- •31. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •50. Ризик підрядника, за договором підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •53. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •59. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.
- •62. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.
- •64. Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •82. Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.
- •1. Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.
- •2. Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення). Види зобов’язань.
- •3. Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.
- •4. Альтернативні та факультативні зобов’язання.
- •5. Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).
- •6. Зобов’язання за участю третьої особи.
- •7. Заміна кредитора та боржника в зобов’язанні: підстави та порядок.
- •8. Поняття і основні засади (принципи) виконання зобов’язань. Принцип належного виконання зобов’язань.
- •9. Способи виконання зобов’язань.
- •11. Забезпечення виконання зобов’язання: поняття, загальні умови та види.
- •16. Застава: поняття, види і підстави виникнення та припинення застави.
- •17. Договір застави: поняття, предмет, сторони, форми та зміст.
- •19. Поняття і підстави припинення зобов’язань.
- •20. Порушення зобов’язання: поняття і правові наслідки.
- •21. Прострочення боржника і кредитора у зобов’язанні.
- •22. Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов’язання: відповідальність за порушення грошового зобов’язання, підстави для звільнення від відповідальності.
- •23. Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.
- •24. Свобода договору. Межі реалізації принципу свободи договору.
- •25. Класифікація цивільно-правових договорів: критерії, підстави, види та значення класифікації у цивільному праві.
- •27. Тлумачення умов договору.
- •28. Стадії укладення цивільно-правового договору. Вирішення переддоговірних спорів.
- •29. Зміна або розірвання договору, правові наслідки.
- •30. Поняття, предмет, форма, різновиди договору купівлі-продажу.
- •31. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.
- •32. Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.
- •33. Договір роздрібної купівлі-продажу: поняття, предмет, сторони та їх права та обов’язки.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •35. Договір поставки: поняття та загальна характеристика.
- •36. Договір контрактації сільськогосподарської продукції: поняття та загальна характеристика.
- •39. Договір міни: поняття та загальна характеристика.За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.
- •41. Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
- •42. Поняття, зміст і різновиди договору найму (оренди) майна.
- •43. Договір прокату: поняття, предмет та зміст договору.
- •44. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (поняття, форма).
- •45. Договорів найму (оренди) транспортного засобу: поняття, предмет, види.
- •48. Договір позички: поняття та загальна характеристика.
- •49. Зобов’язань, що виникають у зв’язку з виконанням робіт. Договір підряду: поняття, предмет та види.
- •50. Ризик підрядника, за договором підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •51. Договір побутового підряду: поняття та загальна характеристика.
- •54. Договір на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, загальна характеристика.
- •56. Зобов’язань із договорів про надання послуг: поняття, зміст, загальна характеристика та види.
- •58. Договір перевезення пасажира та багажу: поняття та форма.
- •59. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.
- •61. Договір зберігання та його види.
- •63. Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.
- •64. Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.
- •65. Страхування: поняття, форми та види зобов’язань зі страхування. Елементи страхового зобов’язання.
- •66. Учасники страхового зобов’язання.
- •67. Договір страхування: поняття, загальна характеристика, форма.
- •68. Договір доручення: поняття, предмет та зміст договору.
- •69. Договір комісії: поняття, предмет та зміст договору.
- •70. Договір управління майном: поняття, предмет, та зміст договору.
- •72. Кредитний договір: поняття та зміст договору.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •78. Ліцензійний договір: поняття, умови, строк.
- •80. Договір простого товариства. Учасники договору; їх права та обов’язки.
- •81. Договір комерційної концесії: поняття, предмет, обов’язки сторін.
- •82. Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.
- •83. Зобов’язання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
- •84. Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди: поняття та види.
- •85. Зобов’язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •86. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •88. Загальна характеристика зобов’язань з відшкодування шкоди.
- •89. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
- •90. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •91. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.
- •95. Відшкодування шкоди, завданої злочином.
- •97. Відшкодування шкоди, завданої спільними діями двох або більше осіб.
- •100. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого.
- •102. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): підстави, суб’єкти, строки.
