Оцінка якості питної води в м. Мелітополі запорізької області

Ширінська Г.В., 42 ЕК

Богатирьова О.Б., доцент, к.б.н.

Була проведена оцінка якості питної води в м. Мелітополь лабораторним методом, за органолептичними, фізико-хімічними, бактеріологічними показниками. Отримані результати зіставленні з вимогами ГОСТ та Сан-пін та зроблені висновки о якості питної води і її придатності для споживання.

Постановка проблеми. На сьогодні проблема питної води у світі має глобальний характер, у багатьох країнах склалася кризова ситуація із забезпеченням населення водою в достатній кількості та належної якості.

Досить сказати, що в залежності від ступеня благоустрою житла людини нормами передбачено споживання до 350 л води питної якості на добу. З них безпосередньо для пиття людина витрачає не більше 2-3 л. Однак приготуванню води саме питної якості цивілізоване людство приділяє особливу увагу.

Висока якість питної води забезпечує здоров'я, благополуччя і розквіт нації. Низька якість питної води веде до епідемій, погіршення здоров'я і може стати причиною виродження населення. Тому з найдавніших часів людина створює системи водопостачання, вишукує джерела чистої води, поліпшує її якість.

Питна вода, що подається централізованими і децентралізованими системами водозабезпечення, повинна відповідати гігієнічним вимогам Держстандарту та Сан-пін. За даними Держстандарту та Сан-пін питна вода має такі гігієнічні вимоги:

• вода повинна бути безпечна в епідемічному відношенні, нешкідлива по хімічному складу та повинна мати благополучні органолептичні властивості;

• вода не повинна перевищувати допустимий вміст мікроорганізмів та бактерій;

• концентрація хімічних речовин, не повинна перевищувати нормативів.

Аналіз останніх досліджень. Однією з основних причин появи поселення на місці сучасного міста була наявність води [1].

Аж до кінця XIX століття води річки Молочної, численних джерел правого берега і колодязів служили джерелом водопостачання Мелітополя. Однак зростання чисельності населення і поява промислових підприємств змусило шукати інші джерела водопостачання. Природно, що погляди звернулися вглиб землі. Перша свердловина, за даними Н.А. Алексєєва, була пробурена в Мелітополі на Базарній площі в 1880 році на глибину 50-80 метрів. Глибина цієї свердловини була 132 сажня. Земський лікар А.В. Корвацкий досліджує цю воду і визнає її цілющою [2]. Успіх на Базарній площі послужив поштовхом до закладки нових свердловин і появи води в пляшках та на розлив (децентралізоване водопостачання).

До 1890 року місто отримувало воду з 4 державних і 17 приватних свердловин, після чого з'явилася необхідність побудови водопроводу. Водопровід був побудований в Мелітополі 7 на Україні, в 1889 році. Після введення водопроводу в експлуатацію було виявлено значне зменшення напору в мережі водопостачання, що свідчило про виснаження підземних вод. Були введені обмеження на користування водою промисловими підприємствами, що б зберегти цінну воду для населення, а для підприємств були пробурені окремі спеціальні свердловини з меншої глибини залягання вод. До 1956 року були пробурені ще 10 свердловин. З 1956-1958 рр. були проведені реконструкції по розширенню водопроводу і встановлено 27 колонок. У той же час при відсутності каналізації місто перебувало в антисанітарному стані, всі скиди вивозилися вручну. Будівництво каналізації почалося в 1956 році і закінчилося в 1968 році, після чого було введено в експлуатацію. Після 100 років експлуатації підземного басейну підземні води виснажилися і значно поміняли свою якість. Місцеві джерела водопостачання в 1970 році забезпечували 40% усієї потреби у воді. Через це була пробурена свердловина в районі села Ново-Пилипівка. При наступній нестачі у воді з 1992 року в місто стала надходити вода з Каховського водосховища для відновлення кількісних показників підземних вод. З 2003 року м. Мелітополь повністю відмовилось від споживання води з відкритого джерела.

Мета роботи: аналіз якості води за органолептичними, фізико-хімічними та бактеріологічними показниками визначеними лабораторними методами

Матеріали дослідження. Спеціальні дослідження за тематикою роботи проводилися у м. Мелітополь Запорізької області. Збір та аналіз матеріалів відбувався у лабораторії КП «Водоканал» Мелітопольської місцевої ради.. Проби брались з централізованого водопостачання - з колонок загального споживання та з децентралізованого водопостачання – купувалася бутильована і фасована вода фірм-виробників: «Молочанські джерела», «Мирненська», «Аква Стар», які потім були оцінені по методам державного стандарту: «Вода питьевая. Методы анализа».

Отримані результати наведені в таблиці 1.

В досліджуваній воді запах, смак, каламутність, кишкова паличка, ентерококкі відсутні, тому в таблиці вони не вказуються.

Таблиця 1

Показники якості води

Показники/ Виробники	Молочан-ські джерела	Мирненська	Аква Стар	КП«Водоканал»	ГДК
1	2	3	4	5	6
рН	7,5	7,9	6,6	7,8	6,5-8,5
Нітріти, мг/ дм3	-	0,1	-	0,00064	0,5
Нітрати, мг/дм3	3,6	2,7	-	0,008	50,0
NH4, мг/дм 3	-	-	-	0,17	0,5

Продовження табл. 1

1	2	3	4	5	6
Fe, мг/дм 3	0,1	0,17	0,04	0,13	0,2
Окисність, мг/дм 3	1,4	1,4	1,03	1,3	5,0
Жорсткість, мг/дм 3	2,5	1,5	0,03	3,6	7,0
Са, мг/дм 3	33,5	20,7	0,25	41,2	-
Mg, мг/дм 3	10,61	7,13	0,3	16,23	-
Хлориди, мг/дм 3	94,5	135,3	25,3	188,4	250
SO4, мг/дм 3	78,62	125,72	19,468	147,056	250
Сухий залишок, мг/дм 3	418,336	610,64	54,42	179,396	1000
Загальна мікробність	1	1	1,12	6,84	100
HCO3, мг/дм³	160,824	281	29,8	253,984	400
Кольоровість, град.	8,2	-	-	-	20

Висновок. За отриманими результатами питна вода централізованого і децентралізованого водопостачання відповідає вимогам ГОСТ та Сан-пін і пригодна для споживання населенням. Фасована вода «Аква Стар» відрізняється найбільшою якістю доочистки, але значне зменшення мінеральних сполук є потенційно небезпечним для здоров’я людини.

Список використаних джерел.

1. История предприятия. Коммунальное предприятие "ВОДОКАНАЛ" Мелитопольского городского совета Запорожской области. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://melvoda.com.ua/ – Назва з екрана.

2. Історія Мелітопольської міської СЕС. [Електронний ресурс] – Режим доступу: URL: http://www.mses2009.narod.ru/istor_1.htm – Назва з екрана.

УДК 159.942.5