Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання до екзамену Цивільне право (особлива ча...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
811.01 Кб
Скачать

23. Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Ознаки: 1) у договорі виявляється і збігається воля двох чи декількох осіб; 2) д-р – це така спільна дія осіб, яка спрямована на досягнення певних цивільно-правових наслідків: набуття, зміни, припинення цивільно-правових обов’язків; 3) д-р – це юридичний факт, головна підстава виникнення зобов’язальних правовідносин; 4) д-р розглядається як форма згоди сторін, тобто документ, що фіксує права і обов’язки сторін. Договірні відносини суб’єктів засновані на їх юридичній рівності, що виключає владне підпорядкування однієї сторони іншій, тобто укладення д-ру, формування його умов за загальним правилом носить добровільний характер, на цій основі формується принцип свободи д-ру.

24. Свобода договору. Межі реалізації принципу свободи договору.

Свобода д-ру визнається однією з фундаментальних засад правового регулювання договірних відносин у сфері приватного права. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 1) особа вільна у вирішенні питання про вступ у договірні відносини (укладення д-ру). 2) особа вільна у виборі контрагента. 3) сторони вільні у виборі виду договору, вони мають право укладати не тільки договори, передбачені ЦК та іншими актами ЦЗ, а й ті, які непередбачені ними, за умови відповідності їх загальним засадам ЦЗ. 4) сторони вільні у визначенні умов договору, сукупність яких складає його зміст. Межі дії свободи д-ру: обмежується імперативними приписами (ЦЗ) і диспозитивними нормами, а також квазінормативним регуляторам – діловим звичаям. Проблема меж договірної свободи полягає у визначенні співвідношення АЦЗ і договору.

25. Класифікація цивільно-правових договорів: критерії, підстави, види та значення класифікації у цивільному праві.

Класифікація: загальна і спеціальна. Загальна класифікація – д-р є різновидом правочину, на нього поширюється класифікація правочинів на реальні і консенсуальні, відплатні і безвідплатні, абстрактні і каузальні, умовні, строкові, фідуціарні та біржові.

Спеціальна класифікація д-рів:

1) залежно від розподілу прав та обов’язків: односторонні – одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони; двосторонні – правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

2) за ступенем закінченості: попередні – домовленість про укладення договору в майбутньому; основні – безпосередньо породжує права та обов’язки; додатковий – договір, який доповнює основний договір.

3) залежно від підстав укладення: вільні (укладення їх залежить виключно від розсуду сторін) та обов’язкові (обмежує договірну свободу сторін – наприклад публічний д-р);

4) залежно від способу укладення: взаємоузгоджені д-ри (умови встановлюються усіма його сторонами) та д-ри приєднання (приєднання однієї сторони до запропонованого іншою стороною договору);

5) Залежно від наявності зустрічного надання: оплатні – в яких замість переданої речі, наданої послуги, виконаної роботи друга сторона сплачує гроші або здійснює інше майнове надання; мінові (еквівалентні) – в яких надання однієї сторони відповідає за вартістью наданню, що здійснюється іншою стороною; ризикові (алеаторні) – у яких на момент їх укладення невідомо, що буде більш цінним: надання однієї сторони або зустрічне надання іншої; безоплатні – в яких одна сторона передає другій річ, надає послугу, виконує роботу, а друга сторона не повинна здійснювати зустрічне майнове надання (напр., договір дарування).

6) Залежно від моменту, з якого договір вважається укладеним: реальний – вважається укладеним з моменту передачі речі за умови досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами; консенсуальний – вважається укладеним з моменту досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами договору.

7) Залежно від учасників: за участю контрагентів – боржник виконує зобов'язання на користь кредитора; за участю третіх осіб – виконання за договором опосередковується участю третьої особи, яка не є стороною договору.

26. Договір на користь третьої особи.Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору. З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.