Встановлення вихідного міжміського зв’язку .

Контроль з’єднувальних ліній і зустрічного комплекту проводиться аналогічно вище описаному.

При зайнятті вихідного буфера по команді із СР активізується буфер видачі нульового потенціалу на провід “В”. Одночасно з сигналом MG активізується сигнал ZX і нульовий потенціал через буфер поступає на провід “С”. Це є сигналом “міжміське зайняття” для зустрічного комплекту. Через (15050) мс процесор сигналом MG виключає нульовий потенціал з проводу “В”. Після цього здійснюється набір номера аналогічно тому , як це було описано вище. Якщо абонент якого викликають, вільний, то із зустрічного комплекту приходить сигнал “абонент вільний”, при якому на провід “А” подається нульовий потенціал (RAI=”0”). Якщо абонент зайнятий, то із зустрічного комплекту приходить сигнал “відбій викликаючого абонента”, при якому на провід “В” поступає потенціал “-60В”. Подальша робота ТЕЗа УК10 при встановленні вихідного міжміського зв’язку нічим не відрізняється від роботи при встановленні звичайного вихідного зв’язку з опорною АТС.

Робота вихідного буфера в режимі передачі-прийому сигналів тональної частоти і сигналів розмовного тракту.

Обмін тональними сигналами і сигналами розмовного тракту між ТЕЗами процесора, УК10 і опорною АТС при встановленні вихідного зв’язку проходить по каналах тональної частоти, які розміщені у вхідному STI і вихідному STO потоках . При передачі тональних сигналів або сигналів розмовного тракту інформаційні сигнали закодовані в А-законі у своїх канальних інтевалах вхідного потоку STI поступають на інформаційний вхід передаючого каналу кофідека. В передаючому каналі кофідека дискретний інформаційний сигнал декомпресується і з допомогою цифро-аналогового перетворювача перетворюється в аналоговий сигнал, фільтрується (гармонічні складові сигналу які є продуктом дискретизації корисного сигналу, що лежать за межами 300-3400 Гц, подавляються) , декомпресується і у вигляді парафазного сигналу і поступає на вихід лінії “А”,”В”.

Робота вихідного буфера на прийом сигналів тональної частоти (або розмовного тракту) зводиться до наступного. Сигнал із зустрічного комплекту поступає на вхід диференційного підсилювача. З допомогою диференційного підсилювача парафазний сигнал перетворюється в синфазний і поступає на вхід прийомного каналу кофідека. В прийомному каналі кофідека з допомогою аналогово-цифрового перетворювача, аналоговий сигнал перетворюється в цифровий , компандується по А-закону і в послідовному 8-ми бітовомі коді поступає у вихідний потік.

Встановленя вхідного з’єднання.

На рис. 1.15 приведена блок-схема роботи модуля УК10 при встановленні вхідного з’єднання з зустрічною АТС.

Рис. 1.15.

Якщо вхідний буфер підключений через з’єднувальні лінії до зустрічного комплекту, то процесором активізується сигнал PZP (PZP=”1”), включається оптотрансисторний ключ і потенціал “-60В” поступає на провід “С”. Для зустрічної станції це є сигналом дозволу на зайняття вихідного буфера. Займається вихідний буфер із зустрічного комплекту, який видає нульовий потенціал на провід “С”. Цим потенціалом відкривається буфер визначення стану провода “С” і оптотранзисторний датчик, від чого сигнал ТВК стає активним. Це і є ознакою для ТЕЗа прцесора, що даний вихідний буфер зі сторони зустрічної опорної АТС є зайнятим.

Після зайняття вихідного буфера (на рис. 1.15 цій фазі відповідають блоки 2,3,4) активізується сигнал PRN. Включається буфер прийому номера при кодоімпульсній передачі (фаза прийому номера на діаграмі рис. 1.15 відповідає блокам 5,6). При передачі номера на проводи “А” і ”В” поступають відповідно нульовий потенціал і потенціал “-60В”. З частотою поступлення цих потенціалів активізується сигнал NR, який обробляється РІС-процесором і поступає у вихідний

потік на ТЕЗ СР. Якщо номер вхідним буфером прийнятий правильно і абонент вільний, то відключається буфер прийому номера (PRN=”0”) і на провід “А” подається нульовий потенціал, через активізацію сигналу SA. Ця фаза є сигналом “відповідь абонента” для зустрічної АТС (на діаграмі рис. 1.15 –блок 8). Аналогічно описаному сигналу “відповідь абонента” видається сигнал “запит АВН” з тією лише різницею, що паралельно з подачею нульового потенціалу на провід “А” в лінію поступає гармонічний сигнал з частотою (5001) Гц на протязі (10010) мс.

Якщо після розмови відбій дає викликаючий абонент, то із зустрічного комплекту на провід “А” поступає напруга “-60В”, внаслідок цього у вхідному буфері активізується сигнал RA. ТЕЗом процесора цей сигнал трактується як “відбій абонента, що викликається” (на діаграмі рис. 1.15 блок 13).

Якщо після розмови відбій дає викликаючий абонент, то процесором на протязі 150 мс активізується сигнал PRN. Цим сигналом до проводу “А” підключається потенціал “-60В”, який для зустрічної станції є сигналом “відбій зі сторони абонента , що викликає”. У відповідь на цей сигнал із зустрічного комплекту з проводу “С” знімається нульвий потенціал. Це є сигнал “роз’єднання”.