4.Приватний і колективний вибір. Індивідуальна та суспільна корисність.

Потреба — об'єктивна необхідність людини у чомусь, що спонукає її до діяльності.

Потреба виявляється у нестачі певних благ, предметів. Тому людину можна розглядати й як сукупність її потреб і захоплень. Адже від особливостей особистості людини, рівня її культури, § також типу суспільства, в якому вона живе, залежать кількість та якість потреб, способи їх задоволення та ін. У сучасних потребах можна виокремити:• фізіологічні (в їжі, одязі, теплі, світлі тощо);• соціальні (необхідність, потяг до спілкування і пов'язані з цим засоби);• духовні (інтелектуальні), емоційні, етичні й естетичні;• нерозумні потреби, які заважають відновленню життєвих сил індивіда (куріння, алкоголізм, вживання наркотичних речовин тощо). За способом задоволення виділяють індивідуальні, колективні та суспільні потреби. Індивідуальні — потреби в одязі, їжі, житлі та ін. Колективні — потреби, які спільно задовольняються у трудовому колективі (підвищення кваліфікаційного рівня працівників, будівництво спільних баз і будинків відпочинку, колективне управління виробництвом та ін.). Суспільні — потреби у забезпеченні громадського порядку, захисті довкілля тощо. Крім них можуть існувати потреби, які задовольняються індивідуально і колективно (у транспорті, освіті, відпочинку тощо).Оцінювати індивідуальну корисність — прерогатива конкретних споживачів.Гранична індивідуальна корисність—додаткова корисність від придбання індивідом додаткової одиниці блага.Що ж до суспільної корисності, то це більш абстрактно-синтетичне поняття, і сучасна наука ще не може запропонувати однозначно точних методів вимірювання суспільної цінності (корисності). Тут важливо мати на увазі, що ефективність, оцінювана з позиції задоволення потреб (індивідуальних і загальносуспільних) і максимізації суспільної корисності, — це вже не суто виробнича, а економічна ефективність, оскільки вона стосується економічних відносин суб'єктів господарювання. І ще такий момент. Потреби як такі рідко прямо спонукають до трудової діяльності, частіше — до процесу їх задоволення, до споживання. Шлях від потреб до трудової і господарської діяльності, їх активізації пролягає через складний процес формування мотивацій, на який впливають різні чинники.

5.Ринковий механізм координації та умови його неефективності

Умови неефективності ринку (провали ринку) – неспроможність ринкової системи виробити певні блага взагалі або забезпечити національне господарство ними в необхідній кількості. Причини провалів ринку: недостатність суспільних благ, наявність екстерна лій, недосконала конкуренція, асиметрична інформація в учасників. Суспільні блага – товари або послуги, що при наданні одному індивіду залишаються доступними для спільноти. Виробництво суспільних благ (графік):

Класифікація суспільних благ: 1) За споживчими властивостями: неконкурентність споживання та невиключеність споживання; 2) За джерелам фінансування: самофінансування та за рахунок дотацій; 3) За рівнем подільності: неподільні, подільні між невеликою групою та подільні між великими групами; 4) За ступенем чистоти: чисті та змішані. Неконкурентність у споживанні: споживання блага однією особою не впливає на кількість цього блага доступного для інших (вуличне освітлення, міські парки, радіомовлення). Невиключеність споживання: при наданні суспільного блага одному суб’єкту заборонити іншим людям його споживати неможливо або надзвичайно дорого (національна оборона). Проблема безбілетника – зловживання своїм становищем деяких осібв умовах великих розмірів групи, спрямоване на уникнення фінансування суспільного блага. Визначається податок Кларка (спосіб стимулювання економічних суб’єктів до чесного вивільнення свої переваг пр. прийнятті рішення щодо виробництва суспільного блага на виявлення осьового гравця). Осьовий гравець – той, чиє рішення щодо виробництва суспільного блага буде визначальним.