1.5.1.1 Тези кв1-кв4, кв5, кв6

Це модулі процесорів, що забезпечують повно доступну комутацію від 1 до 6 цифрових трактів Е1 і абоненських закінчень. Для ТЕЗів КВ1-КВ4 допускається підключення від 1 до 4 трактів Е1 і 240 абонентських закінчень, для КВ5 5 трактів Е1 і до 210 абонентських закінчень, для КВ-6 6 трактів Е1 і до 180 абонентських закінчень.

В ТЕЗах процесора є 12 зовнішніх ST-потоків, з яких 6 ST-потоків виділяється на абонентські закінчення, 4 ST-потоки виділяється на тракти Е1, а два ST-потоки виділяються або на абонентські закінчення, або на тракти Е1. На один ST-поток під’єднується два ТЕЗи АК15 або ВА15. Тому і така залежність між модулями процесорів описана абзацом вище.

ТЕЗ виконаний на мікропроцесорі фірми INTEL 80C188EB20 з тактовою частотою 40 МГц.

• FLASH пам’ять – об’єм 128 Кбайт.

• Оперативний запам’ятовуючий пристрій (ОЗП) – об’єм 512 Кбайт.

• Енергонезалежний ОЗП-таймер – об’єм 32 Кбайт.

Під’єднання до комп’ютера відбувається через один із двох послідовних портів RS-232, які у модулі виконані у вигляді двох незалежних асинхронних каналів, що працюють із швидкістю 9600 Бод і 38400 Бод.

Для виставлення реального часу, запису деяких часто змінюючих параметрів станціі (категорія абонента, індивідуальний режим ліній і т. п.), без повного перепрограмування станції використовується енергонезалежний ОЗП таймер.

Для контролю роботи центрального просесора (СР) використовується пристій виконаний на PIC-процесорі. Він працює по мультифрейму 2 мс, який формується в блоці PLL. Працюючи по заданій програмі СР постійно надсилає РІС-процесору сигнали відповіді OTV. У випадках коли СР збивається з програми роботи (зациклюється,зависає і т.п.) він перестає видавати сигнали OTV для РІС-процесора. Не отримуючи сигналів відповіді OTV РІС-просесор через деякий час перезапустить СР обнуливши при цьому всі його регістри, почавши роботу спочатку. Операції переведення ТЕЗа в програмування, зовнішій повний перезапуск модуля виконуються через РІС-процесор.

Блок PLL – використовується для формування імпульсів синхронізації всієї системи. В цьому блоці реалізована функція FAPTCH. Якщо система складається з декількох комутаційних процесорів і серед них є ведучий, або система синхронізується від ведучого тракту Е1, то в блоці PLL відбувається виділення синхронізуючої частоти, і виробляються всі сигнали синхронізації відносно ведучого тракту. Якщо ведучого тракту немає то система автоматично переходить в режим внутрішньої синхронізації і всі блоки працюють від генератора частою 36.86400 МГц.

В ТЕЗі також реалізована функція доступу до пам’яті обробки синхронізації, сигналізації аналогових лінійних закінчень (RASTER MEMORY). Через цю пам’ять центральний процесор повністю програмно контролює роботу всієї системи абонентського, або лінійного доступу. В блоці реалізована функція арбітра. Пам’ять RASTERа це 1 Кбайт ОЗП. В ній зберігається вся керуюча інформація від ST-потоків, що приймається і передається в нульовому і в шістнадцятому канальних інтервалах кожного фрейма в мультіфреймі. Роботою пам’яті управляє мікропрограмний автомат, що реалізований на цьому ж блоці PLL. Мікропрограмний автомат, що управляє роботою RASTERa, має 32 такти. Чотири такти завжди виділені процесорові і 28 тактів виділені на ST-потоки. В блоці PLL реалізовано функцію конференц-зв’язку. Один внутрішній канал ST-потоку відведений спеціально під конференц зв’язок. Конференц-зв’язок може бути реалізований на базі 32-х каналів таким чином, що одночасно не може бути більше, ніж 32 канали або сумарне число конференцій не повинно перевищувати 32 канали. Наприклад можна зробити 10 конференцій по 3 або 5 конференцій по 4 плюс 3 конференції по 3 і т. д.

