- •31. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •50. Ризик підрядника, за договором підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •53. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •59. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.
- •62. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.
- •64. Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •82. Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.
- •1. Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.
- •2. Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення). Види зобов’язань.
- •3. Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.
- •4. Альтернативні та факультативні зобов’язання.
- •5. Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).
- •6. Зобов’язання за участю третьої особи.
- •7. Заміна кредитора та боржника в зобов’язанні: підстави та порядок.
- •8. Поняття і основні засади (принципи) виконання зобов’язань. Принцип належного виконання зобов’язань.
- •9. Способи виконання зобов’язань.
- •11. Забезпечення виконання зобов’язання: поняття, загальні умови та види.
- •16. Застава: поняття, види і підстави виникнення та припинення застави.
- •17. Договір застави: поняття, предмет, сторони, форми та зміст.
- •19. Поняття і підстави припинення зобов’язань.
- •20. Порушення зобов’язання: поняття і правові наслідки.
- •21. Прострочення боржника і кредитора у зобов’язанні.
- •22. Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов’язання: відповідальність за порушення грошового зобов’язання, підстави для звільнення від відповідальності.
- •23. Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.
- •24. Свобода договору. Межі реалізації принципу свободи договору.
- •25. Класифікація цивільно-правових договорів: критерії, підстави, види та значення класифікації у цивільному праві.
- •27. Тлумачення умов договору.
- •28. Стадії укладення цивільно-правового договору. Вирішення переддоговірних спорів.
- •29. Зміна або розірвання договору, правові наслідки.
- •30. Поняття, предмет, форма, різновиди договору купівлі-продажу.
- •31. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •32. Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.
- •33. Договір роздрібної купівлі-продажу: поняття, предмет, сторони та їх права та обов’язки.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •35. Договір поставки: поняття та загальна характеристика.
- •36. Договір контрактації сільськогосподарської продукції: поняття та загальна характеристика.
- •39. Договір міни: поняття та загальна характеристика.За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
- •41. Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
- •42. Поняття, зміст і різновиди договору найму (оренди) майна.
- •43. Договір прокату: поняття, предмет та зміст договору.
- •44. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (поняття, форма).
- •45. Договорів найму (оренди) транспортного засобу: поняття, предмет, види.
- •48. Договір позички: поняття та загальна характеристика.
- •49. Зобов’язань, що виникають у зв’язку з виконанням робіт. Договір підряду: поняття, предмет та види.
- •50. Ризик підрядника, за договором підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •51. Договір побутового підряду: поняття та загальна характеристика.
- •54. Договір на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, загальна характеристика.
- •56. Зобов’язань із договорів про надання послуг: поняття, зміст, загальна характеристика та види.
- •58. Договір перевезення пасажира та багажу: поняття та форма.
- •59. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.
- •61. Договір зберігання та його види.
- •63. Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.
- •64. Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.
- •65. Страхування: поняття, форми та види зобов’язань зі страхування. Елементи страхового зобов’язання.
- •66. Учасники страхового зобов’язання.
- •67. Договір страхування: поняття, загальна характеристика, форма.
- •68. Договір доручення: поняття, предмет та зміст договору.
- •69. Договір комісії: поняття, предмет та зміст договору.
- •70. Договір управління майном: поняття, предмет, та зміст договору.
- •72. Кредитний договір: поняття та зміст договору.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •78. Ліцензійний договір: поняття, умови, строк.
- •80. Договір простого товариства. Учасники договору; їх права та обов’язки.
- •81. Договір комерційної концесії: поняття, предмет, обов’язки сторін.
- •82. Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.
- •83. Зобов’язання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
- •84. Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди: поняття та види.
- •85. Зобов’язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •86. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •88. Загальна характеристика зобов’язань з відшкодування шкоди.
- •89. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
- •90. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •91. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.
- •95. Відшкодування шкоди, завданої злочином.
- •97. Відшкодування шкоди, завданої спільними діями двох або більше осіб.
- •100. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого.
- •102. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): підстави, суб’єкти, строки.
- •104. Одностороння відмова від зобов’язання.
- •105. Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
90. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
Підставою виникнення зобов’язань з відшкодування моральної шкоди є такий юридичний факт як завдання моральної шкоди.
Моральна шкода: 1) шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких, а також у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. 3) приниження честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відшкодування моральної шкоди: 1) Моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 2) Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. 3) Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, що спричинила моральну шкоду, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
91. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.
Вина – намірене чи ненамірене, але завжди залежне від волі і свідомості суб’єкта права його власне ставлення до вжиття чи невжиття заходів запобігання зовнішньому прояву своєї поведінки, яка є протиправною і шкідливою для особистих немайнових чи майнових благ, належних оточенню. Шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується.
Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, – також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. Враховуючи обставини, за яких було завдано шкоди у стані крайньої необхідності, суд може покласти обов'язок її відшкодування на особу, в інтересах якої діяла особа, яка завдала шкоди, або зобов'язати кожного з них відшкодувати шкоду в певній частці або звільнити їх від відшкодування шкоди частково або в повному обсязі.
92. Відшкодування особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
93. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або посадовою чи службовою особою цих органів при здійсненні ними своїх повноважень.Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
94. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.Шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, виникає в разі постановлення судом виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства, а також у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Виключення: 1) якщо кримінальну справу закрито на підставі закону про амністію або акта про помилування, право на відшкодування шкоди не виникає; 2) фізична особа, яка у процесі дізнання, попереднього (досудового) слідства або судового розгляду шляхом самообмови перешкоджала з’ясуванню істини і цим сприяла незаконному засудженню, незаконному притягненню до кримінальної відповідальності, незаконному застосуванню як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконному затриманню, незаконному накладенню адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, не має права на відшкодування шкоди.
Види відшкодування шкоди: 1) Заробіток та інші грошові доходи, які громадянин втратив унаслідок незаконних дій (з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення), – за рахунок державного бюджету; 2) Майно (в тому числі гроші, грошові вклади і проценти за ними, цінні папери та проценти за ними, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт. Майно повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно. Якщо у цих юридичних осіб недостатньо коштів для компенсації або вони ліквідовані, вартість майна (частина вартості) відшкодовується за рахунок державного бюджету; 3) Штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) Суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги.
