35.Соціальне страхування і економіка охорони здоров’я.

Соціальне страхування – державна політика, направлена на забезпечення соціального захисту населення. Причинами, що обумовлюють необхідність соц. страх. є: коливання доходу протягом життєвого циклу; провали ринку в забезпеченні приватного страхування (інформаційна асиметрія); макроекономічні ризики (безробіття, інфляція); короткозорість приватних агентів. До основних Ф-цій соц.. страхування: - формування грошових фондів, з яких покриваються затрати, пов’язані з утриманням непрацездатних та осіб, що з огляду на обставини не беруть участі в трудовому процесі;

= забезпечення певною мірою чисельності та структури трудових ресурсів;

= скорочення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих та непрацюючих громадян;

= сприяння вирівнювання життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу.

В Україні існують такі види соц.. страхування,: 1) на випадок безробіття – через Фонд державного загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття. 2) соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності – через Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. 3) від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності – через Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. 4) пенсійне страхування – через Пенсійний фонд України та недержавні пенсійні фонди. Специфіка системи охорони здоров’я (СОЗ): * залежність від немедичних факторів;

* наявність асиметрії інформації;

* залежність від ефекту масштабу;

*здатність породжувати позитивні екстерналії.

Існують такі моделі побудови СОЗ як: За характером участі: добровільна; примусова. За способом розрахунків: за відшкодуванням; через прямі контракти; змішана модель. Сучасній економіці СОЗ притаманні такі тенденції : = старіння населення;

= зростання багатств пацієнтів;

= зміна стилю життя;

= високий попит науково-технічних розробок;

= збереження інтенсивності праці СОЗ, що приводить до зростання вартості медичних послуг.

36.Дилема «доброго самаритянина», асиметрія інформації та ефективність сектору охорони здоров’я.

Дилема «доброго самаритянина»,полягає в тому, що людина котра допомогла іншій людині може бути покараною за свою доброту, наприклад, коли той, кому допомогли поскартися в суд на того, хто допоміг,

у Сша навіть існує Закон доброго самарянина - в США звід законів, що регулює право на надання першої допомоги і правове становище особи, таку допомогу надати. Головний пункт закону - потерпілий, як правило, не може пред'явити позов за неправильно надану першу допомогу, якщо вона виявлялася сумлінно, тобто зробив допомогу діяв, в межах своїх знань і досвіду, прагнучи забезпечити полегшення становища потерпілого. Не будь цього пункту, сторонні остерігалися б допомагати постраждалим, боячись наступного позову.

Асиметрична інформація – стан, за якого гравці при укладенні угоди володіють неоднаковою інформацією про предмет обміну. Наслідки: зростання ризиків страхування. Несприятливий вибір – деякий обсяг інформації, що приховується однією стороною від іншої. Наслідки для сфери виробництва – під дією ринкових сил з ринку витискуються якісні товари, а сусп..пропонується для споживання низькосортна продукція. для страхування – продаючи однотипний контракт і клієнтам з високою схильністю до ризику і тим у кого схильність низька, страховики фактично фінансують ризикову діяльність за рахунок добробуту людей несхильних ризикувати.

Незважаючи на проголошені Конституцією України принципи, система охорони здоров’я не забезпечує рівного безкоштовного доступу населення до якісних медичних послуг. Це виявляється в наступному:

низька якість медичних послуг. Очікувана тривалість життя населення України складає 68,2 року, що в середньому на 10 років нижче, ніж у країнах ЄС. Коефіцієнт дитячої смертності в 2,5 рази вищий, ніж у «старих» країнах ЄС. Рівень передчасної смертності втричі перевищує показник ЄС, рівень смертності від туберкульозу – в 20 разів вищий;

нерівний доступ до послуг охорони здоров’я. Бідні верстви населення страждають через відсутність можливості одержання необхідної медичної допомоги. Відомча медицина (з обмеженим доступом) ускладнює досягнення мети рівного доступу. Існують диспропорції у доступі до медичних послуг міських і сільських мешканців. Високим є тягар особистих витрат населення на послуги охорони здоров’я. Згідно офіційної статистики, витрати населення перевищують третину загального обсягу фінансування галузі (40 % у 2008 р.) і здійснюються безпосере-дньо під час одержання медичних послуг.