Комутаційна матриця – реалізована на двох матричних ВІС фірми MITEL MT8986. Це повнодоступна матриця 512х512 комутуючих каналів. Доступ до комутаційної матриці процесор здійснює через внутрішню шину даних. Комутаційна матриця побудована таким чином , що має 16 вхідних ST-потоків і 16 вихідних ST-потоків. З комутаційної матриці 6 вихідних ST-потоків через бувфер виходять на системний роз’єм. З цього ж роз’єма надходять 6 вхідних ST-потоків на комутаційну матрицю.Це ST-потоки для лінійних закінчень. 4 ST-потока вхідні і вихідні подаються на 4 тракти Е1. 2 ST-потоки при переключенні поступають або на лінійні закінчення, або на тракти Е1. Ще 4 ST-потоки використовуються для внутрішніх потреб модуля (генератор, аналызатор, RASTER, та організація конференції).

В ТЕЗі також знаходиться цифровий багатоканальний генератор тональних сигналів. В комутаційну матрицю поступає один потік тональних посилок певних частот згідно рекомендацій МККТТ для забезпечення сигналізації R1, R1.5, R2, R2D, що необхідно для підтримання протоколу взаємодії з опорними АТС. Генератор тональних сигналів забезпечує посилку тонального сигналу з точністю ±1,5% на рівні –5дБ . Робота генератора тональних сигналів управляється блоком PLL. Через комутаційну матрицю ці тональні посилки надходять в певні канали ST-потоків абонентських закінчень.

Багатоканальний частотний фільтр працює на основі дискретного перетворення Фур’є. Незалежне поканальне управління (задання сектора та зняття результатів аналізу) ним здійснюється через виведений потік в комутаційній матриці. Він має 32 незалежних канали аналізу і одночасно може аналізувати в кожному каналі по 8 частот, а отже сумарно 256 частот на весь фільтр. Кожен канал може бути перестроєний на один з чотирьох секторів аналізу (DTMF, R2, R2D, R1, R1.5).

• Смуга кожного частотного фільтру 20 Гц, діапазон від 450 Гц до 3 кГц.

• Динамічний діапазон фільтру 0 ... мінус 40 дБ.

• Тривалість посилки впевненого виявлення частоти 20 мс.

• Реалізований на трьох МС: програмуюча логіка, флеш пам’ять, ОЗП.

Блок трактів Е1 (ІКМ) реалізований на двох пристроях (для одного тракту), контроллері МТ9079 і лінійній частині МН89793. Він отримуює опорну тактову частоту від блоку PLL та працює як з симетричною парою з хвильовим опором 120 Ом, так і з коаксіальною парою з хвильовим опором 75 Ом. Цей режим виставляється на модулі перемичками. Деякі параметри тракту Е1(згідно рекомендаціям G.703) :

• Швидкість передачі цифрового потоку 2048 Кбіт/с.

• Відносна стабільність тактової частоти цифрового сигналу не гірше ±1х10^-7.

• Код HDB3 або АМІ.

• Амплітуда імпільсів на виході передаючої частини блоку (3±0,3) В при навантаженні на активний опір (120±0,6) Ом.

• Тривалість синхроімпульсів на рівні 0,5 амплітуди складає (244±25) нс.

• Відношення імпульсів позитивної і негативної полярності по амплітуді 0,95 – 1,05.

• Відношення імпульсів позитивної і негативної полярності по тривалості 0,95 – 1,05.

• Вхідний опір приймальної частини на частоті 1024 Гц складає 120 Ом, при коефіцієнті відбиття не більше 10%.

• Приймальна частина блоку забезпечує нормальну роботу при зміні послаблення з’єднуючого кабеля на частоті 1024 Гц від 0 до 6 дБ.

1.5.1.2 ТЕЗ КК60

ТЕЗ КК60 - комутаційний процесор з наявністю від 1 до 6 повністю комутованих трактів Е1. В ТЕЗі процесора є 12 зовнішніх ST-потоків, з яких 6 ST-потоків виділяється на взаємодіюміж двома процесорами,які працюють в парі, 6 ST-потоків виділяється на тракти Е1. Поставивши в пару два ТЕЗи КК60 можна організувати комутатор до 12 трактів Е1. Для цього на системний роз’єм подаються ST-потоки через які проходить комутація каналів двох модулів КК60. Вихідні потоки першого ТЕЗа через роз’єм подаються на вхідні потоки другого ТЕЗа, а вихідні потоки другого ТЕЗа подаються на вхідні потоки першого.

