Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpori_33_2_modul_33.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
721.41 Кб
Скачать
  1. Напрями інвестування заощаджень домогосподарств. Фінансові та нефінансові активи домогосподарств.

Напрями інвестування заощаджень домогосподарств:

Депозити. Найбільш популярний інструмент для заощаджень серед населення. Їхня поширеність пояснюється високою доступністю, низьким порогом для входження, а в посткризовий період ще й високою дохідністю у порівнянні з іншими напрямами інвестицій.

Валютні казначейські зобов’язання. Валютні сертифікати, які продає Міністерство фінансів України через каси «Ощадбанку», на відміну від депозитів мають фіксовані параметри: номінал 500 доларів США, строк обігу – 2 роки. Виплати за купонами інвестор отримує щопівроку в розрахунку 9,2% річних. Таку дохідність в доларі фінансово надійні банки не пропонують. Через що варто задуматись над даним варіантом вкладень, якщо є вільні грошові кошти стоком на 2 роки.

Корпоративні та муніципальні облігації. Облігації як інструмент для інвестування коштів може виявитись надто дорогим задоволенням, оскільки інвестору пропонують придбати певний мінімальний лот, хоча останніми роками інвестиційні брокери можуть запропонувати мінімальну суму від 1000 гривень, виступаючи посередником між емітентом та інвестором. Крім цього, облігаціям в Україні притаманні численні супутні витрати – податок на інвестиційний дохід, різноманітні комісійні банку, андерайтеру, брокеру, зберігачеві.

Акції. Не набули популярності серед інвесторів українського ринку, адже більша їхня частина є лише технічними цінними паперами, що використовується в оптимізаційних схемах.

Інвестиційні сертифікати. Найкращі часи ринку інвестиційних сертифікатів закінчились разом із кризою 2008

Золото та інші дорогоцінні метали. Інвестувати кошти в золото можливо через два основних фінансових інструменти – купівлю золотих злитків або інвестиційних монет. Високий попит на золото сформувався внаслідок тривалого періоду зростання його ціни внаслідок надмірної емісії грошей світовими державами в останні 10-20 років.

У найзагальнішому вигляді рух фінансових ресурсів домашніх господарств можна представити як оборот поточних грошових потоків і капіталу (фінансового та нефінансового), в процесі якого вартість активів і зобов'язань домашніх господарств змінюється. Саме взаємозв'язок потоків доходу і капіталу, що здійснюється через заощадження, визначає процес трансформації останніх, які інвестуються або в нефінансові активи домашніх господарств (нерухомість, земельні ділянки, цінності та ін), або у фінансові активи (готівка, депозити, цінні папери та пр. ).При цьому під інвестуванням слід розуміти такий напрямок грошових коштів, при якому створюється новий капітал. Загальний обсяг фінансових активів домогосподарств, отриманих в результаті такого відтворювального циклу, визначається як різниця між сумарною величиною джерел фінансування, накопичення (заощадження і капітальні трансферти) і фінансовим результатом операцій домашніх господарств з нефінансовими активами (капітальними витратами).

  1. Банківське кредитування населення.

Основними видами банківського кредитування фізичних осіб є надання позики для купівлі житла (іпотека), для купівлі транспортних засобів (автомобільний) та для потреби купівлі товарів тривалого користування (споживчий). Кредитування фізичних осіб – важлива складова економіки і фінансового сектора України.[3]

Приватних клієнтів кредитують за тими ж принципами, що й суб’єктів господарювання: на умовах цільової спрямованості, строковості, повернення, платності та забезпеченості. Сьогодні на розвиток кредитних операцій з фізичними особами, які здійснюються вітчизняними банками, впливає багато причин, що гальмують цей процес. Але основні з них, безумовно, пов’язані з економічною нестабільністю і законодавчою неврегульованістю. Визначимо найбільш суттєві серед них: недовіра населення до банківських установ взагалі;

боротьба за пасиви; відсутність представників середнього класу; неможливість підрахунку реальної платоспроможності клієнта; велика частина неповернутих кредитів; експлуататорський характер кредитних відносин.

В Україні іще не сформована методологічна база для визначення сутності таких понять як «кредитування фізичних осіб», «банківське кредитування населення», «споживче кредитування» тощо. Активізація кредитування споживчих витрат населення при збереженні нинішніх тенденцій потенційно може обернутися для економіки загостренням ризиків залежного розвитку, коли банки в силу об’єктивних і суб’єктивних чинників фактично позбавляють кредитів цілі сектори економіки. Структурна відсталість та інституційна слабкість економіки України робить можливість такого деформованого розвитку досить реальною. Як свідчить досвід, пріоритети діяльності багатьох українських банків не завжди збігаються з національними цілями соціально – економічного розвитку.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]