- •Список скорочень.
- •1.1.3 Область використання
- •1.2 Технічні характеристики
- •1.2.1 Види з’єднань
- •1.2.2 Нумерація і категорії абонентів
- •1.2.3 Автоматичне визначення номера і категорії викликаючого абонента
- •1.2.4 Додаткові види послуг і додаткові можливості
- •1.2.5 Вимоги до абонентського доступу
- •1.2.5.1 Типи і параметри абонентських ліній.
- •1.2.5.2 Типи термінальних абонентських пристроїв.
- •1.2.6 Вимоги до лінійного доступу і міжстанційної взаємодії
- •1.2.6.1 Типи і параметри з’єднувальних ліній
- •1.2.6.2 Типи і параметри цифрових лінійних стиків
- •1.2.6.3 Міжстанційна сигналізація .
- •1.2.7 Вимоги до організації локального модуля технологічного обслуговування (мто)
- •1.3 Склад станції
- •1.3.1 Комплектація станції
- •1.3.2 Найменування основних складових частин станції
- •1.3.3 Позначення та розташування основних складових частин станції
- •1.3.4 Загальні відзнаки в конструкції різних модифікацій станції від базового виробу та один від одного
- •1.3.4.1 Конфігурація атс “єс-11” ємністю від 15 до 240 номерів
- •1.3.4.2 Конфігурація атс “єс-11” ємністю від 240 до 1200 номерів.
- •1.3.4.3 Конфігурація цатс “єс-11” ємністю від 1200 до 13500 номерів
- •1.3.4.4 Конфігурація станції з використанням блСа
- •1.3.5 Встановлений для станції комплект зіПу
- •1.4 Побудова і робота станції в цілому
- •1.4.1 Структурна схема баДа
- •1.4.2 Структурна схема блСа
- •1.4.3 Змішана структурна схема в межех одного блоку
- •1.4.4 Структурна схема бкк
- •1.4.5 Схема станції в цілому
- •1.5 Опис і робота складових частин станції
- •1.5.1 ТеЗи кв1- кв4, кв5, кв6, кк60, кі6
- •1.5.1.1 Тези кв1-кв4, кв5, кв6
- •1.5.5 ТеЗи д5, д5/1
- •1.5.6 ТеЗи-ук10,ік10,вк10
- •Встановлення вихідного міжміського зв’язку .
- •Встановленя вхідного з’єднання.
- •Встановлення вхідного міжміського зв’язку.
- •2. Модуль охоронної сигналізації та керування
- •1.6 Маркування
- •1.7 Пакування і пломбування
- •2 Технічне обслуговування (то)
- •2.1 Загальні вказівки з експлуатації
- •2.2 Зовнішні елементи включення і під’єднання до станції
- •2.3 Внутрішні елементи під’єднання до станції
- •2.3.1. Блок бад.
- •2.3.2. Блок блс.
- •2.3.3. Блок бкк.
- •2.4 Наочні елементи працездатності станції
- •2.5 Періодична провірка деяких параметрів станції
- •2.6 Опис технологічного програмного забезпечення
- •2.7 Програма "euromeag” для мт
- •3 Поточний ремонт
- •4 Транспортування і зберігання
- •C Додаток . Програма запису даних “ProgStan”.
Встановлення вхідного міжміського зв’язку.
При встановленні вхідного міжміського зв’язку зайняття вхідного буфера зустрічним комплектом проходить наступним чином. На провід “С” з зустрічного комплекту подається нульовий потенціал. Одночасно з подачею нульового потенціалу на провід “С” , на провід “В” на протязі часу від 60 до 200мс подається також нульовий потенціал. Активізується сигнал RB і відкривається буфер прийому стану проводу “В”. Для процесора це є сигнал “зайняття по міжмісту”. Після прийняття цього сигналу до проводів “А” і “В” сигналом PRN підключаються апаратні засоби буферу прийому номера, що викликається. Якщо цей абонент вільний, то сигнал PRN=”0”, а сигнали SA і SB стають активними (рівень лог.”1”) , при цьому на провід “А” подається нульовий потенціал, а на провід “В” –потенціал “-60В”. Для зустрічного комплету, це є сигналом “абонент
вільний”. Із зустрічного комплекту на провід “А” поступає напруга “-60В”. Активізується сигнал RA, що для процесора це є прийом сигналу “посилка виклику”. Після відповіді абонента процесор знімає сигнали SA і SB , що для зустрічної станції є сигналом “відповідь абонента”. Якщо абонент , який викликається , зайнятий , або недоступний , то після прийняття набору номера, процесора активізується сигнал SB, в результаті чого на провід “В” поступає напруга “-60В”. Для зустрічного комплекту –це сигнал “абонент зайнятий”. При роботі з АТС декадно-крокового типу із зустрічного комплекту на провід “В” поступає нульовий потенціал –сигнал “сброс”. Робота вхідного буфера в режимі передачі-прийому сигналів тональної частоти і сигналів розмовного тракту повністю аналогічна роботі в цьому режимі вихідного буфера.
