Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання до екзамену Цивільне право (особлива ча...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
811.01 Кб
Скачать

36. Договір контрактації сільськогосподарської продукції: поняття та загальна характеристика.

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов’язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов’язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Правова мета – перехід права власності на сільськогосподарську продукцію від її виробника до контрактанта.

Юр. хар.: Оплатний – за передану сільськогосподарську продукцію контрактант сплачує гроші. Консенсуальний – є укладеним з моменту досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами договору. Двосторонній – права та обов'язки виникають в обох сторін договору. Зокрема, виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту або визначеному ним одержувачеві) та вимагати оплати продукції. У свою чергу заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами та вимагати від контрактанта передачі сільськогосподарської продукції відповідно до умов договору.

Істотні умови: Предмет – сільськогосподарська продукція (рослинного або тваринного походження), зроблена або вирощена безпосередньо виробником сільськогосподарської продукції. Це може бути як майбутній, так і вже вирощений до моменту укладання договору врожай, інша сільськогосподарська продукція. Ціна – вартість сільськогосподарської продукції, встановлена за її одиницю та партію. Граничні (наприклад, мінімальні) закупні ціни на окремі види сільгосппродукції можуть встановлюватися актами органів державної влади. Строк – встановлюється домовленістю сторін з урахуванням часу одержання сільськогосподарської продукції (збирання врожаю в даній місцевості тощо).

Форма – як правило, укладається в простій письмовій формі. За згодою сторін можливим є нотаріальне посвідчення такого договору.

Сторони. Виробник сільськогосподарської продукції – фіз./юр. особа, діяльність якої спрямована на виробництво (вирощення) сільськогосподарської продукції. Обов'язки: передати вироблену (вирощену) сільськогосподарську продукцію контрактантові. Права: 1) вимагати оплати сільськогосподарської продукції контрактантом; 2) вимагати від контрактанта виконання інших обов'язків відповідно до закону та договору.

Контрактант – СПД, що займається заготівлею сільгосппродукції, або державний орган (при закупівлі сільгосппродукції за держзамовленням). Обов'язки: 1) оплатити сільськогосподарську продукцію; 2) прийняти сільськогосподарську продукцію; 3) сприяти виробникові сільгосппродукції при її транспортуванні на приймальні пункти.

Права: 1) вимагати передачі виробленої (вирощеної) сільськогосподарської продукції від її виробника; 2) вимагати від виробника сільськогосподарської продукції виконання інших обов'язків відповідно до закону та договору.

37. Договір постачання енергоресурсами через приєднану мережу: поняття, предмет, сторони.За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правова мета – надання енергетичних та інших ресурсів, передбачених договором, постачальником споживачеві (абонентові) через приєднану мережу.

Юр. хар.: Оплатний – за надання енергетичних та інших ресурсів постачальником інша сторона – споживач (абонент) оплачує їхню вартість. Консенсуальний – є укладеним з моменту досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами договору. Двосторонній – права та обов'язки виникають в обох сторін договору. Зокрема, постачальник зобов'язується надати споживачеві енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, і має право вимагати від споживача (абонента) оплати вартості прийнятих ресурсів. Споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та вимагати надання йому постачальником енергетичних та інших ресурсів, передбачених договором.

Істотні умови: Предмет – енергетичні та інші ресурси, передбачені договором: енергія, що постачається за допомогою ліній електропередач; гаряча вода для водокористування або пар для опалення, що постачається через труби гарячого водопостачання, теплопостачання тощо. Ціна – грошова сума, що підлягає сплаті (сплачена) за отримані споживачем від постачальника через приєднану мережу енергетичні та інші ресурси. Встановлюється за домовленістю сторін чи за встановленими тарифами. Строк – період часу, протягом якого постачальник зобов'язується постачати енергетичні та інші ресурси споживачеві. Такий договір (зі споживачами – фіз. особами) може укладатися на невизначений строк.

Форма – має бути укладений у письмовій формі.