- •104. Одностороння відмова від зобов’язання.
- •105. Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
82. Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.
За підставами виникнення зобов’язання ділять на договірні – ті які виникають на підставі укладеного договору, і недоговірні – які виникають на підставі інших юридичних фактів. Значення такої класифікації полягає в тому, що зміст договірних зобов’язань визначається перш за все угодою сторін, які приймають участь у зобов’язанні. Зміст недоговірних зобов’язань залежить тільки від закона, або від закона і волі однієї з сторін в зобов’язанні. У цивільному законодавстві України існують наступні види недоговірних зобов’язань, які виникають із угод передбачених законом; із адміністративних актів, в тому числі державних та інших суспільних організацій – із актів планування; внаслідок відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів мистецтва, науки, літератури; внаслідок завдання шкоди іншій особі, а також у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави; внаслідок подій, з якими закон повязує настання цивільно-правових наслідків.
83. Зобов’язання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
Разом з договорами як підставами виникнення зобов’язань новий ЦКУ розглядає односторонні правочини, що дозволяє врегулювати нові сфери суспільних відносин, встановити нові інститути недоговірних зобов’язань. Особливістю зобов’язань із односторонніх правочинів виступає те, що для їх реалізації необхідна сукупність юридичних фактів – як подій, так і дій, включаючи односторонні правочини, які виходять від осіб, до яких вони звернені. Центральне місце в такому складі займає первісний односторонній правочин, який має не лише правостворююче, а й регулятивне значення, оскільки визначає зміст майбутнього зобов’язання.
84. Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди: поняття та види.
Публічна обіцянка винагороди без оголошення конкурсу – це недоговірне зобовязання, що виникає на підставі звернення до необмеженого кола осіб і полягає у виплаті майнової винагороди особі (особам), яка досягла зазначеного у сповіщенні результату.
Ознаки обіцянка винагороди повинна бути: публічною, тобто зверненою до невизначеного кола осіб; майновою, тобто грошовою чи такою, що має вартісний характер (надання путівки в пансіонат тощо); визначено завдання (може стосуватися разової дії або необмеженої кількості дій одного виду, які можуть вчинятися різними особами); строк (термін), якщо не встановлений, воно вважається чинним протягом розумного часу відповідно до змісту завдання; місце його виконання, а також вказівка на результат, який необхідно досягти, щоб отримати винагороду; визначений форма та розмір винагороди; надавати можливість встановити особу, яка пообіцяла винагороду, а особа, яка відгукнулася на обіцянку, має право вимагати підтвердження цієї обіцянки.Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право змінити завдання та умови надання винагороди. Особа, яка приступила до виконання завдання, має право вимагати відшкодування збитків, завданих їй у зв’язку із зміною завдання. Якщо у зв’язку зі зміною умов надання винагороди виконання завдання втратило інтерес для особи, яка приступила до його виконання до зміни умов, ця особа має право на відшкодування понесених нею витрат. У разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов’язана виплатити її. Якщо завдання стосується разової дії, винагорода виплачується особі, яка виконала завдання першою. Якщо таке завдання було виконано кількома особами одночасно, винагорода розподіляється між ними порівну. Зобов’язання у зв’язку з публічною обіцянкою винагороди припиняється у разі: 1) закінчення строку для передання результату; 2) передання результату особою, яка першою виконала завдання. Особа, яка публічно обіцяла винагороду, має право публічно оголосити про припинення завдання. У цьому разі особа, яка понесла реальні витрати на підготовку до виконання завдання, має право на їх відшкодування.
Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу – недоговірне зобов'язання, за яким фізична або юридична особа (засновник конкурсу) публічно через засоби масової інформації або іншим чином оголошує конкурс та зобов'язується видати нагороду (премію) за його результатами згідно з оголошеними умовами.
Види: відкритий конкурс – пропозиція взяти участь у конкурсі, звернена до всіх бажаючих, де кожен, хто прийме умови конкурсу, може стати його учасником; закритий конкурс – характеризується тим, що пропозиція взяти участь у конкурсі звертається визначеному колу осіб (персональним учасниками) за вибором засновника конкурсу.
