2. Організаційні питання виконання дипломних робіт

2.1. Типова схема послідовних етапів виконання дипломної роботи спеціаліста, магістра:

• вибір та затвердження теми;

• складання, узгодження з науковим керівником плану та індивідуального завдання до виконання дипломної магістерської роботи;

• критичний аналіз нормативно-правової бази інформації та спеціальної літератури з проблем, що розглядаються у роботі;

• збір, обробка, систематизація і науковий аналіз фактографічної інформації, яка міститься у статистичних збірниках, аналітичних звітах міжнародних і національних науково-дослідних центрів, а також в системі обліку та звітності конкретних підприємств, організацій і установ;

• формулювання висновків на основі наукової аргументації;

• обґрунтування рекомендацій і пропозицій, спрямованих на удосконалення законодавства та юридичної практики;

• написання першого варіанту роботи та представлення його науковому керівнику;

• усунення недоліків, внесення доповнень, написання остаточного варіанту роботи та її оформлення;

• подання роботи на кафедру для попереднього захисту;

• отримання відзиву наукового керівника;

• зовнішнє рецензування;

• подання роботи на кафедру;

• захист дипломної роботи на засіданні ДЕК.

2.2. Дипломна робота виконується на основі глибокого вивчення літературних джерел. Метою опрацювання значної кількості наукових праць є визначення на їх підставі ступеня дослідження обраної теми, виявлення дискусійних питань, недосконалості норм законодавства, невирішених проблем. Підбір і вивчення літератури є одним з важливих етапів роботи студента, а обсяг визначається метою на різних стадіях виконання дослідження.

2.3. Методика вивчення літературних джерел як основа наукового дослідження у дипломній роботі залежить від характеру та індивідуальних здібностей студента - загальноосвітнього рівня, його спеціальної підготовки, ерудиції та інших якостей. Проте доцільно дотримуватись загальних правил обробки літературних джерел. Спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (нормативними актами, підручниками, монографіями, дисертаціями тощо), а потім з прикладною. Ознайомлення з літературою включає огляд змісту, ознайомлення зі вступом та анотацією. Розділи, які мають особливе значення для дослідження проблеми ретельно обробляються з точки зору наявності в них ідей і пропозицій для вирішення проблемних питань.

Систему нормативних джерел складають – закони, насамперед, Конституція України і кодифіковані акти (Кодекси), Укази Президента України, Постанови та Декрети Кабінету Міністрів, постанови та роз’яснення вищих судових органів, накази міністерств, відомчі інструкції, рішення органів самоврядування тощо.

Монографія – один із основних видів науково-літературних джерел, в якому найглибше і найпослідовніше викладаються результати наукових досліджень. Звичайно, монографія публікується на матеріалах дисертаційних досліджень (кандидатських чи докторських), їхніми авторами, як правило, є відомі вчені. В монографіях знаходять відображення як теоретичні, так і прикладні (практичні) частини дослідження. Вони, як путівники, визначають шлях дослідникам в окремих напрямках, розкриваючи суттєві теоретичні положення, а також способи досягнення результатів. Монографії треба читати уважно, виписуючи найважливіші положення, висловлювання, рекомендації автора. Крім того, ці роботи здебільшого супроводжуються докладними списками літератури за проблемами дослідження, які відкривають широке поле для плідного пошуку. Слід звертати увагу насамперед на цей вид науково-літературних джерел.

Дисертації - це наукові рукописні роботи, фундаментальні дослідження, після захисту яких аспіранту, докторанту надається вчений ступінь кандидата чи доктора наук.

Автореферати – це короткі викладки, що публікуються за матеріалами дисертацій. У разі необхідності ними також може користуватися дослідник.

Статті – це публікації, які висвітлюють питання, що вивчаються, погляди автора з конкретних проблем, результати дослідження. Студент може звертатися до статей, опублікованих у різних наукових збірниках чи в спеціальних наукових журналах. До речі, специфіка наукових журнальних статей - у донесенні найоперативнішої інформації, у розгляді тих проблем, які актуальні сьогодні.

