12. Локальні і клубні блага та виявлення суспільних переваг.

Суспільні блага - це блага, які забезпечують потреби всіх членів суспільства в однаковій мірі (національна оборона, освіта, охорона громадського порядку, наукові дослідження, природоохоронні заходи та ін.).

Деякі суспільні блага можуть бути доступними представникам окремих суспільних груп населення, наприклад, мешканцям окремих міст, регіонів. Такі суспільні блага називають локальними.

Клубними благами в економіці називаються неконкурентні блага, доступ до яких обмежується платою або правилами користування — неперевантажена платна дорога, неперевантажений телефонний зв'язок, авторське право, закритий пляж тощо

«Клубне благо» використовується спільно, але до певної межі в залежності від чисельності можливих користувачів благом (наприклад число посадкових місць в автобусі або в театрі). У цьому відмінність «клубного блага» від суспільного. Суспільне благо передбачає абсолютну неконкурентність споживачів блага, а клубне - тільки до певної межі (поки є місця в автобусі або в театрі).

У демократичній системі існує два способи виявлення суспільних переваг:

– пряме виявлення: кожний громадян країни, який досяг певного віку, може безпосередньо заявити свою думку щодо способу вирішення певного суспільного питання. Для реалізації цього способу потрібно проводити пряме опитування (референдум) населення.

– представницьке виявлення: кожний громадянин країни, який досяг певного віку, має право періодично обирати своїх представників в органи державної та місцевої влади. У цьому випадку реалізується своєрідний двоступеневий суспільний вибір. Очевидно, що з погляду досягнення точності виявлення суспільних переваг такий порядок значно поступається першому способу.

13.Процедура голосування: теореми та парадокси.

Парадокс голосування – припущення теорії раціонального виборця про поведінку голосуючого, який волітиме не приймати участь у виборах, усвідомлюючи безперспективність своєї участі.

1)Правило простої більшості: рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддали голоси 50% виборців + 1 голос. Умови ефективного застосування: вибір з-поміж двох альтернатив.

Умови неефективності: якщо альтернативи не дві, а більше, або якщо альтернативи зіставляються не за однією характеристикою, а за кількома.

Наслідок – ПАРАДОКС КОНДОРСЕ: коли з-поміж кількох альтернатив кожен індивід може обрати найкращий та найгірший варіант, але узагальнити їх переваги неможливо.

Критерії співставлення альтернатив між собою: незалежність недоцільних альтернатив, принцип Парето, відсутність диктату, необмежена сфера дії, колективна раціональність.

2)Теорема неможливості ЕРРОУ: створити ідеальний метод колективного вибору, який би задовольняв усі критерії відповідальності, неможливо. Наслідки теореми: політична неможливість і економічна неефективність прямої демократії; необхідність заміни прямої демократії представницькою.

Недоліки представницької демократії: не відображає адекватну структуру суспільства, приватною метою агентів народу стає примноження політичної влади; дії представників зорієнтовані на максимізацію кількості голосів на виборах, розмежування суспільства на більшість, яка диктує свою волю та меншість, яку примушують до покори.

3)Теорема медіанного виборця – для отримання найбільшої кількості голосів кандидат або партія мають висувати політичну програму якомога сильніше наближену до центристських поглядів.

Наслідки: стирання виразних характеристик політичних сил; ухилення від розкриття свої пріоритетів і способів вирішення важливих суспільних проблем, оскільки такі дії надаватимуть решті суспільства критерії для визначення їх політичної орієнтації і заміщення їх у бік центра. Витрати на прийняття рішення у представницьких демократіях: зовнішні політичні витрати+ безпосередні витрати на прийняття рішень.

АЛЬТЕРНАТИВНІ ПРАВИЛА ГОЛОСУВАННЯ:

1.Правило Кондорсе (попарне співставлення всіх опцій за підсумками якого переможна опція отримує кількість голосів виборців);

2.Правило Борда (зваження чисельності голосів відданих за кандидатів по групам на спеціальні бали. Бали нараховуються в зворотньому до рейтингу порядку: найменш рейтинговій позиції присвоюється 0, наступній знизу 1 і так далі;

3.Правило схвального голосування (із списку альтернатив для кожної із груп викреслюють найменш привабливі варіанти із найнижчим рейтингом);

4.Правило голосування із вибуттям: голосування проводиться у кілька етапів, на кожному з яких вибуває опція, що здобула найменшу підтримку голосів.