3.14. Психози похилого і старечого віку, які призводять до слабоумства

Найчастішим видом психозу, який розвивається в інволюційному віці і призво­дить до тотальної деменції, є хвороба Альцгеймера. Вона зумовлена атрофією головного мозку. Інколи ця хвороба передається спадково.

Захворювання проявляється в осіб віком 50-60 років симптомокомплексом із шести «А»: 1) амнезія, яка з часом сягає рівня амнестичного дезорієнтування; 2) амнестична і сенсорна афазія (хворий перестає розуміти мову та забуває значен­ня предметів і понять); 3) алексія (втрата нави­чок читання); 4) аграфія (втрата навичок пись­ма); 5) акалькулія (втрата навичок рахування); 6) апраксія (втрата здатності виконувати звичні, в тому числі й автоматизовані, дії). У 30-40 % випадків на початкових етапах захворювання спостерігають рудиментарні галюцинації і слабосистематизовані маячні ідеї матеріальних збитків, ревнощів або переслідування. Через 8-10 років, у кінцевій стадії захворювання, відзначають повний розпад психічної діяльності, безпомічність і тотальну афазію. Настає маразм. Хворі лежать в ембріональній позі, з'являються схоплювальні автоматизми, насильний сміх і плач, а також різноманітні гіперкінези. Прогноз несприятливий. Ефективних методів лікування не існує.

На пізніх етапах процесу хворі, як правило, по­требують госпіталізації в психіатричний стаціонар або влаштування в інтернат для хворих на хронічні психічні хвороби.

Серед старечих психозів найпоширенішим є старече (сенільне) слабоум­ство. Захворювання починається у віці 65-75 років і проявляється змінами особистості, які поступово наростають, зокрема загостренням та спотворенням попередніх рис характеру: акуратність перетворюється в дріб'язкову педантичність, бережливість - у скупість, твердість - у впертість тощо. Поряд із цим з'являють­ся сенільні риси: звужуються кругозір та інтереси, втрачаються зв'язки з довкіллям, наростють егоцентризм, підозріливість, прискіпливість, злісність.

Слабоумство розвивається як прогресуюча амнезія згідно із законом Рібо: спочатку хворий втрачає досвід, набутий недавно, найдовше зберігає раніше на­бутий і закріплений досвід. У міру перебігу хвороби наростають грубі розлади пам'яті (амнестична дезорієнтація, фіксаційна та хронологічна амнезія). Зреш­тою повністю втрачає знання, професійні та інші навички. Змінює адекватне впізнавання людей, які його оточуюють, до його спотворення і переміщення в далеке минуле: хворі вважають себе дітьми, оточеними рідними та давно помер­лими родичами. Нерідко вони не впізнають себе в дзеркалі. Нестримно знижуєть­ся рівень суджень, з'являються благодушність, безтурботність, ейфорія. Посту­пово настає повний розлад усіх видів психічної діяльності: тотальна деменція (слабоумство) та фізичний маразм. При прогресуючій деменції можуть виникати психотичні розлади з рудиментарними проявами (депресія, манія, конфабуляція, маячення обкрадання).

Питання для самоконтролю

Психодіагностичні критерії хвороби Альцгеймера.

Психодіагностичні критерії старечих психозів.