Тези – коротко сформульовані положення висновків, підсумків, рекомендацій за матеріалами дослідження з тих чи інших проблем. Обсяг їх невеликий - 2-3 сторінки. Збірники тез здебільшого публікуються згідно з матеріалами конференцій, присвячених розгляду конкретних проблем дослідження.

2.4. Пошук літературних джерел здійснюється студентом самостійно різними методами. Загальний порядок опрацювання літературних джерел може визначати наступні напрямки:

- вивчення фондів бібліотеки Університету та інших бібліотек за тематичними та алфавітними каталогами;

- ознайомлення з науковими публікаціями провідних науковців кафедри, факультету, Університету;

- робота з періодичними виданнями фондів читального залу бібліотеки Університету;

- користування послугами бібліотек з мережі INTERNET;

- інші джерела за порадою керівника.

2.5. На стадії вибору теми доцільне попереднє ознайомлення з основною спеціальною літературою з проблем ефективного функціонування відповідних правових інститутів, правових засобів регулювання суспільних відносин, удосконалення законодавства, стану юридичної практики. Задля економії часу дослідника важливим є вивчення інформаційних видань: бібліографічних, реферативних та оглядових метою визначення напрямів дослідження.

2.6. Наступна стадія організаційного процесу виконання дипломної роботи передбачає складання студентом плану дослідження на підставі аналітичного огляду основних літературних джерел з обраної теми, чіткого визначення основних понять, що входять у назву теми. При розробці плану необхідно виходити з того, що виконання окремих розділів і підрозділів слід розглядати з позиції розкриття теми в цілому. Тому структура плану має бути логічною, всі питання повинні бути взаємопов’язані. Самостійно складений план обговорюється з керівником, за необхідності уточнюється і затверджується ним.

2.7. В процесі підготовки до написання дипломної роботи підбираються і вивчаються літературні джерела, складається бібліографія.

Під час складання бібліографії необхідно фіксувати бібліотечні шифри кожного джерела, щоб не витрачати часу на повторний пошук. Найбільш оптимальний варіант – складання картотеки на окремих картках.

2.8. Якісне проведення подальшої науково-дослідної роботи передбачає ґрунтовне вивчення й аналіз раніше опублікованих джерел за темою дослідження. Результати досліджень із проблем окремих галузей права відображені у різних видах наукових праць. Роботу з джерелами на цій стадії необхідно розпочати з вивчення нормативних документів, підручників, навчальних посібників, довідників, а також монографій, дисертацій, авторефератів. Потім обов’язково слід ознайомитися зі статтями у юридичних журналах, збірниках наукових праць, збірниках наукових статей і матеріалів наукових конференцій, тезах наукових доповідей, звітах.

Особливу увагу необхідно приділити періодичним виданням і засобам Інтернету, де оперативно публікуються результати наукових досліджень фахівців. Найбільша кількість публікацій з правових питань міститься у періодичних виданнях: «Право України», «Підприємництво, господарство і право», «Юридична Україна», «Юридична практика», «Збірник рішень арбітражної практики Вищого арбітражного суду України», «Вісник Вищого арбітражного суду України», «Вісник господарського судочинства», «Вісник податкової служби України», «Вісник Верховного Суду України» тощо. З метою прискорення роботи доцільно використовувати систематичний покажчик статей, який друкується в останньому номері журналу.

2.9. Звернення до тих чи інших науково-літературних джерел рекомендується погодити з науковим керівником. Разом з цим студент має продемонструвати самостійність мислення при вивченні наукової літератури, вміння виявити логічний зв’язок між наведеними визначеннями правничих категорій, понять, термінів і формування на цій основі власної позиції з досліджуваної теми.

