- •31. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •50. Ризик підрядника, за договором підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •53. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •59. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.
- •62. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.
- •64. Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •82. Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.
- •1. Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.
- •2. Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення). Види зобов’язань.
- •3. Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.
- •4. Альтернативні та факультативні зобов’язання.
- •5. Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).
- •6. Зобов’язання за участю третьої особи.
- •7. Заміна кредитора та боржника в зобов’язанні: підстави та порядок.
- •8. Поняття і основні засади (принципи) виконання зобов’язань. Принцип належного виконання зобов’язань.
- •9. Способи виконання зобов’язань.
- •11. Забезпечення виконання зобов’язання: поняття, загальні умови та види.
- •16. Застава: поняття, види і підстави виникнення та припинення застави.
- •17. Договір застави: поняття, предмет, сторони, форми та зміст.
- •19. Поняття і підстави припинення зобов’язань.
- •20. Порушення зобов’язання: поняття і правові наслідки.
- •21. Прострочення боржника і кредитора у зобов’язанні.
- •22. Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов’язання: відповідальність за порушення грошового зобов’язання, підстави для звільнення від відповідальності.
- •23. Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.
- •24. Свобода договору. Межі реалізації принципу свободи договору.
- •25. Класифікація цивільно-правових договорів: критерії, підстави, види та значення класифікації у цивільному праві.
- •27. Тлумачення умов договору.
- •28. Стадії укладення цивільно-правового договору. Вирішення переддоговірних спорів.
- •29. Зміна або розірвання договору, правові наслідки.
- •30. Поняття, предмет, форма, різновиди договору купівлі-продажу.
- •31. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •32. Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.
- •33. Договір роздрібної купівлі-продажу: поняття, предмет, сторони та їх права та обов’язки.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •35. Договір поставки: поняття та загальна характеристика.
- •36. Договір контрактації сільськогосподарської продукції: поняття та загальна характеристика.
- •39. Договір міни: поняття та загальна характеристика.За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
- •41. Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
- •42. Поняття, зміст і різновиди договору найму (оренди) майна.
- •43. Договір прокату: поняття, предмет та зміст договору.
- •44. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (поняття, форма).
- •45. Договорів найму (оренди) транспортного засобу: поняття, предмет, види.
- •48. Договір позички: поняття та загальна характеристика.
- •49. Зобов’язань, що виникають у зв’язку з виконанням робіт. Договір підряду: поняття, предмет та види.
- •50. Ризик підрядника, за договором підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •51. Договір побутового підряду: поняття та загальна характеристика.
- •54. Договір на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, загальна характеристика.
- •56. Зобов’язань із договорів про надання послуг: поняття, зміст, загальна характеристика та види.
- •58. Договір перевезення пасажира та багажу: поняття та форма.
- •59. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.
- •61. Договір зберігання та його види.
- •63. Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.
- •64. Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.
- •65. Страхування: поняття, форми та види зобов’язань зі страхування. Елементи страхового зобов’язання.
- •66. Учасники страхового зобов’язання.
- •67. Договір страхування: поняття, загальна характеристика, форма.
- •68. Договір доручення: поняття, предмет та зміст договору.
- •69. Договір комісії: поняття, предмет та зміст договору.
- •70. Договір управління майном: поняття, предмет, та зміст договору.
- •72. Кредитний договір: поняття та зміст договору.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •78. Ліцензійний договір: поняття, умови, строк.
- •80. Договір простого товариства. Учасники договору; їх права та обов’язки.
- •81. Договір комерційної концесії: поняття, предмет, обов’язки сторін.
- •82. Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.
- •83. Зобов’язання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
- •84. Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди: поняття та види.
- •85. Зобов’язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •86. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •88. Загальна характеристика зобов’язань з відшкодування шкоди.
- •89. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
- •90. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •91. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.
- •95. Відшкодування шкоди, завданої злочином.
- •97. Відшкодування шкоди, завданої спільними діями двох або більше осіб.
- •100. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого.
- •102. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): підстави, суб’єкти, строки.
- •104. Одностороння відмова від зобов’язання.
- •105. Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
16. Застава: поняття, види і підстави виникнення та припинення застави.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Забезпечувальна дія: 1. Боржник стимулюється до виконання зобов'язання під страхом звернення стягнення на закладене майно. 2. У разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, застава забезпечує можливість для кредитора одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, якщо інше не встановлено законом.