З першого ТЕЗа КК60 подаються також три сигнали для синхронізації другого. В ТЕЗі використовується блок для визначення місця посадки ТЕЗа, так як має значення в якому посадочному місці стоїть ТЕЗ. Якщо ТЕЗ стоїть в другому посадочному місці то блок PLL приймає синхронізацію від вхідних сигналів 4МІ, 12МІ, 2МІ відносно яких і організовується синхронізація блока PLL в цьому режимі (рис. 1. 12).

Для контролю роботи центрального просесора (СР) використовується пристій виконаний на PIC-процесорі. Він працює по мультифрейму 2 мс, який формується в блоці PLL. Працюючи по заданій програмі СР постійно надсилає РІС-процесору сигнали відповіді OTV. У випадках коли СР збивається з програми роботи (зациклюється,зависає і т.п.) він перестає видавати сигнали OTV для РІС-процесора. Не отримуючи сигналів відповіді OTV РІС-просесор через деякий час перезапустить СР обнуливши при цьому всі його регістри, почавши роботу спочатку. Операції переведення ТЕЗа в програмування, зовнішій повний перезапуск модуля виконуються через РІС-процесор.

Блок PLL – використовується для формування імпульсів синхронізації всієї системи. В цьому блоці реалізована функція FAPTCH. Якщо система складається з декількох комутаційних процесорів і серед них є ведучий або система синхронізується від ведучого тракту Е1, то в блоці PLL відбувається виділення синхронізуючої частоти, і виробляються всі сигнали синхронізації відносно ведучого тракту. Якщо ведучого тракту немає то система автоматично переходить в режим внутрішньої синхронізації і всі блоки працюють від генератора модуля частою 36.86400 МГц.

В ТЕЗі також реалізована функція доступу до пам’яті обробки синхронізації, сигналізації аналогових лінійних закінчень (RASTER MEMORY). Через цю пам’ять центральний процесор повністю програмно контролює роботу всієї системи абонентського доступу. В блоці реалізована функція арбітра. Пам’ять RASTERа це 1 Кбайт ОЗП. В ній зберігається вся керуюча інформація від ST-потоків, що приймається і передається в нульовому і в шістнадцятому канальних інтервалах кожного фрейма та мультіфрейма. Роботою пам’яті управляє мікропрограмний автомат, що реалізований на цьому ж блоці PLL. Мікропрограмний автомат, що управляє роботою RASTERa має 32 такти з них 4 такти завжди виділені на процесор і 28 тактів виділені на ST-потоки.

ТЕЗ виконаний на мікропроцесорі фірми INTEL 80C188EB20 з тактовою частотою 40 МГц.

• FLASH пам’ять – об’єм 128 Кбайт.

• Оперативний запам’ятовуючий пристрій (ОЗП) – об’єм 512 Кбайт.

• Енергонезалежний ОЗП-таймер – об’єм 32 Кбайт.

Під’єднання до комп’ютера відбувається через один із двох послідовних портів RS-232, які у модулі виконані у вигляді двох незалежних асинхронних каналів, що працюють із швидкістю 9600 Бод і 38400 Бод.

Для виставлення реального часу, запису деяких часто змінюючих параметрів станціі (категорія абонента, індивідуальний режим ліній і т. п.), без повного перепрограмування станції використовується енергонезалежний ОЗП таймер.

Комутаційна матриця – реалізована на двох матричних ВІС фірми MITEL MT8986. Це повнодоступна матриця 512х512 комутуючих каналів. Доступ до комутаційної матриці процесор здійснює через шину даних. Комутаційна матриця побудована таким чином , що має 16 вхідних ST-потоків і 16 вихідних ST-потоків. З комутаційної матриці 6 вихідних ST-потоків через бувфер виходять на системний роз’єм. З цього ж роз’єма надходять 6 вхідних ST-потоків на комутаційну матрицю.Це ST- це потоки для взаємодії двох процесорів КК60. 6 ST-потоки вхідні і вихідні подтаються на 6 трактів Е1. Ще 4 ST-потоки використовуються для внутрішніх потреб модуля (генератор, аналызатор, RASTER).