Ознаки: 1) обіцянка винагороди за кращий результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання робіт або досягнення інших результатів повинна бути публічною. 2) обіцяна нагорода повинна виходити за рамки плати, передбаченої чинним трудовим або авторським законодавством за виконання тієї або іншої роботи, і виплачується незалежно від неї у вигляді спеціально встановленої премії переможцеві конкурсу за досягнутий високий результат. П. 2 ч. З ст. 1151 ГК України передбачає можливість надання переможцеві за умовами конкурсу лише морального заохочення. 3) нагорода повинна бути обіцяна на конкурсній основі, за найкращий результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи, що встановлює необхідність у співвідношенні різних результатів та вибору переможця (переможців) з-поміж цих осіб як переможця за найкращий результат
Умови конкурсу: предмет – результат інтелектуальної, творчої діяльності, вчинення певної дії, виконання роботи тощо. Наприклад, написання на завдану тему літературного твору, розробка проекту пам'ятника тощо. нагорода (премія) – визначені умовами конкурсу вид та міра матеріального чи морального стимулювання до досягнення найкращого результату. Кількість призових місць, вид нагороди (сума премії) за кожне призове місце тощо визначаються умовами конкурсу. строк подання творів на конкурс чи виконання певної дії має бути передбачені умовами конкурсу згідно з ч. 4 ст. 1151 ЦК України.
Засновник конкурсу має право змінити його умови до початку конкурсу (після початку не допускається). Про зміну умов конкурсу має бути оголошено в тому ж порядку, в якому було оголошено конкурс. Якщо у зв’язку зі зміною умов конкурсу участь у ньому для особи втратила інтерес або стала неможливою, ця особа має право на відшкодування засновником витрат, які були понесені нею для підготовки до участі в конкурсі. Засновник конкурсу має право відмовитися від його проведення, якщо проведення конкурсу стало неможливим за обставин, які від нього не залежать. У разі відмови засновника від проведення конкурсу з інших підстав учасник конкурсу має право на відшкодування витрат, які були ним понесені для підготовки до участі у конкурсі.
Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого результату. Переможець конкурсу визначається в порядку, встановленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголошуються в тому ж порядку, в якому його було оголошено. Результати конкурсу можуть бути оскаржені заінтересованою особою до суду.
За наслідками оцінювання результатів інтелектуальної, творчої діяльності, які подані на конкурс, засновник конкурсу (конкурсна комісія, журі) може прийняти рішення про: 1) присудження усіх призових місць та нагород (премій), які були визначені умовами конкурсу; 2) присудження окремих призових місць, якщо їх було встановлено декілька, та нагород (премій); 3) відмову у присудженні призових місць, якщо жодна із робіт, поданих на конкурс, не відповідає його вимогам; 4) присудження заохочувального призу та (або) нагороди (премії). Переможець конкурсу має право вимагати від його засновника виконання свого зобов’язання у строки, встановлені умовами конкурсу. Якщо предметом конкурсу був результат інтелектуальної, творчої діяльності, засновник конкурсу має право подальшого їх використання лише за згодою переможця конкурсу. Засновник конкурсу має переважне право перед іншими особами на укладення з переможцем конкурсу договору про використання предмета конкурсу. Подання учасником конкурсу речі на конкурс не припиняє його право власності на цю річ. Умова конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учаснику річ, подану на конкурс, є нікчемною. Засновник конкурсу може залишити у себе річ, подану на конкурс, лише за згодою учасника конкурсу. Якщо учасник конкурсу протягом місяця від дня оголошення його результатів не пред’явив вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс, вважається, що засновник конкурсу має право подальшого володіння нею. Учасник конкурсу має право у будь-який час пред’явити вимогу про повернення йому речі, поданої на конкурс. Якщо річ, подана на конкурс, не була подарована засновникові конкурсу або куплена ним, він може набути право власності на неї відповідно до статті 344 цього Кодексу (набувальна давність).