Види: 1. Іпотека – застава нерухомого майна, що залишається у володінні й користуванні іпотекодавця. 2. Застава товарів в обороті чи переробці – застава, предметом якої є сировина, готова продукція тощо. Можливою є заміна предмета застави за умови, що його вартість не буде меншою зазначеної в договорі застави. Зберігається право розпорядження закладеним майном заставодавцем. 3. Заклад – застава рухомого майна, що передається заставодержателю. Предмет застави може бути залишений у заставодавця, але опечатаний заставодержателем. 4. Застава майнових прав – застава права вимоги заставодавця за зобов'язаннями до його боржників. 5. Застава цінних паперів. Вексель і деякі інші цінні папери передаються за допомогою індосаменту (передавального напису).
Підстави виникнення: договору, закону або рішення суду.
Припинення права застави: 1. У разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Оскільки застава є акцесорним зобов'язанням (додатковим до забезпеченого нею основного зобов'язання), то вона припиняється з припиненням основного зобов'язання. При цьому не має значення, з якої підстави припинилося основне зобов'язання: за рахунок виконання основного зобов'язання; визнання договору, що став підставою виникнення зобов'язання, недійсним тощо. Припинення основного зобов'язання припиняє договір застави. 2. У разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив його. 3. При реалізації предмета застави. 4. У разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави. 5. В інших випадках, встановлених законом.
17. Договір застави: поняття, предмет, сторони, форми та зміст.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Предмет: 1. Майно (крім національних, культурних, історичних цінностей, занесених до Державного реєстру національної культурної спадщини, об'єктів державної власності, приватизація яких заборонена; майнових комплексів держпідприємств, що проходять процес корпоратизації. 2. Майнові права (крім тих, які нерозривно пов'язані з особою кредитора, напр., право на одержання пенсії, аліментів, субсидій, а також інших вимог, застава яких заборонена законом).
Істотні умови: 1) умова про предмет договору та його ціну; 2) сутність, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою; 4) вказівка на те, у кого перебуває заставлене майно.
Форма: 1) письмова форма; 2) щодо іпотеки (застави нерухомості) необхідними є нотаріальне посвідчення та державна реєстрація іпотеки. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є чинним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно (ст. 4 Закону України «Про іпотеку»)
Сторони. Заставодавець – боржник або майновий поручитель. Заставодавцем є власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Обов'язки: без згоди заставодержателя не вчиняти дій, пов'язаних з відчуженням предмета застави, якщо інше не передбачено договором; – інші обов'язки, які кореспондуються щодо прав заставодержателя та встановлені законом, договором застави. Права: користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із сутності застави; – заповідати заставлене майно.
Заставодержател – кредитор за основним зобов'язанням, забезпеченим заставою. Обов'язки: не перешкоджати заставодавцю у здійсненні його прав. Права: 1) звернути стягнення на предмет застави у випадку невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання; 2) у випадку невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави (з урахуванням відсотків, неустойки, збитків тощо, якщо інше не встановлено договором); 3) давати згоду на відчуження предмета застави заставодавцем; користуватися переданим йому предметом застави лише у випадках, встановлених договором; 4) вимагати дострокового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, в передбачених законом випадках.
18. Притримання: поняття та підстави виникнення.Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов’язання.
Забезпечувальна дія: 1. Перебування речі, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у кредитора сковує дії боржника щодо фізичного впливу на цю річ, що негативно впливає на боржника і стимулює його до виконання зобов'язання. 2. Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, можуть бути задоволені з її вартості відповідно до закону.
Предмет утримання: річ, яка належить боржникові, але правомірно перебуває у кредитора.
Права кредитора: 1) притримувати в себе річ, яка правомірно перебуває у нього, але належить боржникові у разі невиконання боржником у строк зобов'язання з оплати цієї речі або пов'язаних з нею витрат чи інших збитків; 2) притримувати в себе річ, яка правомірно перебуває у нього, але належить боржникові у забезпечення інших своїх вимог, якщо інше не встановлено договором чи законом; 3) притримувати в себе річ, що правомірно перебуває у нього, але належить боржникові у випадку, якщо права на неї, які виникли після передання речі у володіння кредитора, набула третя особа; 4) задовольнити свої вимоги з вартості речі, яку він притримує, у порядку, встановленому законом.
Обов'язки кредитора: 1) нести ризик випадкового знищення або пошкодження притримуваної речі, якщо інше не встановлено законом; 2) негайно повідомити про притримання боржника; 3) утримуватися від користування річчю, яку він притримує.
До кредитора, який притримує в себе річ боржника, не переходить право власності на неї.