проводами або будь-яким проводом і землею – до 1,0 мкФ (без врахування ємності кінцевого абонентського пристрою);
опiр iзоляцiї між проводами або будь-яким проводом і землею не менше 20 кОм;
перехідне послаблення між колами двох абонентських ліній на станційному боці на частоті 1020 Гц не менше 69,5 дБ.
1.2.5.2 Типи термінальних абонентських пристроїв.
1.2.5.2.1. Станції забезпечують підімкнення у ААЛ телефонних апаратів, відповідних ГОСТу 7153, з дисковими або кнопковими номеронабирачами, з імпульсним або двотоновим багаточастотним способом передачі номерної інформації, з додатковою кнопкою R, чи без неї та з індукторним чи тональним викликом.
1.2.5.2.2. Станції забезпечують підімкнення у ААЛ універсальних таксофонів місцевого та міжміського зв’язку одно- та двобічної дії з імпульсним або двотоновим багаточастотним способом передачі номерної інформації, з власним пристроєм тарифікації чи з керуванням тарифікацією зі станції надсиланням тарифних імпульсів 16 кГц.
1.2.6 Вимоги до лінійного доступу і міжстанційної взаємодії
1.2.6.1 Типи і параметри з’єднувальних ліній
1.2.6.1.1. В станціях передбачено наступні типи ЗЛ:
для напрямків зв’язку з однотипним обладнанням ЦСК “Лан-2000” та з цифровими АТС інших типів – універсальні ЦЗЛ двобічної чи однобічної дії, утворені каналами трактів ЕЅ (стик А1) чи Е1 (стик А);
у напрямках до аналогових АТС – універсальні ЗЛ двобічної чи однобічної дії, утворені у трактах Е1 (стик А) та ЕЅ (стик А1), які закінчуються на зустрічних АТС обладнанням аналого-цифрового перетворення (АЦП) і комплектами низькочастотних закінчень (КНЗ);
у разі ввімкнення станції безпосередньо в аналогову ЦС – універсальні трипроводові фізичні ЗЛ (ФЗЛ) однобічної дії (стик С22), або універсальні 4-х провідні ЗЛ (стики C1 i E&M).
1.2.6.1.2 Станція забезпечує роботу по кабельним трипроводовим ФЗЛ з наступними параметрами:
послаблення на частотi 1020 Гц до 4,5 дБ;
опір шлейфа до 2,0 кОм;
ємність шлейфа до 1,6 мкФ;
опір ізоляції понад 20 кОм;
опір проводу “с” до 700 Ом.
