
- •31. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •50. Ризик підрядника, за договором підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •53. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •59. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.
- •62. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.
- •64. Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •82. Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.
- •1. Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.
- •2. Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення). Види зобов’язань.
- •3. Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.
- •4. Альтернативні та факультативні зобов’язання.
- •5. Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).
- •6. Зобов’язання за участю третьої особи.
- •7. Заміна кредитора та боржника в зобов’язанні: підстави та порядок.
- •8. Поняття і основні засади (принципи) виконання зобов’язань. Принцип належного виконання зобов’язань.
- •9. Способи виконання зобов’язань.
- •11. Забезпечення виконання зобов’язання: поняття, загальні умови та види.
- •16. Застава: поняття, види і підстави виникнення та припинення застави.
- •17. Договір застави: поняття, предмет, сторони, форми та зміст.
- •19. Поняття і підстави припинення зобов’язань.
- •20. Порушення зобов’язання: поняття і правові наслідки.
- •21. Прострочення боржника і кредитора у зобов’язанні.
- •22. Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов’язання: відповідальність за порушення грошового зобов’язання, підстави для звільнення від відповідальності.
- •23. Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.
- •24. Свобода договору. Межі реалізації принципу свободи договору.
- •25. Класифікація цивільно-правових договорів: критерії, підстави, види та значення класифікації у цивільному праві.
- •27. Тлумачення умов договору.
- •28. Стадії укладення цивільно-правового договору. Вирішення переддоговірних спорів.
- •29. Зміна або розірвання договору, правові наслідки.
- •30. Поняття, предмет, форма, різновиди договору купівлі-продажу.
- •31. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •32. Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.
- •33. Договір роздрібної купівлі-продажу: поняття, предмет, сторони та їх права та обов’язки.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •35. Договір поставки: поняття та загальна характеристика.
- •36. Договір контрактації сільськогосподарської продукції: поняття та загальна характеристика.
- •39. Договір міни: поняття та загальна характеристика.За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
- •41. Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
- •42. Поняття, зміст і різновиди договору найму (оренди) майна.
- •43. Договір прокату: поняття, предмет та зміст договору.
- •44. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (поняття, форма).
- •45. Договорів найму (оренди) транспортного засобу: поняття, предмет, види.
- •48. Договір позички: поняття та загальна характеристика.
- •49. Зобов’язань, що виникають у зв’язку з виконанням робіт. Договір підряду: поняття, предмет та види.
- •50. Ризик підрядника, за договором підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •51. Договір побутового підряду: поняття та загальна характеристика.
- •54. Договір на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, загальна характеристика.
- •56. Зобов’язань із договорів про надання послуг: поняття, зміст, загальна характеристика та види.
- •58. Договір перевезення пасажира та багажу: поняття та форма.
- •59. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.
- •61. Договір зберігання та його види.
- •63. Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.
- •64. Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.
- •65. Страхування: поняття, форми та види зобов’язань зі страхування. Елементи страхового зобов’язання.
- •66. Учасники страхового зобов’язання.
- •67. Договір страхування: поняття, загальна характеристика, форма.
- •68. Договір доручення: поняття, предмет та зміст договору.
- •69. Договір комісії: поняття, предмет та зміст договору.
- •70. Договір управління майном: поняття, предмет, та зміст договору.
- •72. Кредитний договір: поняття та зміст договору.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •78. Ліцензійний договір: поняття, умови, строк.
- •80. Договір простого товариства. Учасники договору; їх права та обов’язки.
- •81. Договір комерційної концесії: поняття, предмет, обов’язки сторін.
- •82. Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.
- •83. Зобов’язання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
- •84. Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди: поняття та види.
- •85. Зобов’язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •86. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •88. Загальна характеристика зобов’язань з відшкодування шкоди.
- •89. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
- •90. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •91. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.
- •95. Відшкодування шкоди, завданої злочином.
- •97. Відшкодування шкоди, завданої спільними діями двох або більше осіб.
- •100. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого.
- •102. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): підстави, суб’єкти, строки.
- •104. Одностороння відмова від зобов’язання.
- •105. Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
88. Загальна характеристика зобов’язань з відшкодування шкоди.
В даному випадку відшкодування шкоди складає обов’язок, який боржник повинен виконати на користь кредитора. Йдеться про зобов’язання, тобто правовідношення, яке виникає внаслідок протиправного завдання шкоди, у зв’язку з чим потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати від правопорушника, який завдав шкоди (боржника), виконання його обов’язку відшкодувати завдану шкоду. Зобов’язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб’єктивних особистих немайнових і майнових прав і інтересів учасників цивільних відносин. Ці зобов’язання належать до роду недоговірних і односторонніх.
Умови виникнення: шкода – наслідки порушення особистих немайнових або майнових благ, що охороняються законом (виявляєтьсяу втраті, зменшенні, неотриманні майнових благ потерпілою особою), також це моральні страждання, заподіяні потерпілому; протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, тобто така поведінка, яка суперечить правовим нормам; причинний зв'язок між шкодою і протиправними діями полягає в тому, що попереднє явище (причина) повинно породжувати за певних умов наступне явище (наслідок); вина особи, яка заподіяла шкоду, – це психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків
Види: 1) за суб’єктним складом – відшкодування ЮО або ФО шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою; відшкодування шкоди завданої суб’єктами публічного права; відшкодування шкоди завданої неповнолітніми та недієздатними ФО та особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та/або не могла керувати ними; відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами; 2) за об’єктом: шкода, завада особистим немайновим правам ФО чи ЮО; завдана майну ФО чи ЮО; відшкодування ядерної шкоди; відшкодування моральної шкоди.
Принципи інституту відшкодування шкоди: 1) генерального делікту – шкода завдана особистим немайновим правам чи майну ФО чи ЮО, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка цю шкоду завдала; 2) повного відшкодування – обсяг обов’язку відшкодувати шкоду визначається розміром цієї шкоди.
Функції: регулятивна, охоронювальна, попереджувальною, компенсаційною.
Відшкодування шкоди в рамках не договірних зобов’язань регулюється імперативними нормами, на засадах публічного права.
89. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Відшкодування майнової шкоди: 1) збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або у більшому розмірі; 2) з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; 3) розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Моральна шкода: 1) шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких, а також у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. 3) приниження честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відшкодування моральної шкоди: 1) Моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 2) Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. 3) Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, що спричинила моральну шкоду, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини