- •Фінанси суб’єктів господарювання як економічна категорія, їх ознаки та функції.
- •Економічна сутність фінансів суб’єктів господарювання. Об’єкти і суб’єкти фінансових відносин мікрорівня.
- •Функції фінансів суб’єктів господарювання.
- •Внутрішні та зовнішні фінансові відносини суб’єктів господарювання, їх характеристика.
- •Методи та принципи організації фінансової діяльності суб’єктів господарювання.
- •Принципи кошторисного фінансування.
- •Фінансові принципи та мета організації неприбуткової діяльності.
- •Принципи організації фінансів комерційних підприємств.
- •Фінансові ресурси комерційних підприємств, їх склад, джерела формування та напрями використання.
- •Джерела формування власних, залучених і запозичених фінансових ресурсів функціонуючих підприємств.
- •Вплив форми власності на формування та використання фінансових ресурсів підприємств.
- •Доходи підприємства, їх економічна характеристика та класифікація.
- •Витрати підприємства, їх склад та класифікація.
- •Розподіл грошових надходжень суб’єктів господарювання від реалізації продукції, робіт і послуг. Загальний і чистий прибуток.
- •Фінансові результати діяльності підприємств, фактори, що впливають на їх формування.
- •Сутність, види та функції прибутку.
- •Напрями розподілу і використання чистого прибутку підприємства.
- •Банкрутство і фінансова санація підприємств.
- •Особливості і завдання фінансової політики суб’єктів господарювання.
- •Сутність та особливості функціонування корпоративних фінансів. Функції фінансів корпорацій.
- •Капітал корпорації, його структура, ціна та ризик. Поняття левериджу.
- •23. Роль корпорацій на фінансовому ринку
- •24. Поняття дивіденду, форми виплати дивідендів. Поняття дивідендної політики корпорації.
- •25. Дивідендна політика корпорації, її види.
- •Поясніть відмінності між грошовими надходженнями, грошовими доходами, загальним і чистим прибутком підприємств.
- •28.Поясніть, яким чином держава впливає на фінансову діяльність суб’єктів господарювання.
- •Поясніть відмінності між залученими та запозиченими фінансовими ресурсами суб’єктів господарювання.
- •Зміцнення фінансів підприємницьких структур як необхідна передумова сталого економічного зростання в Україні.
- •Визначення домогосподарства як економічної одиниці та його характеристика як суб’єкта фінансових відносин.
- •Сутність фінансів домогосподарств, їх ознаки та призначення.
- •Функції фінансів домогосподарств.
- •Доходи домогосподарств і джерела їх формування.
- •Витрати домогосподарства, їх види і класифікація.
- •Грошові заощадження домогосподарств, їх сутність та класифікація.
- •Інвестиційний портфель домогосподарств. Фактори, що впливають на його формування.
- •Напрями інвестування заощаджень домогосподарств. Фінансові та нефінансові активи домогосподарств.
- •Банківське кредитування населення.
- •Роль домогосподарств на фінансовому ринку. Споживча поведінка домогосподарств. Гранична схильність до споживання.
- •Обґрунтуйте, яким чином держава може впливати на рівень доходів і купівельну спроможність домогосподарств.
- •Поясніть відмінності між фінансовими ресурсами та доходами домогосподарств.
- •Об’єктивна необхідність і роль страхування у забезпеченні суспільного відтворення та проведенні соціальної політики.
- •Сутність і специфічні ознаки страхування як фінансової категорії.
- •Суб’єкти страхових відносин, їх функції.
- •Функції страхування.
- •Об’єкти страхових відносин. Обов’язкове та добровільне страхування.
- •Галузі страхування та їх характеристика. Форми страхування.
- •Перестрахування та співстрахування, їх сутність та організація.
- •Форми організації фондів страхового захисту, їх переваги і недоліки.
- •Страховий ринок: поняття та організаційна структура. Страхова послуга як специфічний товар на страховому ринку.
- •Інституціональна структура страхового ринку та її характеристика. Посередництво на страховому ринку.
- •Державне регулювання страхової діяльності. Страховий нагляд, його призначення і організація. Законодавче забезпечення страхування в Україні.
- •Суб’єкти страхового ринку, їх функції. Роль держави на страховому ринку.
- •Обґрунтуйте, що колективне страхування є найбільш ефективною формою створення страхових фондів.
- •Обґрунтуйте переваги і недоліки фондів самострахування та колективних страхових фондів.
- •Обґрунтуйте взаємозв’язки між страховим і фінансовим ринками.
- •Обґрунтуйте роль страхування у реалізації соціальної політики держави.
- •Обґрунтуйте необхідність і доцільність розвитку недержавного пенсійного страхування в Україні.
- •Поясніть відмінності між страховиком, страхувальником і застрахованим.
- •Поясніть відмінності між страховим полем і страховим портфелем.
- •Поясніть відмінності між страховою премією та страховим відшкодуванням.
- •Фінансовий ринок як економічна категорія
- •64. Функції фінансового ринку
- •Суб’єкти фінансового ринку. Місце і роль держави на фінансовому ринку.
- •Державне регулювання фінансового ринку в Україні.
- •Сегменти фінансового ринку, їх специфіка та особливості функціонування
- •Ринок грошей і ринок капіталів, їх призначення і характеристика
- •69. Основні та інфраструктурні учасники фондового ринку, їх характеристика.
- •70. Фінансові посередники на ринку цінних паперів, їх функціональне призначення
- •71. Інструменти фінансового ринку, їх класифікація
- •72. Інструменти кредитного ринку і ринку цінних паперів.
- •73. Сутність цінних паперів, їх економічна та юридична характеристика.
- •74. Класифікація цінних паперів
- •75. Класифікація фондового ринку за характером руху інструментів і формою його організації.
- •76. Функції фондової біржі.
- •77. Фінансові послуги, їх види та характеристика.
- •78. Обґрунтуйте, яким чином ринок цінних паперів поєднує державні, інституційні та індивідуальні інтереси.
- •79. Обґрунтуйте, в чому полягає роль брокерів, дилерів та андеррайтерів на ринку цінних паперів.
- •80. Обґрунтуйте переваги біржового ринку цінних паперів перед позабіржовим ринком.
- •81. Поясніть відмінності між первинним і вторинним ринком цінних паперів.
- •82. Поясніть відмінності між процентними, дисконтними і конвертованими облігаціями.
- •83. Поясніть відмінності між такими видами цінних паперів, як акція та облігація.
- •84. Поясніть відмінності між індикативною та регулятивною функціями фондової біржі.
- •85. Поясніть відмінності між такими видами фінансових послуг, як лізинг і факторинг.
- •86. Фінансовий менеджмент, його сутність і форми.
- •87. Суб’єкти державного фінансового менеджменту, їх функції.
- •88. Бюджетний менеджмент, його сутність і структурні елементи.
- •89.Податковий менеджмент, його сутність і складові.
- •90.Фінансовий менеджмент підприємницьких організацій, його сутність і завдання.
- •91. Суб’єкти бюджетного та податкового контролю, їх функції
- •92 Макрофінансове бюджетування в системі бюджетного менеджменту.
- •93. Обґрунтуйте, чому фінансове планування і прогнозування посідають центральне місце у фінансовому менеджменті.
- •101. Основи фінансів міжнародних організацій. Характеристика бюджету оон.
- •107. Складові фінансової безпеки держави.
- •108. Внутрішні та зовнішні загрози фінансовій безпеці держави
- •109. Основи формування механізму фінансової безпеки
- •111. Податкові системи країн з розвиненою ринковою економікою, тенденції їх розвитку
- •113. Моделі фінансових відносин країн з розвиненою ринковою економікою
Принципи кошторисного фінансування.
Кошторисне фінансування може здійснюватися за двома напрямами: з бюджету і з централізованих фондів корпоративних об’єднань чи фондів підприємств. Установи, які фінансуються з бюджету на основі кошторису, називаються бюджетними. На внутрішньому кошторисному фінансуванні перебувають відособлені підрозділи підприємств і організацій, як правило, соціального призначення.
Кошторисне фінансування здійснюється за такими принципами:
— плановість;
— цільовий характер виділених коштів;
— виділення коштів залежно від фактичних показників діяльності установи;
— підзвітність.
Плановість означає, що фінансування здійснюється на підставі й у межах установленого плану. Плановим документом є кошторис (звідси і назва методу). Кошторис — це документ, у якому розраховані й затверджені планові витрати на відповідний плановий період (місяць, квартал, рік) чи відповідні заходи. Розрахунки планових витрат здійснюються, як правило, на основі нормативного методу.
Сутність цільового характеру кошторисного фінансування полягає в тому, що виділені кошти можуть бути спрямовані тільки на цілі, передбачені кошторисом. При цьому в окремих випадках може надаватися право певного перерозподілу коштів між окремими статтями. Цільове призначення асигнувань дає змогу фінансуючій організації здійснювати контроль за їх раціональним і ефективним використанням.
Виділення коштів залежно від фактичних показників діяльності установи означає, що фінансування здійснюється за кошторисом, однак виходячи не з планових, а з фактичних значень оперативно-сітьових показників. Отже, фінансування здійснюється не автоматично за планом, а з урахуванням реальних потреб. Це дуже важливо, бо сприяє недопущенню завищення планових розрахунків для отримання більшого фінансування.
Підзвітність передбачає звітність організацій і установ, що перебувають на кошторисному фінансуванні, перед фінансуючими організаціями. При цьому встановлена відповідальність за порушення принципів і правил кошторисного фінансування. Необхідність контролю випливає з того, що цей метод фінансової діяльності не передбачає реальних стимулів і фінансової відповідальності за результати діяльності. Тому потрібен жорсткий і постійний фінансовий контроль за діяльністю таких організацій та установ.
В окремих випадках у межах одного підприємства чи організації може застосовуватись одночасно кошторисне фінансування і комерційна діяльність. Наприклад, у державних вищих закладах освіти студенти навчаються за рахунок бюджетних асигнувань і на платній основі. При цьому, як правило, ці напрями діяльності чітко розмежовуються.
Кошторисне фінансування як метод організації фінансової діяльності не включає достатніх стимулів до раціонального й ефективного господарювання. Тому він застосовується в тих сферах, де важко забезпечити самоокупність і прибутковість. Насамперед це установи соціальної сфери, які надають так звані безплатні послуги, тобто оплата здійснюється не отримувачем послуг, а державою чи за рахунок централізованих фондів.