В ТЕЗі також знаходиться цифровий багатоканальний генератор тональних сигналів. В комутаційну матрицю поступає один потік тональних посилок певних частот згідно рекомендацій МККТТ для забезпечення сигналізації R1, R1.5, R2, R2, що необхідно для підтримання протоколу взаємодії з опорними АТС. Генератор тональних сигналів забезпечує посилку тонального сигналу з точністю ±1,5% на рівні –5дБ . Робота генератора тональних сигналів управляється блоком PLL.

Багатоканальний частотний фільтр працює на основі дискретного перетворення Фур’є. Незалежне поканальне управління (задання сектора та зняття результатів аналізу) ним здійснюється через виведений потік в комутаційній матриці. Він має 32 незалежних канали аналізу і одночасно може аналізувати в кожному каналі по 8 частот, а отже сумарно 256 частот на весь фільтр. Кожен канал може бути перестроєний на один з чотирьох секторів аналізу (DTMF, R2, R2D,R1, R1.5).

• Смуга кожного частотного фільтру 20 Гц, діапазон від 450 Гц до 3 кГц.

• Динамічний діапазон фільтру 0 ... мінус 40 дБ.

• Тривалість посилки впевненого виявлення частоти 20 мс.

• Реалізований на трьох МС: програмуюча логіка, флеш пам’ять, ОЗП.

Рис. 1.12.

Блок трактів Е1 (ІКМ) реалізований на двох пристроях (для одного тракту), контролері МТ9079 і лінійній частині МН89793. Він отримуює опорну тактову частоту від блоку PLL та працює як з симетричною парою з хвильовим опором 120 Ом, так і з коаксіальною парою з хвильовим опором 75 Ом. Цей режим виставляється на модулі перемичками. Деякі параметри тракту Е1(згідно рекомендаціям G.703) :

• Швидкість передачі цифрового потоку 2048 Кбіт/с.

• Відносна стабільність тактової частоти цифрового сигналу не гірше ±1х10^-7.

• Код HDB3 або АМІ.

• Амплітуда імпільсів на виході передаючої частини блоку (3±0,3) В при навантаженні на активний опір (120±0,6) Ом.

• Тривалість синхроімпульсів на рівні 0,5 амплітуди складає (244±25) нс.

• Відношення імпульсів позитивної і негативної полярності по амплітуді 0,95 – 1,05.

• Відношення імпульсів позитивної і негативної полярності по тривалості 0,95 – 1,05.

• Вхідний опір приймальної частини на частоті 1024 Гц складає 120 Ом, при коефіцієнті відбиття не більше 10%.

• Приймальна частина блоку забезпечує нормальну роботу при зміні послаблення з’єднуючого кабеля на частоті 1024 Гц від 0 до 6 дБ.

1.5.1.3 ТЕЗ КІ6

ТЕЗ КІ6 – комутаційний процесор з наявністю від 1 до 6 повністю комутованих трактів Е1 і двома 8 Мбіт потоками.

ТЕЗ виконаний на мікропроцесорі фірми INTEL 80C188EB20 з тактовою частотою 40 МГц.

• FLASH пам’ять – об’єм 128 Кбайт.

• Оперативний запам’ятовуючий пристрій (ОЗП) – об’єм 512 Кбайт.

• Енергонезалежний ОЗП-таймер – об’єм 32 Кбайт.

Під’єднання до комп’ютера відбувається через один із двох послідовних портів RS-232, які у модулі виконані у вигляді двох незалежних асинхронних каналів, що працюють із швидкістю 9600 Бод і 38400 Бод.

Для виставлення реального часу, запису деяких часто змінюючих параметрів станціі (категорія абонента, індивідуальний режим ліній і т. п.), без повного перепрограмування станції використовується енергонезалежний ОЗП таймер.

Для контролю роботи центрального просесора (СР) використовується пристій виконаний на PIC-процесорі. Він працює по мультифрейму 2 мс, який формується в блоці PLL. Працюючи по заданій програмі СР постійно надсилає РІС-процесору сигнали відповіді OTV. У випадках коли СР збивається з програми роботи (зациклюється,зависає і т.п.) він перестає видавати сигнали OTV для РІС-процесора. Не отримуючи сигналів відповіді OTV РІС-просесор через деякий час перезапустить СР обнуливши при цьому всі його регістри, почавши роботу спочатку. Операції переведення ТЕЗа в програмування, зовнішій повний перезапуск модуля виконуються через РІС-процесор.