1.5.7 ТЕЗ АК15
ТЕЗ АК15 містить 15 двохпровідних ЗЛ ( Z-стиків ).
Фунціонально ТЕЗ АК15 складається із :
цифрового блоку ;
15-ти буферів абоненських закінчень
Принцип роботи цифрового блоку заснований на потоковій архітектурі. Керування ТЕЗом АК15 здійснюється із цифрового STBUS потоку, що поступає із центрального процесора (СР) станції (ТЕЗ КВ6). На ТЕЗ АК15 поступає із СР один вхідний/вихідний потік. Оскільки потік має 32 канальних інтервала , то ним обслуговується два ТЕЗи АК15. Якщо код посадки лог.”0” то АК15 працює в першому півпотоці , тобто в канальних інтервалах 0…15. При коді посадки лог.”1” АК15 працює в другій половині потоку , в канальних інтевалах 16…31.Кожен канальний інтервал передається 8-ми бітовою посилкою , а всі 32 канали утворюють один цикл , або один фрейм. 16 фреймів утворюють один мультіфрейм. Для передачі сигналів синхронізації і управління використовуються нульовий канальний і 16 канальний інтервали кожного фрейма. Сигнали синхронізації передаються в 0-му і в 16-му канальних інтервалах нульвого фрейма. Сигнали управління для кожного з 15-ти буферів абоненських закінчень передаються також в 0-му і в 16-му канальних інтервалах , але для першого буфера у першому фреймі, для другого буфера у другому фреймі і.т.д., аж до 15-го буфера.
Функціонально цифровий блок складається із :
PIC –процессора фірми “MICROCHIP” з вбудованою внутрішньою програмною пам’ятю.
двох мікросхем PLD, активних програмуючих матриць фірми “ALTERA”
PIC-процесор призначений для загального керування ТЕЗом АК15, прийому сигналів синхронізації і керування із вхідного потоку, а також видачу у вихідний потік сигналів синхронізації і вихідних сигналів з буферів абоненських закінчень. Прийом сигналів синхронізації і управління PIC-процессор здійснює завдяки 8-ми розрядного послідовно-паралельного регістра ,який знаходиться в PLD. Сигнали управління PIC-процессор записує у внутрішні регістри PLD, з яких формуються канали синхронізації і управління у вхідному/вихідному потоках. Зчитування вихідних сигналів буферів (сигнали набору номера , підняття трубки) здійснюється PIC-процессором завдяки регістрів з третім станом, що знаходяться в PLD. Канали тональної частоти у вихідному потоці утворюються сигналами з виходу КОФІДЕКа кожного з 15-ти буферів. Оскільки КОФІДЕКи працюють кожен у своєму канальному інтервалі, то вони з’єднані паралельно і їх вихідні сигнали поступають у вихідний потік через буфер з третім станом. Дозвіл на роботу КОФІДЕКів у своїх канальних інтервалах визначається сигналами , які формуються в PLD. Для наглядної оцінки правильності роботи ТЕЗа АК15 в один із регістрів PLD PIC-процессор записує біт “АВАРІЯ”, яким керується світлодіод, розміщений на передній планці ТЕЗа АК15 . Якщо синхронізація правильна то тривалість свічення світлодіода становить 1 до 8.Тобто 1 частина часу світлодіод світиться і 8 частин часу він погашений.
Кожен із 15-ти буферів абоненських закінчень складається із:
блока захисту ;
інтерфейсної схеми абоненської лінії (SLIC) ;
КОФІДЕКа (кодер фільтр декодер) ;
блока формування керуючих сигналів .
