3. Грошова маса

Грошова́ ма́са — це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу у певний момент.

Грошовий агрегат — це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Кількість агрегатів, які використовуються в статичній практиці окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси в регулятивних цілях.

Агрегат М0 відображає масу готівки, що перебуває у вигляді банкнот, розмінної монети на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Тобто ці гроші перебувають поза банками. Це найліквідніша частина грошової маси.

Агрегат М1 складається з елементів агрегату М0 і коштів на розрахункових та поточних рахунках комерційних банків. Гроші з агрегату М1 можуть бути негайно використані їх власниками. Ці кошти на депозитних поточних і розрахункових рахунках використовуються їх власниками для здійснення платежів як готівкових, так і в безготівковій формі за допомогою виписування платіжних доручень, чеків, акредитивів. Ці платежі з поточних і розрахункових депозитних рахунків здійснюються також електронним переказом.

До агрегату М2 входять гроші, що отримали назву "майже грошей", або "грошових активів". Вони безпосередньо не функціонують як засіб обігу. На відміну від агрегату М1, у якому гроші використовуються переважно як засіб обігу, гроші з агрегату М2 застосовуються як високоліквідний засіб нагромадження купівельної спроможності. Без будь-якого фінансового ризику їх можна перевести в грошову готівку або на електронні (чекові) рахунки. Отже, гроші агрегату М2 являють собою високоліквідні фінансові активи, що використовуються переважно у функції засобу нагромадження.

Агрегат М2 включає гроші в агрегаті М1, а також кошти на всіх видах страхових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціальних рахунках. Ці грошові активи можна легко перетворити на готівку, але лише після збігу певного періоду часу. Тому гроші в агрегаті М2 менш ліквідні, вони є своєрідним резервом для високоліквідних активів агрегату М1.

Агрегат М3 визначає загальну масу грошей. Він включає гроші з агрегатів М1 і М2, плюс найменш ліквідні грошові активи. Це можуть бути цінні папери власного боргу комерційних банків, окремі види облігацій, приватних депозитних сертифікатів тощо. Гроші в агрегаті М3 мають найнижчу ліквідність, оскільки включення значної частини їх в обіг потребує від власника попереднього попередження банку, і власник при цьому зазнає фінансових втрат. Отже, гроші з агрегату М3 за певних умов можна конвертувати в грошові форми вищого рівня.

Показник грошової маси як всієї сукупності випущених в обіг паперових грошей і монет та депозитів потрібно відрізняти від показника «грошова база». Якщо грошова маса у своєму складі має всі елементи - від найвужчого показника - М₀ до найширшого агрегату - М₃, то грошова база охоплює лише сукупність готівки, емітованої національним банком, та залишки коштів комерційних банків на їх рахунках у національному банку. Емітовані національним банком гроші називають базовими грошима, бо вони не приймають участі у кредитному банківському обороті і додатково не збільшують масу грошей в обігу. Водночас вони слугують базою для її зростання. Як показники запасу всієї готівки, що перебуває в обороті поза банківською системою і в касах банків, а також суми резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у національному банку, величину грошової бази (Г_б) розраховують за формулою:

Г_б = Г_вип + Г_рез