Структура управління в ТЕЗі аналогічна, як у ТЕЗі КВ4. Управління всієї периферії проходить через мультифреймову синхронізацію. Центральний процесор за 8 мс повністю обслуговує всю свою периферію, всі вхідні і вихідні порти. В ТЕЗі є два потоки Е2 – 8192 Кбіт/с.

Центральний процесор ТЕЗа (як і прцесори описані вище) взаємодіє з периферійним обладнанням (тракти Е1, плати або потоки ущільнювача) в тактах:

• 2 мс - периривання обслуговування мультифрейму та взаємодія з системою життєзабезпечення.

• 8 мс – преривання обслуговування групових ресурсів – контроллери трактів Е1 та RASTER в режимі пошуку синхронізації та прийому передачі сигналів сигналізації.

• 8 мс – переривання обслуговування абонентські закінчення в режимі передачі сигналізації, аналізу частот, аналізу номера та пошуку вільних ресурсів (ЗЛ,аналізаторрів і т. д.).

• 64 мс - переривання обслуговування абонентськіх закінчень в режимах очікування, генерації тональних сигналів, розмова і т.д.

• 2 с(приблизно) - реаніциалізація систем, які не працюють або від яких не поступають сигнали синхронізації.

Взаємодія з внутрішнім обладнанням (таймери, RS канали, система PLL і т. д.) в тактах:

• 12,5 мс - переривання обслуговування RS каналів та частковий розрахунок загального завантаження процесора.

• 250 мс – обслуговування внутрішнього таймера і енергонезалежного ОЗП-таймера та світодіодів індикації.

• 4 с (приблизно) – контроль роботи блоку PLL.

Якщо завантаження процесора доходить до «червоної» межі то програмне забезпечення реалізує алгоритм гнучкого відсікання (частковий пропуск тактів 8 мс обслуговування абонентських закінчень або ЗЛ).

Блок PLL також виконує роль арбітра доступу до пам’яті RASTERa. Співвідношення часу між доступом процесора і автомата складає 4/28, тобто 4 частини часу відведено автомату, а 28 частин часу відведено процесорному елементу.

Комутаційна матриця – реалізована на двох матричних ВІС фірми MITEL MT8986. Це повнодоступна матриця 512х512 комутуючих каналів без блокування, управляється вона по процесорній шині з використанням сигналу READY (готовності). Така взаємодія необхідна , оскільки комутаційна матриця не є швидкісним пристроєм на відміну від процесора.

Зовнішні тракти Е1 обробляються в блоці ІКМ і розгалужуються на ST-потоки, які і попадають в комутаційну матрицю. В комутаційну матрицю через блок PLL входить генератор тональних сигналів, також подається результат визначення частот від блоку фільтра.

Блок ущільнення і відновлення застосовується для перетворення 6 ST-потоків (потоки швидкістю 2048 Кьіт/с ) в два ST-потоки з швидкістю 8192 Кбіт/с для передачі у вищестоячий процесор. Блок ущільнення і відновлення також реалізований на двох матричних ВІС фірми MITEL MT8986.

В генераторі тональних сигналів прописані основні частоти сигналізації R1, R1.5, R2D, АВН, 425 Гц сигнали які необхідні для взаємодії по стику S1 (тональний набір номера, відбій і т. д.). Управління здійснюється від блока PLL.

Блок PLL може працювати в двох режимах: перший режим FREE RUN і другий режим примусової синхронізації. Береться тактова частота, яка виділяється в одому з блоків ІКМ вводиться в блок PLL і по цій тактовій частоті (прив’язаній до генератора 36.86400 МГц) працює вся система синхронізації модуля. Для того, щоб прийняти більше ніж 6 трактів Е1, необхідно ставити певну кількість ТЕЗів КІ6, які через блок ущільнення і відновлення ущільнюють інформацію 6 трактів Е1 в два потоки Е2 по яким пересилають інформацію в LARGE SWITCH ТЕЗ КВ60.

Багатоканальний частотний фільтр працює на основі дискретного перетворення Фур’є. Незалежне поканальне управління (задання сектора та зняття результатів аналізу) ним здійснюється через виведений потік в комутаційній матриці. Він має 32 незалежних канали аналізу і одночасно може аналізувати в кожному каналі по 8 частот, а отже сумарно 256 частот на весь фільтр. Кожен канал може бути перестроєний на один з чотирьох секторів аналізу (DTMF, R2, R2D,R1, R1.5).

