22.Тіньовий сектор економіки: особливості вимірювання.

Тіньова економіка – паралельні структури, які існують в межах національної економіки і характеризуються двома властивостями: 1)не належать до офіційної економіки, а отже є нелегальними, непрозорими, а також неконтрольованими. 2)потужно впливають на діяльність легальних структур, оскільки між ними ввесь час переміщуються також потоки благ та грошових коштів.

Існують такі типи тінової економіки як:

Неофіційна(сіра) (домогосподарства безпосередньо ставорюють продукцію для власного споживання, оминаючи індустріальне виробництво і ринки)

Іллегальна(в межах якої обертаются матеріальні і фінансові ресурси, навмисно виведені з офіційного господарстваз метою ухилення від оподаткування і контролю).

Кримінальна(відбуваєтся оборот товарів і послуг заборонених законом).

Методами вимірювання є: 1) Компаративний аналіз доходів і видатків. Інформація про доходи, що надійшли від суб’єктів до податкових органів співставляються з даними соціологічного дослідження витрат домогосподарств та компаній.

2) Вимірювання за допомогою похідного показника: - рівень енергоспоживання(норма витрат на електроенергію обчислюється за даними легальних суб’єктів порівняно з нормами споживання електроенергії вцілому). - розмір грошової маси в обігу (якщо частка готівки є високою по відношенню до коштів, що передбачаєтсяв депозитах).

3) Інші методики націлені на уловлення розбіжностей:

- між зарєєстрованими та фактично зайнятими по секторам економіки .

- між піковими коливаннями в часі кількості здійснених операцій в економіці.

Сучасними науковцями-економістами розроблені різні методи вимірювання тіньової економіки, проте не існує єдиної точки зору, які з методів дають найбільш точні результати. Специфіка кожної країни, нестача статистичних даних вимагають в кожному окремому випадку вибирати сприятливий метод або використовувати комплекс різних методів, щоб мати найбільш повне уявлення про обсяги тіньової економіки.

23.Оптимальне оподаткування. Правило Рамсея.

Оптим. оподат.(ОО) – це мінімізація величини непродуктивних суп.витрат в екон. під діє податків. ОО=мінімізація надлишкових податкових тягарів для 2-х товарів Х та У. Здійснюється відповідно до правила зворотної еластичності.

Проблема: ОО часто суперечить завданню досягнення кращої рівності за доходами в суспільстві.

Правило зворотної еластичності – податкові ставки для кожного з товарів ( tx та ty) мають бути обмежено пропорційними до еластичностей кривих комплексного попиту на них ( Е’У та Е’Х) tx/ty = Ey/Ex.

Правило Ремсея будується на правилі зворотної еластичності: для забезпечення оптимальної структурі податків в екон. необхідно досягти ситуації, коли компенсований попит на кожне із оподаткованих благ зменшувався б в однаковій пропорції порівняно з вихідним станом.

24.Вимірювання доходів і крива Лоренца. Умови неповного ранжування.

Дослідження показують, що найбільша частка національного доходу припадає на заробітну плату. Той факт, що в економічно розвинених країнах більша частка доходів припадає на дохід від праці, ще не означає, що розподіл національного доходу в цих країнах досяг соціальної справедливості. Аналіз статистичних даних показує, що у цих країнах існує значна нерівність доходів. Ступінь нерівності доходів можна визначити за допомогою кривої Лоренца– графіка, який ілюструє ступінь нерівності:

Рис. Крива Лоренца. На рисунку видно, що кумулятивний % сімей (населення) відкладено на осі абсцис, а кумулятивний % доходу — на осі ординат. Теоретичну можливість абсолютно рівного розподілу доходу показує бісектриса. Вона вказує на те, що будь-який даний відсоток сімей отримує відповідний відсоток доходу. Це означає, що коли 20 % всіх сімей отримують 20 % всього доходу, 40 % — 40 %, а 60 % — 60 % тощо, то відповідні точки будуть розміщені на бісектрисі. Крива Лоренца демонструє не теоретичний, а фактичний розподіл доходу. Як вказує точка а, 20 % всіх сімей з найнижчими доходами отримують 7 % доходу; точка б вказує, що 40 % сімей з низькими доходами отримують 18 % доходу тощо. Ділянка між лінією, що позначає абсолютну рівність, і кривою Лоренца вказує на ступінь нерівності доходів. Чим більша ця ділянка, або розрив між лініями, тим більший ступінь нерівності доходів. Коли б фактичний розподіл доходів був абсолютно рівним, то крива Лоренца і бісектриса співпали б і розрив зник. Точка е на графіку відповідає ситуації абсолютної нерівності, коли 1 % сімей має 100 % доходу, а інші не мають нічого. У цьому випадку крива Лоренца співпаде з осями системи координат, утворивши прямий трикутник з вершиною в точці е. Трикутник, створений діагоналлю і осями координат, характеризує цей крайній ступінь нерівності. Криву Лоренца можна використати для порівняння розподілу доходів у різні періоди часу або в різних країнах, або між різними соціальними групами населення, беручи до уваги доходи до і після вирахування податків, а також трансфертні платежі. У перехідній економіці України спостерігається особливо велика різниця між доходами працюючого населення і пенсіонерів. Дуже великий розрив існує також між доходами працівників окремих галузей народного господарства та видів економічної діяльності, приміром, між доходами працівників вугільної, металургійної промисловості, нафтоперероблення, працівників, зайнятих фінансовою діяльністю, з одного боку, і працівників освіти, охорони здоров'я, культури, з другого.