44.Політична рента, лобізм та бюрократія.

Політична рента - це рента, яку отримують в рамках і з допомогою політичного процесу. Рента трактується як економічний прибуток, тобто перевищує економічні витрати. Політична рента є, у свою чергу, деяким приватним випадком більш загальної категорії економічної ренти. У рамках неоінституціонального підходу виділяється декілька причин існування можливостей до вилучення політичної ренти: 1. неповнота інформації основна ідея полягає в тому, що доступ до інформації не є безкоштовним і вільним, тобто отримання інформації потребує будь-яких витрат. Неповнота інформації на практиці означає непрозорість у прийнятті рішень. 2. обмежена раціональність Суб'єкт не може заздалегідь знати результатів кожного варіанта, по-перше, через невизначеність, що не зводиться до ризику, по-друге, через своїх обмежених рахункових здібностей і, по-третє, через те, що у нього немає загальної і послідовної функції корисності, яка дозволила б порівняти різнорідні альтернативи. Раціональність в даному випадку обмежена щодо процедури максимізації, в той же час така поведінка повністю підпадає під поняття функціональної раціональності. 3. опортуністична поведінка учасників. Поняття опортуністичної поведінки безпосередньо пов'язане з мотивацією економічного агента. Мотив власного інтересу знаходиться в центрі моделювання економічної поведінки. Якщо сукупність індивідів, які мають певний загальний інтерес, здатна забезпечити своїх членів селективними стимулами для колективних дій з метою вплинути На законодавчу чи виконавчу владу, вона зазвичай створює організацію, яка займається лобіюванням. Лобісти роз'яснюють позицію групи спеціальних інтересів, намагаючись представити її в найбільш вигідному світлі, влаштовують пропагандистські кампанії та іншими засобами залучають на свій бік політиків і впливових чиновників. Коли селективні стимули відсутні або недостатні для об'єднання, індивіди або корпорації нерідко займаються лобіюванням поодинці. У подібних обставин може виникати феномен "експлуатації великих малими ". "Експлуатація великих малими" може мати місце, коли при загальній зацікавленості в деякому результаті співвідношення індивідуальних витрат і вигод, пов'язаних з його досягненням, істотно розрізняються всередині групи, причому для деякого її "ядра" або навіть окремого члена вигоди переважують повні, не розділені з іншими членами витрати. Бюрократія — це система фактичної влади, заснованої на сукупності формальних і Неформальних зв'язків чиновників і суспільства. Суть бюрократії полягає в заміні інтересів суспільства вузько груповими інте­ресами управлінського прошарку Бюрократія — це особлива форма професійно­го управління, якій притаманні п'ять основних принципів: відокремлення влади від білості населення; підміна суспільних інтересів груповими; груповий ієрархічний лад; розростання представницьких установ; формалізація По-перше бюрократи прагнуть збільшити розмір своєї організації. Бюрократи зацікавлені у своїй з.п., привілеях, суспільній думці, владі, які пов’язані із розміром організації. Тобто бюрократи намагаються збільшити діяльність своєї контори тими ж способами, що підприємства прагнуть збільшити свій розмір. По-друге бюроктати часто мають переваги перед законодавцями. Бюрократи можуть не тільки давати недостовірну інформацію про вигоди та витрати пов’язані із їх діяльністю, а також провадити дії,які впливають на ці вигоди та витрати. Бюрократ може зловживати свободою дій у рамках бюджету, що надається організації та переслідувати власні цілі попри цілі законодавців. Бюрократи можуть чинити вплив на розмір свого бюджету, надаючи обмежений набір альтернатив. Б.може звільніти себе від відповідальності за помилку, слідуючи певним бюрок процедурам, які передбачають, що всі дії перевіряються іншими.