2.10. Написання тексту роботи здійснюється відповідно до плану на основі критичного аналізу нормативно-правової інформації та спеціальної літератури з проблеми, яка досліджується, а також опрацьованої та систематизованої фактографічної інформації. У тексті наводяться необхідні узагальнені та аналітичні відомості, обґрунтовуються пропозиції та рекомендації, формулюються висновки.

2.11. Термін закінчення дослідження встановлює науковий керівник відповідно до завдання та графіку виконання дипломної, магістерської роботи, але не пізніше дати проведення попереднього захисту.

2.12. У разі недотримання графіку подання окремих розділів на два і більше тижнів науковий керівник повідомляє про це декана факультету (директора філії) для проведення відповідної роботи. У разі неможливості подальшого виконання графіку студенту надається академічна відпустка (за наявності об’єктивних обставин) або студент відраховується за невиконання графіку навчального процесу (за відсутності об’єктивних обставин).

2.13. Завершуючи роботу, необхідно прочитати її, звернути особливу увагу на взаємозв’язок між частинами, літературну редакцію, виправлення помилок, наявність повторів, суперечностей, невдало підібраних порівнянь тощо. Особливо детальної перевірки потребують цитати, цифри, бібліографічні посилання. При необхідності потрібно доопрацювати рукопис.

У роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки. Термінологія, яка застосовується у тексті, повинна відповідати загальноприйнятій у певній науковій галузі. Не допускається використання зворотів розмовної мови, техніцизмів та професіоналізмів. Слід уникати слів «я», «мною», краще – «дослідивши», «визначивши», «отримано» і т.д.

2.14. В першому варіанті текст дипломної роботи з таблицями, графіками, малюнками і додатками подається науковому керівникові у не зброшурованому вигляді. Відповідно до зауважень і вказівок керівника студент вносить виправлення і доповнення до змісту дипломної роботи.

Якщо студент відмовляється враховувати зауваження чи рекомендацій наукового керівника, останній попереджує студента про наслідки: негативний відзив, негативна рецензія, зниження оцінки під час захисту дипломної роботи.

Результатом перевірки керівником остаточного варіанту дипломної роботи є конкретні висновки щодо відповідності наданого варіанту тим вимогам, які ставляться до такого виду наукових кваліфікаційних робіт в Університеті і можливості допуску до захисту в ДЕК.

2.15. Остаточний варіант роботи зшивається у твердій обкладинці у наступній послідовності:

титульний аркуш,

відзив наукового керівника,

зовнішня рецензія,

зміст,

вступ,

теоретична та науково-аналітична частини,

висновки,

список використаних джерел,

додатки.

Завершену дипломну роботу на титульному аркуші підписують студент і науковий керівник.

2.16. Студент готує до захисту ілюстративний матеріал у вигляді презентації за допомогою програмного продукту Microsoft Office PowerPoint, аналогічних програмних продуктів та/або роздаткового матеріалу, який містить таблиці, графіки, діаграми, схеми тощо, на які посилається автор у своїй доповіді, а також основні висновки та пропозиції, сформульовані в результаті дослідження. Необхідну кількість та зміст ілюстрацій студент визначає самостійно, але погоджує з науковим керівником. Роздатковий матеріал оформлюється на окремих аркушах формату А4. На титульній сторінці необхідно вказати тему дипломної (випускної) роботи та її виконавця. Таблиці та рисунки разом мають наскрізну нумерацію роздаткового матеріалу.

Кількість папок із роздатковим матеріалом відповідає кількості членів ДЕК.

2.17. До захисту дипломної роботи необхідно:

- провести апробацію матеріалів дослідження (виступ на наукових конференціях та опублікована наукова стаття);

- отримати відзив наукового керівника;

- отримати зовнішню рецензію,

- рішення випускової кафедри про допуск до захисту.

2.18. Для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» публікації тез доповіді на науковій конференції та/або наукової статті є обов’язковою вимогою.