Блок захисту – служить для захисту від перенапруги. Він виконаний на варисторах від перенапруги і на позисторах по струму, для захисту від зовнішніх джерел (попадання на лінію фазної напруги , і.т.д.).
Інтерфейсна схема абоненської лінії - в якій виробляється синтезований стик з телефонним апаратом по аналоговій частині .Тут же відбувається подача визивної напруги 95В 25Гц , також є детектор зняття трубки і система , що приймає з лінії диференціальний сигнал , перетворює його в однофазний і навпаки приймає від КОФІДЕКа однофазний сигнал, перетворює його в диференціальний на лінії. В SLIC’у організоване живлення мікрофону телефонної трубки.
КОФІДЕК- використовується для дискретизації та квантування аналогового сигналу , який поступає із SLIC’у і навпаки для перетворення цифрового сигналу, що поступає із вхідного потоку, в аналоговий.
Блок формування керуючих сигналів – виконаний на логіці із відкритим колекторним виходом і в парі зі SLIC’ом формує необхідні рівні для сигналів набору номера , підняття трубки , які поступають в PIC –процессор.
1.5.8 ТЕЗ МТ
ТЕЗ МТ складається з двох модулів:
1 Модуль тестування.
2 Модуль охоронної сигналізації та керування.
1. МОДУЛЬ ТЕСТУВАННЯ призначений для вимірювання фізичних параметрів абонентського закінчення. Модуль здійснює наступні види вимірювань:
вимірювання активного опору шлейфу;
вимірювання ємності шлейфу;
вимірювання активного опору ізоляції;
вимірювання ємності ізоляції;
вимірювання постійної складової напруги шлейфу;
вимірювання постійної складової напруги ізоляції;
вимірювання змінної складової напруги шлейфу;
вимірювання змінної складової напруги шлейфу;
генерує сигнал аварії при наявності хоча б на одній лінії напруги >90В.
Діапазони вимірюваних величин приведені в табл.1.4.
Таблиця 1.4.
Фізичний параметр |
Діапазон вимірювання |
Точність |
Активний опір шлейфу |
40 Ом .. 4 кОм |
5% |
Ємність шлейфу |
10 нФ .. 4 мкф |
20% |
Активний опір ізоляції |
2000м..20к0м |
20% |
Ємність ізоляції |
10 нФ .. 4 мкФ |
20% |
Постійна складова напруги |
0В..90В |
20% |
Змінна складова напруги |
0В..90В |
20% |
Структурна схема модуля тестування приведена на рис.1.16.
Визначення комплексного опору абонентського закінчення здійснюється шляхом вимірювання модуля (блок АД2 на рис.1. і D5 на принциповій схемі) та фази (блок ФД на рис.1.16 і D11 на схемі) напруги, що спадає на опорі при пропусканні через нього змінного струму з постійними амплітудою та частотою з ГЗС (D4 на схемі). Така схема забезпечує лінійність шкали вимірювань і одночасне вимірювання ємності та активного опору абонентського закінчення. Постійна та змінна напруги на лінії вимірюються випрямлячами з відкритим (блок Випр= і D1) та закритим входом (блок Випр і елементи C21,C22,VD3,VD4) відповідно.
Рис. 1. 16 Структурна схема модуля тестування. ГЗС–генератор змінного струму постійної амплітуди;
АД–амплітудний детектор;
ФД–фазовий детектор;
ДА–детектор аварії;
БЛ–буферна логіка;
ПІ–пристрій індикації.
Сигнали з детекторів та випрямлячів надходять до аналогового комутатора, реалізованого на D16 та D17 (див. Принципову схему). З виходу комутатора сигнал надходить на вхід 8-ми розрядного АЦП, реалізованого за схемою двотактного інтегрування на елементах D6, D22А, VT8, VT2. Тип вимірювань (параметри шлейфу чи параметри ізоляції) визначається станом релейного комутатора. Роботою АЦП, аналогового комутатора, релейного комутатора керує МП, реалізований на D10. Обмін інформацією між ЦП станції та модулем тестування здійснюється за допомогою БЛ, яка реалізована в D23 по ST-BUS.
