Для побудови
комбінаційних схем, що будуть реалізувати
функції збудження тригерів керуючого
автомату, потрібно записати ці функції
у вигляді їх таблиці істинності та за
допомогою діаграм Вейча знайти МДНФ
кожної з них. Далі потрібно представити
ці МДНФ в потрібному елементному базисі
згідно завдання.
2.10 Запис та мінімізація пф збудження тригерів автомату
Таблиця
істинності функцій збудження тригерів
показана в таблиці 2.3.
Таблиця
2.3 - Таблиця істинності функцій збудження
тригерів автомата
Q3
Q2
Q1
X2
X1
D3
T2
D1
0
0
0
0
0
0
0
1
0
1
0
0
0
0
1
0
1
0
2
0
0
0
1
0
0
1
0
3
0
0
0
1
1
0
1
0
4
0
0
1
0
0
1
0
1
5
0
0
1
0
1
1
0
1
6
0
0
1
1
0
1
0
1
7
0
0
1
1
1
1
0
1
8
0
1
0
0
0
0
0
1
9
0
1
0
0
1
0
0
1
10
0
1
0
1
0
0
0
1
11
0
1
0
1
1
0
0
1
12
0
1
1
0
0
0
0
1
13
0
1
1
0
0
0
0
1
14
0
1
1
1
0
0
0
1
15
0
1
1
1
1
0
0
1
16
1
0
0
0
0
0
1
1
17
1
0
0
0
1
0
1
1
18
1
0
0
1
0
0
1
1
19
1
0
0
1
1
0
1
1
20
1
0
1
0
0
1
0
0
21
1
0
1
0
1
1
0
0
22
1
0
1
1
0
1
0
0
23
1
0
1
1
1
1
0
0
24
1
1
0
0
0
0
1
0
25
1
1
0
0
1
0
1
0
26
1
1
0
1
0
0
1
0
27
1
1
0
1
1
0
1
0
28
1
1
1
0
0
1
1
1
29
1
1
1
0
1
1
1
1
30
1
1
1
1
0
1
1
1
31
1
1
1
1
1
1
1
0
За
допомогою таблиці істинності згідно
таблиці 2.3 та діаграм Вейча, що
показані
на
рисунках 2.14 – 2.17 запишемо функції
сегментів в мінімальній диз’юнктивній
нормальній
формі
Рисунок
2.14 – Діаграма
Вейча для функцій входу D3
тригера
Згідно
рисунка 2.14 отримуємо МДНФ функцій входу
D3
тригера.
Рисунок
2.15
– Діаграма
Вейча для функцій входу T2
тригера
Згідно
рисунка 2.15
отримуємо МДНФ функцій входу
T2
тригера
