31.Природні монополії: сутність, умови існування, цінова політика, оподаткування.

Рис. Модель природної монополії Природна монополія виникає, коли існування одного виробника в галузі являється найбільш доцільним, оскільки лише за таких умов можливо створити необхідний обсяг (Q) продукції за низьких витрат. Доцільність природної монополії, обумовлюється: - дією зростаючого ефекту масштабу. - виникненням втрат ефективності внаслідок конкуренції. - високим рівнем фіксованих витрат на одиницю продукції. Переваги прир.монополії: - низькі витрати виробництва. - низькі ціни для кінцевого споживача. - широка доступність продуктів - висока зайнятість в галузі. - зменшення некомпенсованих витрат добробуту. Недоліки: - відсутність конкуренції означає падіння можливостей пр.. м. - складність управління (за умов перебування її в держвласності) чи регулювання (за умов приватної власності). Природна монополія представлена звичайно великими підприємствами з найвищою продуктивністю і мінімальними витратами. 2 причина існування монополій – виняткове право даної компанії на володіння яким-небудь рідкісним і важливим ресурсом. 3 причина – держава створює бар'єри для вступу нових виробників, видаючи патенти і ліцензії. Метою цінової стратегії монополіста є захоплення споживчого надлишку і перетворення його у монопольний прибуток. Вона реалізується за допомогою політики цінової дискримінації – продажу одного і того самого товару різним покупцям за різними цінами. Монополія намагається дослідити характер попиту різних груп покупців, щоб призначити кожному покупцю ціну, близьку до тієї, яку він міг би заплатити. Цінова дискримінація підвищує монопольну владу над ринком. Оподаткування в умовах монополії: Державне регулювання монополій може здійснюватися як прямим, так і непрямим чином. Пряме регулювання виражається у встановленні цін, непряме – у введенні податків. Так, паушальний податок, що стягується незалежно від об'єму випуску, є для монополіста елементом постійних, а не змінних витрат. Отже, оптимальний випуск продукції і її ціна після введення паушального податку не змінюється: зменшиться лише одержуваний монополістом прибуток. Значить, паушальний податок лягає цілком на монополіста. Його не можна перекласти на покупців через вищу ціну і менший об'єм випуску, як у разі потоварного податку. Потоварний податок встановлюється з розрахунку на одиницю продукції, а загальна сума податку залежить від об'єму випуску.