2.5 Періодична провірка деяких параметрів станції

На передній панелі ТЕЗів електроживлення Д60, Д95, Д5/1, Д5 розміщені контрольні точки для періодичної провірки їх відповідності заданим параметрам. Всі вони позначені рис. 2.1.

2.5.1 На панелі ТЕЗу Д60, розміщений роз’єм з контрольними точками –60В+. Заміряти параметри постійної напруги цифровим вольтметром. Дане значення повинно відповідати, значенням у таблиці 2.7.

2.5.2 На панелі ТЕЗу Д95, розміщений роз’єм з контрольними точками ~95В. Заміряти параметри змінної напруги цифровим вольтметром. Дане значення повинно відповідати, значенням у таблиці 2.7.

2.5.3 На панелі ТЕЗу Д5/1, розміщений роз’єм з контрольними точками 5ВЦ+. Заміряти параметри постійної напруги цифровим вольтметром. Дане значення повинно відповідати, значенням у таблиці 2.7.

2.5.4 На панелі ТЕЗу Д5, розміщені три роз’єми з контрольними точками 5ВЦ+, -5ВА1+, -5ВА2+. Розташовані з верху вниз відповідно. Заміряти параметри постійних напруг цифровим вольтметром. Замірювання проводити наступним чином:

• земляним виводом вольтметра стати на контрольну точку “”.Другим виводом вольтметра почергово “пройтися” по всім контрольним точкам, визначаючи напругу.

Дані значення повинні відповідати значенням у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7.

Параметри	Одиницявимірюв	Номінальне значення	Допустимі значення
			-	+
60В	В	59	54	60
95В	В	92	90	95
5ВЦ	В	5,05	4,8	5,25
+5ВА1	В	+5,05	+4,8	+5,25
-5ВА1	В	-5,05	-4,8	-5,25
+5ВА2	В	+5,05	+4,8	+5,25
-5ВА2	В	-5,05	-4,8	-5,25

2.5.5 Періодичну провірку необхідно проводити трактів Е1 на відповідність вимогам MCE G821. Для цього використовуються спеціалізовані аналізатори ІКМ трактів. Виводи аналізатора можна під’єднувати до контрольних точок,які виведені на кросплаті і описані в таблиці 2.4. Також можна під’єднувати і в інших місцях, виведених на кросі.

2.6 Опис технологічного програмного забезпечення

Видача інформаціі про загальний стан станції та стан окремих ліній станції виконується через два незалежних послідовних інтерфейси RS-232, роз’єми яких знаходяться на передній панелі плат процесорів КВ4. Обидва інтерфейси повністю рівнозначні та незалежні і запрограмовані на обмін з параметрами 9600,о,8,1. За допомогою кабелів до роз’ємів інтерфейсів підключається один (або два) IBM-сумісних комп’ютери класу не нижче PC-486, який підтримує MS DOS 6.0. В подальшому, з розбудовою станції та розвитком номенклатури програмного забезпечення, знадобляться комп’ютери, що підтримують операційну систему Windows-95 в мінімальному об’ємі.

Керування станцією (запуск технологічних тестів та інше) проводиться за допомогою так званого “телефону менеджера” – звичайного телефону, якому дозволені спецфункції технологічних перевірок. Для запуску технологічного тесту з телефону менеджера необхідно:

• підняти трубку та почути сигнал 425 Гц;

• натиснути клавішу “відбій” на час 0.4-1.2 сек. та почути сигнал 500Гц;

• набрати двозначний код спецфункції (див. далі);

• набрати тризначний локальний номер лінії, що буде перевірятися;

• набрати параметр спецфункції (залежить від спецфункції);

Для завершення технологічного тесту необхідно покласти трубку телефону менеджера. Для того щоб взнати локальний номер лінії, треба скористатись програмою відображення стану станції та ліній – “EuroView”. Технологічні тести поділяються на дві функціональні групи: видача тональних сигналів та блокування ліній. Тестується лінія будь-якого типу: абонентська або з’єднувальна.

Видача тональних сигналів можлива тільки в лінії, що знаходиться в вихідному стані (стан “ЧЕКАЄ”); після запуску тесту лінія переходить в стан “ДВО”. Тональний сигнал для контролю видається і в телефон менеджера – для завершення такого тесту необхідно покласти трубку телефону менеджера.

