Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання до екзамену Цивільне право (особлива ча...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
811.01 Кб
Скачать

58. Договір перевезення пасажира та багажу: поняття та форма.

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу – також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу – також за його провезення.

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів). Втрачені проїзні квитки не відновлюються, не повертається їх вартість.

Юр. хар.: Оплатний. Двосторонній. Консенсуальний – укладений з моменту придбання квитка (хоча може бути і реальним – перевезення за замовленням – укладені з моменту посадки у ТЗ). Договір перевезення багажу – реальний.

Основні умови д-ру перевезення пасажира: 1) найменування й місцезнаходження перевізника; 2) вид і маршрут перевезення; 3) вартість проїзду; 4) час відправлення і час прибуття у пункт призначення.

Сторони. Перевізник зобов’язаний доставити багаж у зазначений строк з урахуванням часу перевантаження на шляху прямування. За запізнення доставки – штраф. Основний обов’язок перевізника – забезпечення доставки пасажира в пункт призначення, основний обов’язок пасажира – сплата проїзної плати. Перевізник має право: обмежувати/припиняти перевезення в випадках стихійного лиха, епідемій тощо; 2) вимагати від пасажира дотримання правил поводження громадян на відповідному виді транспорту; 3) відмовити пасажиру у проїзді у разі пред’явлення недійсного квитка; 4) випровадити пасажира з проїзного засобу у випадках, передбачених правилами перевезення тощо.

Пасажир має право: 1) одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком; 2) провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця; 3) купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною; 4) перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах норм, встановлених транспортними кодексами (статутами); 5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів (квитка) не більше ніж на десять діб, а в разі хвороби – на весь час хвороби; 6) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка – залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами); 7) отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у транспортному документі (квитку) маршрутом. Пасажир може мати також інші права, встановлені цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

59. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.

Відповідальність сторін за д-м перевезення будується за принципом вини, виходячи з презумпції вини зобов’язаної сторони. Сторони не вправі своєю угодою змінити встановлену з-м відповідальність. Відповідальність диференціюється залежно від об’єктів перевезення. Відповідальність за д-м перевезення вантажу й багажу обмежена рамками вартості. За незбереження (втрату, нестачу, псування) прийнятого до перевезення ватажу, багажу – відповідальність у межах фактично заподіяної шкоди, якщо не буде доведено, що це відбулось з причин, що незалежали від перевізника. Транспортне законодавство передбачає примірний перелік обставин, які звільняють перевізника від відповідальності, якщо він доведе їх існування. Також передбачена відповідальність за порушення д-в про організацію перевезень вантажів – перевізник – за ненадання ТЗ, відправник – за невикористання наданого ТЗ, перевізник відповідає за затримку відправлення пасажира, багажа, вантажу й порушення строків їх доставки. Відправник відповідає за невчасну сплату провізної плати та інших платежів. Одержувач відповідає за невчасне розвантаження ТЗ на своїх коліях та коліях загального користування, якщо це передбачено д-м, а також находження вантажів понад строк безкоштовного находження у зазначених пунктах. До пред’явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти не є обов’язковим пред’явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). Позов до перевізника може бути пред’явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів). Позовна давність, порядок пред’явлення позовів у спорах, пов’язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

60. Договір транспортного експедирування: поняття, зміст, підстави припинення та відповідальність. За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Правова мета – надання експедиторських послуг при відправленні, перевезенні, одержанні вантажу.

Юр. хар.: Оплатний – замість наданої експедитором послуги клієнт сплачує встановлену плату. Консенсуальний – вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору. Двосторонній – права та обов'язки виникають у обох сторін договору.

Істотні умови: Предмет – послуги з транспортного експедирування, у тому числі: організація перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, обраним експедитором або клієнтом; зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу; забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Крім того: перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо. Ціна – розмір плати експедиторові. Встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен сплатити експедиторові розумну плату. Строк за договором встановлюється згодою сторін з урахуванням загальних положень про виконання зобов'язань.

Форма – договір укладається у письмовій формі.

Сторони: Експедитор – юридична або фізична особа, що здійснює діяльність з надання транспортно–експедиторських послуг. Обов’язки: 1) організувати відправлення, перевезення, одержання вантажу відповідно до договору; 2) укласти договір перевезення вантажу від свого імені або від імені клієнта; 3) повідомити клієнтові про виявлені недоліки отриманої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором; 4) виконувати інші обов'язки відповідно до договору, закону. Права: 1) вимагати сплати клієнтом встановленої договором суми винагороди за надання послуги; 2) залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб (при цьому залишаючись відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення договору); 3) відкласти виконання своїх обов'язків за договором у випадку ненадання клієнтом документів та необхідної інформації до надання документів та інформації в повному обсязі; 4) вимагати від клієнта надання необхідної інформації про вантаж, умови його зберігання та перевезення, іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.

Клієнт – фізична або юридична особа з достатнім обсягом дієздатності (це може бути власник, відправник, одержувач вантажу). Обов’язки: 1) видати експедиторові довіреність, якщо вона необхідна для виконання його обов'язків; 2) надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором; 3) виконувати інші обов'язки відповідно до договору, закону. Права: 1) вимагати від експедитора організації відправлення, перевезення, одержання вантажу відповідно до договору; 2) вимагати виконання експедитором інших обов'язків, які випливають із договору транспортного експедирування та закону.