• Смуга кожного частотного фільтру 20 Гц, діапазон від 450 Гц до 3 кГц.

• Динамічний діапазон фільтру 0 ... мінус 40 дБ.

• Тривалість посилки впевненого виявлення частоти 20 мс.

• Реалізований на трьох МС: програмуюча логіка, флеш пам’ять, ОЗП.

Блок трактів Е1 (ІКМ) реалізований на двох пристроях (для одного тракту), контролері МТ9079 і лінійній частині МН89793. Він отримуює опорну тактову частоту від блоку PLL та працює як з симетричною парою з хвильовим опором 120 Ом, так і з коаксіальною парою з хвильовим опором 75 Ом. Цей режим виставляється на модулі перемичками. Деякі параметри тракту Е1(згідно рекомендаціям G.703) :

• Швидкість передачі цифрового потоку 2048 Кбіт/с.

• Відносна стабільність тактової частоти цифрового сигналу не гірше ±1х10^-7.

• Код HDB3 або АМІ.

• Амплітуда імпільсів на виході передаючої частини блоку (3±0,3) В при навантаженні на активний опір (120±0,6) Ом.

• Тривалість синхроімпульсів на рівні 0,5 амплітуди складає (244±25) нс.

• Відношення імпульсів позитивної і негативної полярності по амплітуді 0,95 – 1,05.

• Відношення імпульсів позитивної і негативної полярності по тривалості 0,95 – 1,05.

• Вхідний опір приймальної частини на частоті 1024 Гц складає 120 Ом, при коефіцієнті відбиття не більше 10%.

• Приймальна частина блоку забезпечує нормальну роботу при зміні послаблення з’єднуючого кабеля на частоті 1024 Гц від 0 до 6 дБ.

1.5.2 ТЕЗ КВ60

Комутаційний процесор з наявністю від 1 до 15 повністю комутованих 8 Мбіт потоків в стандарті STBUS.

В ТЕЗі використано два процесори фірми AMD Am186ES-40KI\W, один з яких використовується для управління , другий для дообробки пакетів інформаії DSS1 .

• FLASH пам’ять – об’єм 128 Кслів.

• Оперативний запам’ятовуючий пристрій (ОЗП) – об’єм 1024 Кбайт.

• Енергонезалежний ОЗП-таймер – об’єм 32 Кбайт.

Комутаційна матриця виконана на свічі фірми МІТЕL МТ90820. Це повнодоступна матриця 2048х2048 комутуючих каналів. Комутаційна матриця має 16 вхідних , 16 вихідних ST-потоків Е2, які працюють по внутрішньому системному ОКСу, з швидкістю передачі 8192 Кбіт/с. 15 вхідних , 15 вихідних ST-потоків виводяться через буфери на системний роз’єм. Вони зв’язані з одним із потоків Е2 ТЕЗів КІ6, через які проходить комутація каналів двох процесорів. Одним із позитивних факторів є те, що ТЕЗ КВ60 є вього другим і остатнім рівнем комутації всієї системи, так як в багатьох інших системах рівнів комутації є більша кількість. Один вхідний один вихідний ST-потоки є RASTER, який зв’язаний з блоком PLL . В нульовому каналі нульового фрейма проходить синхронізація, а в нульових каналах остальних фреймів проходить сигналізація. Через пам’ять RASTERA центральний процесор повністю контролює роботу всіх вхідних, вихідних зовнішніх ST-потоків. Пам’ять RASTERA це 4 Кбайти ОЗП. В ній зберігається вся керуюча інформація від ST-потоків. Вхідні вихідні ST-потоки Е2 є двохнаправлені.

