- •1. Функції та роль грошей в економіці
- •2.Форми грошей та їх еволюція
- •3. Грошова маса
- •4. Ефект грошово-кредитного мультиплікатора.
- •5. Маса грошей в обігу. Грошові агрегати.
- •6. Попит на гроші, фактори що визначають зміну попиту на гроші.
- •7. Пропозиція грошей, фактори що визначають зміну пропозиції грошей
- •8. Суть і структура грошового ринку
- •9. Суть та призначення грошової системи, характеристика її елементів.
- •10.Типи грошових систем, їх еволюція
- •11.Інфляція: сутність, форми прояву, причини та наслідки
- •12. Сутність і класифікація грошових реформ.
- •13. Валютний курс: сутність, роль та фактори, що визначають його динаміку та рівень.
- •14. Конвертованість валюти, її суть, види, значення, передумови.
- •15. Валютний ринок: сутність та основи функціонування.
- •16. Валютне регулювання: суть і необхідність.
- •17. Валютні системи: поняття, структура, призначення.
- •18. Сутність кредиту, його структура, еволюція та зв'язок з іншими економічними категоріями.
- •19. Форми та різновиди кредиту
- •20.Процент за кредит та чинники, що на нього впливають
- •21. Сутність, призначення та види фінансового посередництва
- •22. Небанківські кредитно-фінансові установи
- •23. Центральні банки: сутність, призначення, правовий статус, організаційна структура.
- •24. Функції центрального банку
- •25. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків.
10.Типи грошових систем, їх еволюція
Система металевого обігу полягає у тому, що грошовий товар безпосередньо обертається і виконує п'ять функцій, гроші і банкноти обмінюються на дійсні гроші. За системи металевого грошового обігу розрізняють два види грошових систем:
Біметалізм – це грошова система, за якої роль загального еквівалента закріплюється за двома металами – золотом і сріблом.Наявність двох грошових металів, що істотно розрізнялись за своєю вартістю, спричинила до появи двох цін товарів: у золоті й сріблі (табл. 4.2). Це було пов'язано з тим, що кожний із цих металів виконував роль загального еквівалента, а отже, і функцію міри вартості. У свою чергу дві ціни на один і той самий товар створювали деяку незручність у процесі обміну.
Монометалізм – це грошова система, за якої один метал (золото або срібло) є загальним еквівалентом і основою грошового обігу, а функціонуючі монети і знаки вартості розмінні на золото і срібло.Розрізняють три різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт; золотозливковий стандарт (Франція); золотовалютний стандарт (Австрія, Данія, Норвегія) .
Системи паперово-кредитного обігу становлять грошові системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості. Такі грошові системи є регульованими, бо держава бере на себе зобов'язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені грошових знаків. Розрізняють паперові грошові системи та системи кредитних грошей, не розмінних на золото. За паперової системи грошового обігу емісія грошових знаків, які мають форму казначейських білетів, здійснюється державним казначейством для покриття бюджетного дефіциту. У такому разі емісія грошей не пов'язана з потребами товарного обігу, а визначається виключно необхідністю покриття дефіциту державного бюджету, що зумовлює переповнення ними каналів грошового обігу та їх знецінення. До таких систем, як свідчить історія, країни, як правило, вдавалися за часів екстраординарних подій, таких як війни, кризові явища.
Система кредитного обігу – це випуск і рух грошових знаків, що виникають на основі кредиту. Кредитна емісія забезпечує еластичність грошового обігу, дає можливість, на відміну від бюджетної емісії не тільки легко збільшувати, а й зменшувати кількість грошей в обігу. Це створює реальну можливість підтримання їх кількості на рівні об'єктивної потреби обігу. За загальними законами обігу грошей кредитна грошова система близька до металевої. Органами регулювання грошового обігу є банки. Здійснювані ними кредитні операції (видача та погашення позик) відповідно до реальної динаміки економічних процесів, руху матеріальних цінностей є передумовою балансування товарних і грошових мас в обігу.
11.Інфляція: сутність, форми прояву, причини та наслідки
Інфляція це знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується зростанням цін на товари та послуги.
Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:
- порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом! пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;
- значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;
- надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;
- збільшення податкового тягаря на товаровиробників.
Зовнішні фактори інфляції пов'язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою та ін.).
Види інфляції:
1) За формою прояву:
- ціннова - причиною є зростання цін;
-інфляція заощаджень – причиною є значні заощадження населення
-девальвація – зменшення обмінного курсу нац. валюти над іноземною.
2) За темпами зростання:
- повзуча – ріст цін на 2-5% на рік
- помірна – від 5-10%
- галопуюча – від 10-100% на рік
- гіперінфляція від 100-1000% на рік
- супергіперінфляція – від 1000% на рік
3) За характером прояву:
- відкрита – інфляція ні ким не стримується
- прихована заходи держ. спрямовані на стримування цін на товари і послуги
4)За співвідношенням темпів зростання цін на товари:
- збалансована – ріст цін на всі товари рівномірно
- незбалансована ріст цін на товари нерівномірно
5) За ступенем прогнозування:
- очікувана - яка очікується
- неочікувана – характеризується раптовим підвищенням цін
6) Залежно від території розповсюдження:
- локальна – виникає в межах окремої країни
- світова – винникає в групах країн
Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, оліго-полістична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави і т. ін. Збільшення витрат виробництва на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки й обсяг продукції, який підприємці готові запропонувати за наявного рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, що, у свою чергу, підвищує рівень цін.