Коди технологічних спецфункцій видачі тональних сигналів та їх параметри:

• 61 – підключення тонального генератора до лінії, що тестується; додатково набирається двозначний код тонального сигналу в межах від 00 до 31:

00 – 0 Гц;	16 – 941 Гц + 1336 Гц
01 – 425 Гц;	17 – 700 Гц + 900 Гц;
02 – 500 Гц:	18 – 700 Гц + 1100 Гц;
03 – 700 Гц;	19 – 900 Гц + 1100 Гц;
04 – 950 Гц;	20 – 700 Гц + 1300 Гц;
05 – 1400 Гц;	21 – 900 Гц + 1300 Гц;
06 – 1800 Гц;	22 – 1100 Гц + 1300 Гц;
07 – 697 Гц + 1209 Гц;	23 – 700 Гц + 1500 Гц;
08 – 697 Гц + 1336 Гц;	24 – 900 Гц + 1500 Гц;
09 – 697 Гц + 1477 Гц;	25 – 1100 Гц + 1500 Гц;
10 – 770 Гц + 1209 Гц;	26 – 1300 Гц + 1500 Гц;
11 – 770 Гц + 1336 Гц;	27 – 700 Гц + 1700 Гц;
12 – 770 Гц + 1477 Гц;	28 – 900 Гц + 1700 Гц;
13 – 852 Гц + 1209 Гц;	29 – 1100 Гц + 1700 Гц;
14 – 852 Гц + 1336 Гц;	30 – 1300 Гц + 1700 Гц;
15 – 852 Гц + 1477 Гц;	31 – 1500 Гц + 1700 Гц;

- 67 – видача в лінію, що тестується стандартного сигналу; додатково набирається одна цифра коду стандартного сигналу, тобто:

0 – сигнал “ЗАНЯТО”;

1 – сигнал “ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ”

2 – сигнал “КОНТРОЛЬ ПОСИЛКИ ВИКЛИКУ”;

3 – сигнал “КІНЕЦЬ ОПЛАЧЕНОГО ПЕРІОДУ”;

4 – сигнал “ЗАПИС”;

5 – сигнал “ПОВІДОМЛЕННЯ”;

6 – сигнал “ВИКОНАННЯ ДВО”;

7 – сигнал “ТОНАЛЬНИЙ ВИКЛИК”;

8 – сигнал “ВКАЗІВНИЙ”;

9 – сигнал “ВТРУЧАННЯ”;

- 62 – видача в лінію, що тестується послідовності кодів АВН; додатково набирається вісім цифр коду; передача тональної послідовності АВН проводиться безперервно та згідно вимогам АВН: молодшими цифрами вперед та зі вставкою кодів “початок” та “повтор”;

- 64 – проключення двох ліній між собою для вимірювання параметрів проключених трактів; додатково набирається тризначний локальний номер лінії, що буде підключена до тієї, що тестується;

Блокування лінії можна здійснити в будь який час. Якщо лінія знаходиться в стані “ЧЕКАЄ” або в стані “ВІДБІЙ” то вона заблокується відразу-ж; в інших випадках блокування (стан “БЛОКІР.”) виконається після переходу лінії в ці стани. Код спецфункції блокування – 21; додатково набирається чотиризначне число в межах 0000-9999, яке інтерпретується як тривалість стану блокування в хвилинах. По закінченню вказаного часу або виконання спецфункції розблокування, лінія самостійно переходить в стан “ЧЕКАЄ”; але якщо є умови (набір вхідних сигналів для лінії) незадовільні для стану “ЧЕКАЄ”, то лінія після розблокування може негайно перейти в стан “НАБІР” або “ВІДБІЙ”.

Для ручного розблокування лінії, що знаходиться в стані блокування або вимірювання, необхідно виконати спецфункцію – 22 без параметрів.

Для захоплення певної вихідної лінії та передачі їй номера певної довжини необхідно виконати спецфункцію 23; додатково набирається одна цифра довжини номера та номер вказаної довжини, що передається вихідній лінії. Вихідна лінія мусить бути в стані “ЧЕКАЄ”.

При виконанні всіх вище вказаних спецфункцій, для контролю своїх дій має сенс (але не обов’язково) використовувати програму “EuroView”.

Перед запуском технологічного тесту вимірювання параметрів абонентської лінії перш за все необхідно за допомогою програми “EuroView” переконатись, що лінія знаходиться в стані “ЧЕКАЄ” або “ВІДБІЙ”; після цього запустити програму відображення результатів вимірювання параметрів лінії – “EuroMeag”. Далі, з телефону менеджера набрати спецфункцію з кодом 27, вказати тризначний локальний номер лінії та чотиризначне число – тривалість режиму вимірювання в хвилинах. Для дострокового завершення режиму тестування необхідно покласти трубку телефону менеджера. Під час роботи програми “EuroMeag” на екран монітора комп’ютера постійно виводиться така інформація:

• режим роботи блоку вимірювання: “очікування” або “вимірювання”;

• постійна складова напруги між проводами А і Б абонентської лінії та між землею та окремо проводами А і Б;

• змінна складова напруги між проводами А, Б та землею;

• опір між проводамі А, Б та землею;

• ємність між проводами А, Б та землею;

Всі результати вимірювання мають зміст тільки в режимі “вимірювання”.