Блок синхронізації виконаний на цифровому вузлі синхронізуючих частот МІТЕL МТ9042 і задаючого генератора вхідної частоти. Цифровий вузол формує основні частоти синхронізації модуля 16МІ, 8МІ, 4МІ,12МІ. Блок синхронізації і ТЕЗ КВ60 в цілому можуть працювати в двох режимах: перший режим – синхронізація від внутрішньої частоти, другий режим – синхронізація від зовнішньої частоти. При першому режимі синхронізація береться від задаючого генератора 20.00000 МГц, частота якого поступає на вхід цифрового вузла. При другому режимі на вхід цифрового вузла поступає з ТЕЗа КІ6 частота Е1-2048 Кбіт/с від якої і проходить “розкрутка” цифрового вузла. Також одночасно подаються з ТЕЗа КІ6 і сигнали помилки на цифровий вузол –LOS1, -LOS2. При пропаданні одного із цих сигналів цифровий вузол починає працювати по сигналу записаному в пам’яті до моменту пропажі і працює в такому режимі декілька годин, так як рахується що це був сигнал з високими стабільними показниками. При подальшій не появі цих вхідних сигналів цифровий вузол синхронізуючих частот автоматично переключається на роботу по першому режимі. Сигнали помилки –LOS1, -LOS2 виникають при появі різних завад в синхронізуючому каналі.

Під’єднання до комп’ютера відбувається через один із двох послідовних портів RS-232, які у модулі виконані у вигляді двох незалежних асинхронних каналів, що працюють із швидкістю 9600 Бод і 38400 Бод.

Для виставлення реального часу, запису деяких часто змінювальних параметрів станціі (категорія абонента, індивідуальний режим ліній і т. п.), без повного перепрограмування станції використовується енергонезалежний ОЗП таймер.

1.5.3 ТЕЗ Д60

ТЕЗ живлення Д60 функціонально ділиться на блок вводу і перетворювач стабілізатор напруги мінус 60 В, який функціонально складається з двох вузлів: генератора плюс перетворювача BG-PS та вузла накачки і захисту BNBZ.

Блок вводу призначений для подачі живлення мінус 60 В на базові блоки. Оскільки резервне живлення станції здійснюється від акумуляторних батарей, то блок вводу контролює рівень вхідної напруги і при пониженні напруги нижче 48 В або підвищенні напруги вище 70 В здійснює відключення живлення. Нижній поріг включення блоку вводу мінус 54 В.

ТЕЗ Д60 складається з трьох функціональних вузлів. Блоку вводу, який складається з оптрона , реле та обмежуючих резисторів. Реле К1 включається при досягненні вхідної напруги рівня мінус 54 В, а при напрузі мінус 70 В включається реле К4 і своїми контактами блокує оптрон , а він в свою чергу знеструмлює реле К1. При напрузі меншій мінус 48 В спрацьовують реле К2, К3 і появляється сигнал аварія АVR-60. Блоку генератора і перетворювача BG-PS, що представляє собою високочастотний генератор 30 кГц. Вихідні сигнали генератора з трансформатора поступають на мостовий випрямляч , на виході якого формується напруга  U для живлення операційних підсилювачів вузла накачки BNBZ . Сигнали з виходів генератора поступають також на вузол накачки BNBZ для управління вихідними польовими транзисторами. Міст разом з конденсаторами та резисторами необхідні для створення пилкоподібної напруги керування транзистором. Стабілізацію вихідної напруги здійснює диференційний підсилювач, який завдяки транзистору керує шириною високочастотної пачки імпульсів, які поступають на затвори силових польовиків, тобто формують широтно-імпульсну модуляцію. На один вхід підсилювача подається еталонна напруга зі стабілітрона, а на другий вхід вихідна напруга з резистора. Захист по струмові здійснює диференційний підсилювач. При протіканні струму навантаження більше 3А падіння напруги на резисторі приводить до появи додатнього потенціалу на виході операційного підсилювача, котрий призакриває транзистор, а він в свою чергу зменшує ширину високочастотної пачки імпульсів управління польових транзисторів . Резистором R33 регулюється вихідна напруга, а R14 струм захисту. Елементи L1-L3, C20-C23 представляють собою вихідний високочастотний фільтр.

1.5.4 ТЕЗ Д95

Даний ТЕЗ забезпечує формування змінної напруги (95 ± 5) В частотою (25 ± 2) Гц. При цьому вхідна напруга може змінюватись в межах 54 – 70 В. Максимaльний струм навантаження даного ТЕЗу 1 А. Коефіцієнт корисної дії генератора 77%. Коефіцієнт нелінійних спотворень не більше 5%. В ТЕЗі передбачено цифровий вхід для керування генератором: рівень логічної “1” дозволяє роботу генератора, а логічний “0” – забороняє. Передбачено спрацювання системи захисту при збільшенні струму споживання більше 1,1 А.