Сторони. Постачальник – організація енергопостачання. Обов'язки: 1) поставляти абонентові через приєднану мережу енергію або інші ресурси; 2) дотримуватися передбаченого договором режиму подачі енергії або інших ресурсів (наприклад, цілодобово); 3) подавати енергію або інші ресурси належної якості (наприклад, електроенергію – 220 В, частотою 50 Гц). Права: 1) вимагати від споживача (абонента) своєчасної та повної оплати отриманої енергії чи інших ресурсів; 2) вимагати від споживача (абонента) дотримання режиму споживання енергії чи інших ресурсів; 3) вимагати виконання інших обов’язків від споживача (абонента) згідно з законом та договором.

Споживач (абонент) – фіз./юр. особа. Обов'язки: 1) оплачувати отриману енергію або інші ресурси; 2) дотримуватися режиму споживання енергії або інших ресурсів; 3) забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання; 4) стежити за належним станом контрольних приладів обліку (лічильників); 5) забезпечувати та не перешкоджати доступу відповідальних осіб організації енергопостачання до приладів обліку для контролю та виконання ними інших службових обов'язків; 6) у найкоротший строк інформувати організацію енергопостачання про несправність приладів обліку та елементів мереж. Права: 1) вимагати поставки енергії або інших ресурсів відповідно до умов договору, нормативних актів, вимог, що зазвичай пред'являються; 2) вимагати виконання інших обов'язків від постачальника згідно з законом та договором.

38. Договір дарування. Договір пожертви.За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Правова мета – перехід майна з власності дарувальника у власність обдаровуваного.

Юр. хар.: Безоплатний – дарувальник передає обдарованому річ без одержання зустрічного майнового надання від останнього. Реальний, у випадку, коли дарувальник передає обдаровуваному безоплатно майно (дарунок) у власність. Такий договір вважається укладеним з моменту передання речі. Дарування може бути консенсуальним договором, якщо дарувальник зобов'язується передати обдаровуваному річ у майбутньому. Односторонній. У разі коли сторони уклали консенсуальний договір дарування, на дарувальника покладається обов'язок передати річ обдаровуваному. У реальному договорі дарування не виникає навіть й одностороннього зобов'язання. Пов'язано це з тим, що момент укладення реального договору дарування збігається з переданням речі. З переданням речі такий договір вважається укладеним, і після цього ніяких договірних зобов'язань не виникає ані у дарувальника, ані у обдаровуваного.

Істотні умови. Предмет – не вилучене з цивільного обороту рухоме або нерухоме майно. Строк передачі речі (тільки в договорі дарування речей з обов'язком передати дарунок у майбутньому) – момент або період часу, коли дарувальник повинен передати річ обдаровуваному.

Форма: 1) Усна застосовується для договорів дарування предметів особистого користування та побутового призначення. 2) Проста письмова застосовується для договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому. Він укладається в письмовій формі, якщо згідно з законом не потрібним є нотаріальне посвідчення та (або) державна реєстрація такого договору. 3) Письмова нотаріальна застосовується при даруванні валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. 4) Письмова нотаріальна з наступною державною реєстрацією договору застосовується при даруванні нерухомого майна.

Сторони. Дарувальник – фіз. особа, що досягла необхідного обсягу дієздатності, або юр. особа. Підприємницькі товариства (господарські товариства і споживчі кооперативи) можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника. Обов'язки: передати річ обдаровуваному відповідно до умов договору (для договору дарування речі з обов'язком передати дарунок у майбутньому).

Обдаровуваний – фіз. особа, що досягла необхідного обсягу дієздатності, юр. особа, держава Україна, АРК, територіальна громада. Права: вимагати передачі речі дарувальником (для договору дарування речі з обов'язком передати дарунок у майбутньому).

Особливості договору пожертви як різновиду договору дарування:

Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, фізичним та юридичним особам, іншим суб'єктам цивільного права для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

Пожертва передбачає передачу речі як умову укладання договору (ч.2 ст. 729 ЦК України). Тобто пожертва може бути виключно реальним договором і не може породжувати обов'язок передати річ у майбутньому.

Пожертвою є не будь-яке дарування, а лише дарування для досягнення певної, наперед обумовленої мети.

Пожертвувач має право контролювати використання майна відповідно до мети пожертви та у разі недотримання такого використання вимагати розірвання договору і повернення йому речі.