
- •2.Основні теореми суспільного добробуту
- •3.Парето-ефективність та Парето-оптимальність
- •4.Приватний і колективний вибір. Індивідуальна та суспільна корисність.
- •5.Ринковий механізм координації та умови його неефективності
- •6.Негативні екстерналії та шляхи їх усунення
- •7.Моральний ризик та хибний вибір в умовах інформаційної асиметрії
- •8.Парето-неефективність в умовах монополії
- •9. Суб’єкти і структура суспільного сектору.
- •10.Попит на суспільні блага. Правило Самуельсона.
- •11.Проблема безбілетника та способи подолання недобросовісної поведінки агентів
- •12. Локальні і клубні блага та виявлення суспільних переваг.
- •13.Процедура голосування: теореми та парадокси.
- •14.Правило більшості та його альтернативи.
- •16.Податки: види, сфера дії та еластичність.
- •17.Вплив оподаткування товарів на поведінку споживача. Правила оподаткування.
- •18.Оподаткування доходів і рівновага на ринку праці. Змішане оподаткування.
- •19.Податковий тягар та його переміщення. Модель Харбергера.
- •20.Вплив надлишкового податкового тягаря на економічну рівновагу.
- •21.Форми та напрями ухилення від сплати податків.
- •22.Тіньовий сектор економіки: особливості вимірювання.
- •23.Оптимальне оподаткування. Правило Рамсея.
- •24.Вимірювання доходів і крива Лоренца. Умови неповного ранжування.
- •25.Функція суспільного добробуту Джині.
- •26.Вимірювання бідності за Аткінсоном та Сеном.
- •27.Вплив податків на вертикальну та горизонтальну справедливість.
- •28.Втрати від перерозподілу доходів та принцип «другого кращого».
- •29.Державний борг і суспільний сектор.
- •30.Податковий тягар в умовах монополії. Оподаткування монополій.
- •31.Природні монополії: сутність, умови існування, цінова політика, оподаткування.
- •32.Державна власність у суспільному секторі. Інституційні пастки державної власності.
- •33.Соціальний захист: форми та напрямки.
- •34.Соціальне страхування і пенсійне забезпечення.
- •35.Соціальне страхування і економіка охорони здоров’я.
- •36.Дилема «доброго самаритянина», асиметрія інформації та ефективність сектору охорони здоров’я.
- •37.Сфера освіти: індикатори діяльності, способи забезпечення, екстерналії, ефективність.
- •38.Фундаментальна та прикладна наука: індикатори діяльності, способи забезпечення, екстерналії, ефективність.
- •39.Суспільний сектор у забезпеченні екологічної безпеки країни.
- •40.Масштаби місцевої влади та її ефективність. Теорема децентралізації.
- •41.Провали суспільного сектору: умови та форми.
- •42.Теорія ігор у описі рентоорієнтованої поведінки.
- •43.Ризики та створення ренти. Теореми розсіювання.
- •44.Політична рента, лобізм та бюрократія.
- •45.Підходи Нісканена, Таллока та б’юкенена до моделювання поведінки бюрократії.
- •46.Способи боротьби з рентоорієнтованою поведінкою: їх переваги та недоліки.
- •47.Частка суспільного сектору в економіці. Закон Вагнера.
- •48.Частка суспільного сектору в економіці. Закон Баумоля. Ефект храповика.
- •49.Політичний діловий цикл та частка суспільного сектору в економіці.
- •50.Межі суспільного сектору. Фінансування державного управління. Капіталізація суспільного сектору.
- •51.Суспільний добробут і суспільний оптимум відповідно до ринкового підходу.
- •52.Суспільний добробут і суспільний оптимум за утилітаристським підходом.
- •53.Суспільна рівновага в умовах роулсіанського оптимуму.
- •54.Суспільна рівновага в умовах егалітарного оптимуму.
- •55.Суспільний сектор в умовах глобалізації
41.Провали суспільного сектору: умови та форми.
Теорія суспільного вибору дозволяє зрозуміти, що втручання держави не тільки не гарантує досягнення Парето-оптимального стану, але при певних умов може безпосередньо породжувати відхилення від нього, В кінцевому рахунку останні стають, як правило, результатами розбіжностей між інтересами тих осіб, які уповноважені діяти від імені держави, та інтересами основної маси виборців-платників податків. Обмеженість можливостей держави і специфіка інтересів, пов'язаних з його власним функціонуванням, - джерела вад (провалів) суспільного сектору, які полягають у нездатності забезпечити ті чи інші з потенційних Парето-поліпшень. Основною умовою існування провалів сусп..сектору є його надзвичайно великі розміри. Головною формою провалу є бюрократія. По-перше бюрократи прагнуть збільшити розмір своєї організації. Бюрократи зацікавлені у своїй з.п., привілеях, суспільній думці, владі, які пов’язані із розміром організації. Тобто бюрократи намагаються збільшити діяльність своєї контори тими ж способами, що підприємства прагнуть збільшити свій розмір. По-друге бюроктати часто мають переваги перед законодавцями. Бюрократи можуть не тільки давати недостовірну інформацію про вигоди та витрати пов’язані із їх діяльністю, а також провадити дії,які впливають на ці вигоди та витрати. Бюрократ може зловживати свободою дій у рамках бюджету, що надається організації та переслідувати власні цілі попри цілі законодавців. Бюрократи можуть чинити вплив на розмір свого бюджету, надаючи обмежений набір альтернатив. Б.може звільніти себе від відповідальності за помилку, слідуючи певним бюрок процедурам, які передбачають, що всі дії перевіряються іншими. В економічній літературі відсутня загальноприйнята типологія провалів держави. Спроби створити її, як правило, пов'язані з проведенням паралелей між цими провалами і провалами ринку, можна запропонувати, наприклад, наступні аналогії. Монополія являє собою ринкову владу, що обумовлює суб-оптимальну алокація ресурсів. У той же час у сфері функціонування держави неефективна алокація часто виникає, як ми бачили, у зв'язку з експлуатацією політичної влади носіями спеціальних інтересів. В обох випадках в основі явища лежить відсутність рівного доступу до деяких економічним можливостям, будь то безпосередньо матеріальні, трудові чи грошові ресурси або специфічні правомочності. Власне кажучи, один з видів монополії, а саме монополія легальна, виникає в результаті рішень, прийнятих від імені держави, і може розглядатися одночасно як провал ринку і провал держави. Неповнота інформації позначається на ефективності дій не тільки учасників ринкових угод, але й учасників політичного процесу, а також різноманітних суб'єктів, що прагнуть реагувати на політику держави. Досить вказати на вплив, який раціональне невідання створює на алокацію ресурсів суспільного сектора. Інформаційна асиметрія характерна, зокрема, для взаємин бюрократії з іншими учасниками суспільного вибору. Інформаційні переваги дозволяють тим, хто ними володіє, відстоювати власні інтереси на шкоду інтересам менш інформованих суб'єктів. Суть проблеми екстерналій становить нездатність ринку в ряді випадків забезпечувати взаємну адекватність індивідуальних вигод і витрат, стимулів і зусиль, що тягне відхилення фактичних масштабів тієї чи інший діяльності від оптимальних значень, У сфері функціонування держави індивід, чи то виборець, політик або чиновник, рідко бере на себе повні економічні наслідки власних дій. Отже, коли мова йде про формування та використання ресурсів держави, нерідко виявляється невідповідність між громадськими вигодами і витратами та індивідуальними вигодами і витратами осіб, причетних до розпорядження цими ресурсами, Така невідповідність негативно впливає як на аллокаціонну ефективність, так і на Х-ефективність в суспільному секторі.