Програма відображення результатів вимірювання параметрів абонентської лінії запускається такою командою операційної системи:

EuroMeag comX 9600,

де comX – номер com-порту комп’ютера до якого підключена станція; може бути com1 або com2; якщо в цей час активований NortonComander для запуску програми необхідно послідовно натиснути клавіші F2 M. Для виходу з програми EuroMeag та повернення в операційну систему необхідно натиснути клавішу Esc на клавіатурі комп’ютера.

Для відображеня загального стану станції та стану окремих ліній станції використовується програма “EuroView”, яка запускається такою командою операційної системи:

EuroView /cX /iY /s9600

де в параметрах /cX та /iY вказується номер com-порту комп’ютера до якого підключена станція; одночасно ці параметри можуть приймати значення:

/c1 /i4 – для стандартного порту com1;

/c2 /i3 – для стандартногу порту com2;

Якщо в комп’ютері активований NortonComander, для запуску програми достатньо послідовно натиснути клавіші F2 F.

Після запуску програма для перевірки виводить на екран монітора параметри з якими вона була запущена. Оператор для підтвердження цих параметрів повинен натиснути клавішу “пробіл” або для відміни натиснути клавішу “ESC”. Далі програма самостійно вводить зі станції таблицю підключених ліній, та після цього виводить на екран монітора вікно, на якому вказані статичні параметри станції – жовтим кольором на синьому тлі - та постійно оновлюючись біжучий стан станції – білим кольором на синьому тлі.

В верхній частині основного екрану виводяться такі статичні дані про станцію:

• номер версії та стислий опис версії базового програмного забезпечення станції;

• номер версії та стислий опис параметрів таблиці ліній, що підключені до цієї станції;

• базовий семизначний номер станції та стислий опис системи аналізу номерів, що набираються абонентами;

• скрочена назва станції.

• В нижній частині основного екрану виводиться така інформація, що постійно оновлюється:

• код біжучої помилки, що співпадає з кодом плати, яка відсутня або можливо відмовила;

• біжучий відносний час (години, хвилини, секунди), що відраховується процесором станції;

• біжучий процент завантаження процесора станції, що займається обслуговуванням фізичних ліній, абонентських запитів та комутацією каналів;

• біжучий індекс перевантаження процесора – цілком умовне число, при його постійному наростанні показує можливу відмову процесора від обслуговування абонентських запитів: при нормальній роботі повинно дорівнювати 0, а в окремі моменти не повинно перевищувати 200.0.

Програма “EuroView” має можливість виводити на екран монітора детальну інформацію про біжучий стан будь-якої абонентської або з’єднувальноі лінії станції. Всі лінії станції умовно згруповані в чотири напрямки; як правило в Напрямок1 об’єднані з’єднувальні лінії, а в інші три – абонентські лінії по сотнях. Для того щоб переключитись на вивід інформації про біжучий стан ліній напрямку необхідно одночасно натиснути клавішу ALT та цифрову клавішу, яка співпадає з номером напрямку. Для виходу з програми та повернення на рівень операційної системи необхідно одночасно натиснути клавіші Alt X.

Екран напрямку горизонтально поділено на дві частини: верхня – з чорним тлом та нижня з синім тлом. В верхній частині виводяться умовно-позиційні позначення ліній цього напрямку з кольоровим позначеням стану кожної лінії по десять ліній в стовпчику. В найнижчій стрічці верхньої частини екрану для прикладу виводиться співвідношення між станом лінії та кольором, яким виведено позначення кожної лінії. Умовно-позиційні позначення ліній мають довжину 5-6 символів; перші два символи кодують тип лінії:

Ab – звичайна абонентська лінія;

Vr – віртуальна (не фізична) лінія;

Wm – вхідна лінія міжповерхового ІКМ-тракту;

Im – вихідна лінія міжповерхового ІКМ-тракту;

W0 – вхідна лінія зовнішнього ІКМ-тракту;

I0 – вихідна лінія зовнішнього ІКМ-тракту;

An – віртуальна лінія поверхового автовідповідача.

