21. Прострочення боржника і кредитора у зобов’язанні.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов’язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання. Боржник за грошовим зобов’язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

22. Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов’язання: відповідальність за порушення грошового зобов’язання, підстави для звільнення від відповідальності.

Відповідальність за порушення грошового зобов’язання: 1) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; 2) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підстави для звільнення: 1. Форс-мажор – обставина, яка звільняє сторони зобов'язання від відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання ними зобов'язань. 2. Непереборна сила – дія таких зовнішніх чинників природи, які є об'єктивно надзвичайною й невідворотною обставиною для будь-якої особи або для даного боржника, що позбавляє його можливості виконати свій обов'язок належним чином. Види: а) природні стихійні явища (землетрус, повінь, пожежа, тайфун, різкі температурні коливання тощо). б) деякі обставини суспільного життя (військові дії, масові захворювання (епідемії), національні та галузеві страйки, забороняючі акти державних органів). 3. Вина кредитора – згідно зі ст. 616 ЦК України, якщо порушення сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд також вправі зменшити розмір збитків та неустойки, що стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розмірів збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення. 4. Випадок (казус) – подія, яку неможливо було передбачати заздалегідь і запобігти їй через раптовість її настання. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. 5. Інші обставини, що спричиняють неможливість виконання зобов'язання, що виникли не з вини боржника, якщо вони передбачені законом або договором. Згідно зі ст. 617 ЦКУ, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.