НА контакти роз‘єму подаються: напруга живлення модуля: -VIN, +VBAT, вихід генератора: VRIN, ZAG, сигнал управління генератором DZB. Модуль складається з чотирьох вузлів: блок генератора і випрямляча BG-PS, схеми управління SY, схеми формування накачки і вихідного буфера SHBF, буфера накачки і захисту BNBZ.

Блок BG-PS представляє собою високочастотний генератор, що працює на частоті 30 кГц по схемі напівмостового перетворювача. Вихідні сигнали перетворювача з виводів 3 і 6 трансформатора Т2 поступають на мостовий випрямляч VD10, на виході якого отримується напруга 15 В, яка живить блоки SY, SH2BF, BNBZ. Вихідні протифазні сигнали 20-1, 20-2, що поступають з виводів 3, 6 трансформатора Т2 поступають також на схему формування накачки вихідного буфера SH2BF і на блок BNBZ.

Схема управління SY. На базі МС DА8 створений задаючий генератор частоти (25+-2) Гц. Генератор працює по схемі моста Віна, в коло зворотнього зв‘язку якого включений польовий транзистор VТ2 для забезпечення стабільності вихідного сигналу. Вихідний сигнал з DА8 поступає через масштабуючі підсилювачі DА12, DА2 на аналоговий комутатор DА3, а також на кoмпаратор DА6, який використовується для формування сигналу управління DА3. Комутатор DА3 складається з чотирьох комутаторів 2х1. Верхні два комутатори об‘єднуються разом для утворення еталонного сигналу додатніх модулів, який поступає на блок накачки BNBZ(лист 5). Третій комутатор DА3 використовується для подачі синусоїдального сигналу частоти 25 Гц КМ1-2 на схему формування накачки і вихідного буфера SHBF. Сигнал КМ1-2 буде присутній на виході DА3 тільки в тому випадку, коли на вході DА4 буде присутній сигнал з рівнем логічної “1”.

У блоці накачки і захисту BNBZ на мікросхемі DА9 зібраний диференційний підсилювач захисту по струмові. На один вхід підсилювача подається сигнал MRЕF, а на другий вхід сигнал з виходу випрямляча VD17, VD18. При протіканні струму по первинній обмотці силового трансформатора Т5 більше допустимого з виходу VD17, VD18 додатній потенціал поступаючи на DА9 приводить до появи додатнього потенціалу на виході DА9, а отже до призакривання VТ5, а це в свою чергу до зменшення ширини управляючих сигналів силових транзисторів VТ6, VТ7. На МС DА10 зібраний диференційний підсилювач, який слiдкує за амплітудою модулів -MOD, +MOD на вихідних транзисторах VТ10-VТ13 блоку SH2BF. На один вхід DА10 подається еталонний сигнал модулів MFEF, а на другий вхід сигнал КМ2-1 з виходу DА5 схеми управління SY. Таким чином МС DА10 і VТ5 виконує функцію керування широтно-імпульсною модуляцією при якому здійснюється стабілізація модулів вихідних напруг –MOD, +MOD, які поступають на витоки силових польових транзисторів VТ10, VТ12 і стоки VТ11, VТ13 блока SH2BF.

Вихідна визивна напруга 95 В частоти 25 Гц (сигнал VRING) формується схемою SH2BF. Диференційний підсилювач DА11 виконує стабілізацію амплітуди вихідного сигналу. Стабiлізація амплітуди вихідного сигналу проходить наступним чином. На один вхід диференційного підсилювача DА11 подається еталонний синусоїдальний сигнал КМ1-2, на другий вхід вихідний сигнал послаблений дільником до рівня еталонного. На виході DА11 появляється сигнал, який почергово відкриває транзистори VТ8, VТ9. При формуванні додатньої півхвилі вихідного сигналу VRING відкривається транзистор VТ8 і сигнали 20-1, 20-2 проходять через трансформатор Т8 почергово відкривають силові польові транзистори VТ10, VТ12. Аналогічним чином формується від‘ємна півхвиля вихідного сигналу, тобто при відкриванні VТ9 сигнали 20-1, 20-2 почергово відкривають польові транзистори VТ11, VТ13. Стабілізація вихідної напруги проходить за рахунок зміни ширини управляючих сигналів з виходу DА11, тобто ШІМ2.