Четвертий символ кодує місце знаходження плати (або тракту) на поверсі, до якої належить ця лінія; а п’ятий символ – номер лінії на платі або в тракті. Кодування місця плати або тракту:

0 – лінія відноситься до блоку віртуальних ліній;

1 – лінія належить тракту ІКМ-30 №1; знаходиться на платі КВ4;

2…9 – лінія належить відповідному тракту ІКМ-30;

B – лінія знаходиться на платі в позиції №3 справа від плати КВ4;

C – лінія знаходиться на платі в позиції №4 справа від плати КВ4;

D – лінія знаходиться на платі в позиції №5 справа від плати КВ4;

E – лінія знаходиться на платі в позиції №6 справа від плати КВ4;

F – лінія знаходиться на платі в позиції №7 справа від плати КВ4;

G – лінія знаходиться на платі в позиції №8 справа від плати КВ4;

H – лінія знаходиться на платі в позиції №9 справа від плати КВ4;

I – лінія знаходиться на платі в позиції №10 справа від плати КВ4;

J – лінія знаходиться на платі в позиції №11 справа від плати КВ4;

K – лінія знаходиться на платі в позиції №12 справа від плати КВ4;

L– лінія знаходиться на платі в позиції №13 справа від плати КВ4;

M – лінія знаходиться на платі в позиції №14 справа від плати КВ4;

N – лінія знаходиться на платі в позиції №15 справа від плати КВ4;

O – лінія знаходиться на платі в позиції №16 справа від плати КВ4;

P – лінія знаходиться на платі в позиції №17 справа від плати КВ4;

Q– лінія знаходиться на платі в позиції №18 справа від плати КВ4.

Номер лінії на платі або в тракті кодується символами:

1…9 – лінія №1…9 на платі або канали №1…9 в тракті;

A,B,C,D,E,F – відповідно лінії (або канали) №10…15;

H,I,J,K,L– відповідно канали №16…20;

M,N,O,P,Q – відповідно канали №21…25;

R,S,T,U,V – відповідно канали №26…30.

Нижня частина екрану напрямку використовується для індикації детального стану будь-якої лінії напрямку. Інформація виводиться в стовпчиках:

• ЛІНІЯ – повна локальна назва і номер лінії;

• СТАН – біжучий стан в якому знаходиться ця лінія;

• БУФЕР НОМЕРУ – останній набраний (чи той що набирається) номер;

• З’ЄДНАННЯ – останнє з’єднання цієї лінії.

Для того щоби дізнатись про детальний стан будь якої лінії напрямку необхідно натиснувши клавіші з стрілками підвести маркер (кольоровий прямокутник в верхній частині екрану) на позначення лінії, стан якої цікавить та натиснути клавішу “пробіл”.

Увага! В цих режимах програма постійно обмінюється інформацією зі станцією, через що реакція програми на натискання клавіш дещо уповільнена.

В стовпчику ЛІНІЯ вказується умовно-позиційне позначення лінії (чотири символи), скорочена назва програми, що обробляє запити цієї лінії (чотири символи), категорія лінії (один символ - цифра) та локальний номер лінії (три цифри). Локальний номер лінії використовується для адресації лінії при виконанні тестів.

В стовпчику СТАН показується біжучий стан в якому знаходиться ця лінія:

ВІДКЛ. – лінія відключена через відсутність чи несправність плати, або несправність (можливо немає синхронізації) тракту ІКМ-30;

ЧЕКАЄ – лінія знаходиться в стані очікування – підняття трубки, або виклику від іншого абонента;

НАБІР – лінія приймає номер від абонента чи іншої лінії;

К П В – лінія знаходиться в стані контроля посилки виклику і очікує відповіді абонента;

РОЗМОВА – лінія проключена для трансляції розмови абонента;

ВИКЛИК – лінія викликається іншою лінією, або приймає номер від іншої (зовнішньої) лінії;

Д В О – лінія знаходиться в стані додаткових видів обслуговування, або тестування;

ВІДБІЙ – лінія знаходиться в станї відбою і непридатна для сприйняття запитів, або викликів;

БЛОКІР. – лінія вручну блокована оператором;

ВИМІР. – лінія знаходиться в стані вимірювання параметрів.

В стовпчику БУФЕР НОМЕРУ показується останній номер, що був прийнятий цією лінією від абонента чи іншої лінії; цей номер може частково перекривати номери, що були набрані раніше. В стовпчику З’ЄДНАННЯ вказується повний семизначний номер, з якм було останнє вхідне з’єднання, категорія цього номера та умовно-позиційне позначення лінії, через яку було проведено це з’єднання.