Актуальні проблеми екосоціологіі

Швігл Євгенія, студентка 11 гр. ЕП

Городецька О. Г., к.соц.н., доцент кафедри філософії і соціології

У статті розглядається вплив екології на сучасне суспільство, здійснено визначення основних соціально-екологічних проблем. Обґрунтовано думку про те, що екологічні проблеми не вирішуються належним чином і до того ж виникають нові, ще складніші, пов´язані з серйозними соціально-економічними і політичними суперечностями.

Актуальність теми. Сьогодні екологічна проблематика набирає все більшої актуальності та популярності не лише серед кіл науковців, але й серед широких мас населення. І це не дивно, зважаючи на складну екологічну ситуацію, яку спостерігаємо як в глобальному, так і в локальному контекстах. Наукові концепції взаємовідносин суспільства та природи, природи та людини викладені у працях В. Вернадського, В. Казначеєва, Н. Мойсеєва, А. Печчеі, Ф. Сен-Марка, П. Тейяра де Шардена, С. Шварца та інших дослідників.

Метою статті є з’ясування особливостей соціально-екологічних проблем які породжені діяльністю людини і соціальними процесами.

Виклад основного матеріалу. Людина – дитя Землі, продукт природи. Ще у XVIII ст. людство перебувало в гармонії з природою, але вже наприкінці XIX ст. виник дисбаланс між людством і навколишнім середовищем. Фізичне і психічне здоров’я людини відчуває сильну негативну дію з боку все більш забрудненого середовища. Найстрашніше, що екологія сильно впливає на здоров’я молодого покоління. Майбутні громадяни України в багатьох випадках приречені на хворобу. В останні роки 70% вагітних жінок мають відхилення у стані здоров’я. До 20% виросла доля новонароджених із фізичними та неврологічними порушеннями. При цьому за останні п’ять років захворюваність збільшилась у 2,5 рази. Таким чином, екологічна проблема в нашій країні виходить на перший план.

Соціальний феномен екології тривалий час привертав увагу лише економістів і політиків, та й то переважно закордонних. Нещодавно до теоретичного аналізу долучилися соціологи. Екосоціологія досліджує закономірності і форми взаємодії суспільства з середовищем проживання. Актуальні екологічні питання знаходять своє відображення і серед широких мас населення, про що свідчать результати соціологічних опитувань.

Так, якщо на початках науковців, що досліджували проблеми, які стосувалися природи та її взаємодії з людиною цікавила вісь “природа – людина”, “природа – суспільство”, то з часом вона видозмінилася у “природа – людина – суспільство”, мова йде про різні напрямки такої взаємодії, наслідки взаємовпливів. Отож, предмет дослідження соціології довкілля буде залежати від формування екологічної свідомості до проявів екологічної поведінки, що ще раз підтверджує актуальність та необхідність досліджень проблем, які стосуються екологічної проблематики [1].

Наша епоха – це кінець протистояння суспільства і природи. Немає природи поза суспільством, як немає і суспільства поза природою. Наприкінці двадцятого століття природа є суспільством, а воно – є природою.

Донедавна практична діяльність українського населення визначалася переважно ідеєю панування людини над природою, над наслідками якого майже не замислювалися. Утім, Чорнобильська катастрофа широко масштабно та грізно збудила й посилила необхідність зміни принципів людської життєдіяльності, орієнтації на екологічно безпечне, природо узгоджене середовище.

Аналіз демографічної ситуації в Україні в цілому свідчить, що для ефективного і результативного впливу на ситуацію необхідно застосовувати принцип комплексного підходу на основі конкретизації заходів державної демографічної політики, які докорінно змінили б негативні передумови розвитку демографічних процесів за основними напрямами впливу на демографічну ситуацію: економічні, соціальні, екологічні, медичні передумови та чинники.

Загальновідомо, що здоров'я людини залежить від стану навколишнього середовища. Здоров'я та хвороба людини - похідні навколишнього, насамперед, соціального середовища. Здоров'я є результатом впливу соціального і природного середовища проживання людини.

Сучасні темпи індустріалізації та урбанізації при нинішніх соціальних умовах призводять до порушення екологічної рівноваги і викликають деградацію не тільки середовища, а й здоров'я людей. Здорова людина не може пристосуватися до змін середовища. Адаптація має свої межі.

Тому екологічна криза є однією з передумов кризи демографічної, яка, у першу чергу, виявляється у процесах депопуляції українського суспільства (переважання кількості померлих над кількістю народжених). В період з 2005 по 2010 роки в Мелітополі й Мелітопольському районі зберігалася стійка тенденція до зниження чисельності населення. В цілому число померлих перевищило число народжених в 1,5 рази. Тривалість життя городян характеризується наступними даними: чоловіки - 59 років, жінки - 72 роки, обидві статі в середньому - 65 років.

За самими оптимістичними прогнозами, в найближчі роки збережеться тенденція до скорочення загальної чисельності населення, особливо серед осіб чоловічої статі [2].

Так, за даними статистики міськздороввідділу (журнал захворюваності населення міста Мелітополя) станом на 1 лютого 2012 року населення Мелітополя становить 156917 осіб – місто є одним із 50 найбільших в Україні. Під час останнього перепису, який пройшов у 2001 році, населення Мелітополя становило 160352 особи, а під час перепису в 1989 році – 173385.

Висновки. Таким чином, здоров’я суспільства дуже залежить від екології. Вона впливає на здоров’я всіх людей. Екологія стає причиною нервового виснаження, психічної пригніченості, слабкості, болі в області серця. Також дуже погана екологія породжує безпліддя.

Досвід показує, що найбільш результативним засобом вирішення конкретних проблем регіонального розвитку сьогодні є запровадження практики розробки та реалізації місцевих і регіональних цільових програм з визначенням терміну їх реалізації та джерел фінансування передбачених заходів.

Список використаних джерел.

1. Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Р. Арон. – М. : ПРОГРЕС, 1993. – 599 с.

2. Йоркіна Н.В. Комплексний екологічний моніторинг урбосистеми Мелітополя та здоров’я населення міста [Електронний ресурс] / Йоркіна Н.В.// Збірник наукових статей “ІІІ-го Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю”. – Вінниця, 2011. – Том.1. – С.191–193. Режим доступу: http://eco.com.ua/.

628.1(477.64)